Умисне порушення закону. У Нацраді з питань ТБ і радіо розкритикували демонстрацію фільмів та серіалів «мовою оригіналу»
Нацрада з питань ТБ і радіомовлення вважає, що телевізійна індустрія навмисне порушує норми закону про функціонування української мