Залиште можливість обирати самим. Чому українське IТ проти додаткової регуляції

1 грудня 2020, 13:13
Новини компаній
Чому українське IТ проти додаткової регуляції (Фото:shutterstock)

Чому українське IТ проти додаткової регуляції (Фото:shutterstock)

Незважаючи на вимоги IТ-галузі, влада схоже, вирішила відучити українське айті від форми взаємодії «компанія — ФОП»: такі компанії в Дія City не чекають — нібито, форми співпраці без ФОП більш прийнятні для розвитку продуктових проектів, яких Україні так не вистачає.

Та чи є різниця між продуктовими й аутсорс-компаніями? І чи є реальна альтернатива ФОП?

«Плюшки» не для всіх

«Ви можете працювати, як і працювали до цього. Дія City — це проект, до якого зможете долучитися, якщо самі захочете. Ми створюємо такі умови, щоб ви самі захотіли в ній працювати», — заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, звертаючись на презентації Дія City до компаній, які обрали ФОП-модель співпраці.

Відео дня

В IT меседж зрозуміли: держава дасть захист та інші «плюшки» лише тим, хто прийме новий правовий режим. А ще нещодавно їм обіцяли інше: чіткі та зрозумілі правила гри для всіх. В кінці серпня бізнес-асоціації направили президенту свої пропозиції щодо розвитку вітчизняного IT і держава нібито погодилася. Але вже скоро риторика змінилася: замість обіцянок дотримуватися ключових тез (уникнути додаткового регулювання; зберегти чинний податковий режим, вільний вибір форм співпраці; законодавчий захист), стали говорити, що «міжнародному бізнесу незрозуміло, коли компанії на 10 тисяч осіб працюють на ФОПах».

Законопроекти про Дія City показали: допомагати незгодним з новим правовим режимом держава не збирається. Ба більше, в останні роки вона часто погрожує IT-компаніям перекваліфікувати відносини з фізичними особами-підприємцями з цивільно-правових на трудові. А це означає — донарахування податків і штрафів за весь період співпраці та, фактично, зупинку розвитку галузі в Україні.

Чому українське IТ працює з ФОП

З трьох юридичних форм співпраці, натепер співпраця з ФОП — єдина бізнес-модель, яка підходить для креативних індустрій в Україні.

«В Україні це така жорстка сфера регулювання трудових відносин для співробітника, і для компанії), що неминуче породжує порушення КЗпП і, як наслідок, збільшує корупційні ризики», — пояснює співзасновник і CFO Sigma Software Дмитро Вартанян.

ФОП-модель роботи наразі найбільше відповідає духу часу. Особливо — на тлі застарілого Кодексу законів про працю, прийнятого в 1971 році: трудові відносини за КЗпП півстолітньої давності позбавляють галузь однієї з конкурентних переваг — високої мобільності.

«ФОП — конкурентна перевага українського IТ, адже компанії не потрібно вести складний кадровий облік і виконувати божевільні вимоги КЗпП, що старший за мене», — говорить СЕО QuartSoft Сергій Кондратюк. — «До того ж, податкове навантаження в 7% — це можливість більше грошей вкладати в розвиток компанії та її кадрового потенціалу і, звісно, швидше рости».

Можливість укладати гнучкі контракти з фахівцями та використовувати єдиний податок стала одним з потужних стимулів розвитку індустрії, пояснює CEO і співзасновник Sigma Software Валерій Красовський: «КЗпП, який не оновлювався з сімдесятих, застарів і погано может бути застосований до IТ- бізнесу, де є сучасні контракти з клієнтами та певні зобов’язання. За КЗпП людина може попередити про звільнення за два тижні, але, якщо з IT-проекту за два тижні до здачі піде Senior-фахівець — це провал, штрафи, втрата іміджу. У IТ немає нормованого робочого дня — людина може працювати, наприклад, із зсувом часу. Гнучкий підхід, завдяки своїм перевагам, широко використовується в нашому бізнесі — в контрактах з приватним підприємцем можна прописати законні умови, за якими і компанія забезпечує блага працівнику, і він виконує свої зобов’язання. Ба більше, сьогодні віддалена робота — норма, а за КЗпП її складно оформити».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Витік мізків з України та ФОП

ФОП-модель допомогла зупинити і витік мізків за кордон, що почався ще в дев’яностих. Останню хвилю (2014−2015) міграції кваліфікованих технічних фахівців вдалося зупинити якраз IT. Але чи надовго?

«Бажання переїхати в українців коливається хвилями. Наприклад, щойно пройшли обшуки в IT-компаніях, відразу програмісти починають нишпорити очима в пошуках роботи в інших країнах […] Щойно у нас починається безлад, різко зростає інтерес до переїзду», — розповідала HR-експерт Тетяна Пашкіна порталу rabota.ua.

shutterstock
Фото: shutterstock

З HR-експертом солідарний і Сергій Кондратюк: «Спроби силою впливати на IT-галузь ведуть лише до одного: компанії підуть з України. І це не „страшилки“: коли в Донецьку почалися бойові дії, ІТ-компанії були першими, хто вивіз співробітників і обладнання. Сучасний світ дозволяє ІТ-компаніям переносити бізнес по всьому світу легко, швидко і без втрат».

Кондратюк каже: «Робота з ФОП — стандарт галузі і, в разі його зміни, „багато, якщо не більшість“, змінять не лише режим оподаткування, а й резидентство бізнесу».

Для української економіки це може стати ударом, від якого вона не оговтається, адже сьогодні IТ — лідер із залучення іноземних інвестицій і вона ж утримує тут інтелектуальний потенціал країни, говорить співзасновник Харківського IТ-кластера Едуард Рубін.

«По-перше, талановиті розробники почнуть виїжджати туди, де їм нададуть більш ліберальні умови. По-друге, особливо за 2020 рік компанії настільки добре навчилися працювати віддалено, що багатьом командам зовсім не важлива локація, щоб виконувати якісно закордонні замовлення», — пояснює Рубін. — «Посилиться податкова політика — команди підуть у тінь, працюватимуть по домівках і отримуватимуть дохід у криптовалюті. Держава взагалі залишиться без податкових надходжень від них. Чи потрібно таке?»

Що буде, якщо скасують ФОП

Дмитро Вартанян з Sigma Software пояснює: скасування ФОП, як і перекваліфікація контрактів з ФОП у трудові відносини, веде до збільшення податкового навантаження для співробітників ІТ-компаній з 6,5% до 42%. У такій ситуації частина фахівців просто залишить країну, а решті компанії почнуть пропонувати колишній рівень доходів без ФОП і податків взагалі - через платіжні системи, відкриття рахунків або персональних компаній в іноземних юрисдикціях, оплату криптовалютою та готівкою. Крім того, за відсутності ФОП як прозорого способу роботи, для IТ-компаній зникає сенс мати і юрособу в Україні.

«Всі $4,5 мільярди виручки підуть з офіційної статистики. Це буде вбивчим не для IT, а для платіжного балансу країни», — попереджає Вартанян. — «IТ продовжить існувати, але Україна втратить 20 років, протягом яких створювалася успішна та відкрита на сьогодні галузь c інвестиціями».

Гіг-співпраця — альтернатива ФОП?

Резидентам Дія Сity держава пропонує натомість кілька моделей працевлаштування. Найближчим до «ФОП — компанія», на думку влади, є гіг-працевлаштування. Воно, нібито, дає гнучкість трудових відносин за контрактом і, в той же час, забезпечує дотримання прав, передбачених КЗпП. Але в IT-галузі на такий експеримент (як і на Дія Сity в цілому) багато хто дивиться з побоюванням.

shutterstock
Фото: shutterstock

Як зазначає Едуард Рубін, поки що всі ініціативи, що висуваються на рівні уряду, не сформульовані зрозуміло і прозоро для всіх гравців: «Щоб на щось погоджуватися, потрібно чітко розуміти наслідки, а ми поки що не бачимо загальної картини. Тому і дотримуємося принципу «система працює — не чіпай».

«Я налаштований оптимістично, однак треба розуміти, що держава вже не раз обманювала наші очікування», — каже СЕО QuartSoft Сергій Кондратюк. — «До подібних новацій я ставлюся обережно, особливо коли нові ініціативи мають виконувати місцеві податкові чиновники, які не змінюються з часів Кучми».

Як зазначав в інтерв'ю НВ Бізнес виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк, «гіг-модель» — не лише новотвір, а й системний термін, навколо якого треба будувати цілу систему.

«Податки, заплановані в Дія City — дуже цікаві компаніям, але багато з них вагаються — чи ставати резидентом: вони не знають, як ця модель буде працювати», — говорив Васюк.

Не розуміють в IT, наприклад, що робити з гіг-співробітниками, якщо компанія перестала бути резидентом Дія City: гіг-контракт втрачає силу, коли компанія втрачає статус.

Дмитро Вартанян, експерт у галузі права та фінансів в IТ, бачить великі ризики застосування гіг-моделі. Серед них — інерція напрацьованої нормативної та судової практики за КЗпП, яка буде ще довго заважати нововведенням.

«Критичним є існування паралельно двох моделей — Гіг і ФОП, щоб дати час бізнесу намацати переваги нової системи і перевірити її міцність, наприклад, щоб суди не визнали цю систему такою, що суперечить законодавству», — вважає Вартанян.

CFO Sigma Software знайшов у тому, як зараз прописано «гіг-працевлаштування» ще два фактори, що гальмують: надмірна регуляція для резидентів Дія City та тимчасовий характер самого майбутнього Закону.

Хоча в індустрії накопичилося безліч запитань, законопроекти з нормами без «обкатування» обіцяють вже скоро виносити на розгляд парламентаріїв.

«Хочемо застерегти владу від можливих негативних наслідків, до яких може призвести не апробована правова модель […] Ми маємо серйозно братися за реалізацію подібного проекту після 2−3 років „обкатування“ нового правового режиму як у вітчизняних, так і в іноземних судах», — зазначив Дмитро Овчаренко, віце-президент Асоціації IT Ukraine.

Продукт проти аутсорсу. Чи є протистояння?

На презентації Дія City міністр цифрової трансформації підкреслив, що одним з основних завдань режиму є створення умов для розвитку т.зв. «продуктових» IT-компаній і стартап-екосистеми. «Ми хочемо не лише розробляти продукти для інших країн, а й створювати», — сказав чиновник.

Але в IT немає суперечності «продукт/аутсорс», кажуть самі айтівці.

«Подібні дискусії - некоректні. Розвивати треба галузь, а що вони „кодуватимуть“ — нехай вирішать самі IТ-компанії», — говорить Сергій Кондратюк. — «Якщо держава хоче розвивати ІТ-продукти — змінювати треба інвестиційний клімат, законодавство з авторського права, стимулювати розвиток фінансових інструментів тощо — це трохи більш глобальне завдання в порівнянні з розвитком ІТ галузі».

shutterstock
Фото: shutterstock

Орієнтуватися в розвитку галузі лише на продукти або лише на аутсорс — взагалі неправильно, адже всі елементи екосистеми важливі для України та розвитку світової економіки, підкреслює CEO і Co-Founder Sigma Software Валерій Красовський. Він наводить як приклад глобальну сервісну компанію Accenture з оборотом $44 млрд на рік (у 10 разів більше, ніж весь IТ-експорт України), і штатом 500 тисяч осіб, (у 2.5 рази більше, ніж IТ інженерів в Україні).

«Нам не потрібні такі компанії? Багато з 20 найбільший IТ-компаній України можуть стати новими Accenture c доданою вартістю на кшталт українських продуктів і платформ», — упевнений Красовський. Він каже: «Стартапи й ідеї з’являються якраз за рахунок консалтингу та аутсорсингу, які і привносять у країну бізнес-розуміння, складні проекти та нові технології. Ба більше, консалтинг сам інвестує в стартапи і допомагає на всьому шляху їх становлення. Як приклад Красовський наводить Швецію, де сервісний бізнес активно співпрацює з державою і втягується в розвиток IТ-освіти, щоб галузь отримувала кваліфіковані кадри і могла успішно зростати».

Що дійсно варто зробити державі

«Справедливим є те, що відповідає інтересам всіх стейкхолдерів — суспільства, бізнесу, держави», — говорить юрист Оксана Кобзар. — «Галузі потрібна безпека поточної моделі роботи, захист права власності. Держава в особі деяких чиновників заявляє, що поточна модель є напівлегальною, тіньовою та вимагає переформатування. Над галуззю нависають загрози перевірки прихованих трудових відносин. Держава створює загрозу, що у галузі відберуть те, що є, а потім пропонує захист від цієї ж загрози. Чи справедливо переслідувати IT-бізнес, що залучає до країни валюту, інвесторів, які створюють найбільш високооплачувані місця, утримують мізки в нашій країні?»

Кобзар говорить: «Правильно було б, щоб працювати з ФОП могли у всіх галузях економіки, не побоюючись перевірок».

Красовський додає: «У тому, що, як часто заявляють, українське IТ розвинулося до нинішніх $4,5 млрд на рік без допомоги держави — лише частка правди».

«Саме наявність моделі „ФОП — компанія“ і стала стимулом розвитку. Так, сервісні або аутсорсингові компанії розвинулися самі, але держава допомогла саме наявністю такої форми роботи», — пояснює СЕО Sigma Software. Він упевнений, що зараз щоб виростити українську IT-індустрію до планованих $11 млрд державі достатньо просто не заважати і не змінювати умови роботи.

«Індустрія сама розвивається зі швидкістю 20−30% на рік — головне нічого не чіпати, і органічно ми доростемо до цих $ 11 млрд», — каже Красовський. — «Не змінювати податки, не змінювати юридичну складову „ФОП — компанія“, щоб не ставити під ризики поточні контракти з клієнтами, і не вводити регулювання. Жодного регулювання не було останні 20 років — очевидно, воно не потрібне й у майбутньому».

Показати ще новини
Радіо НВ
X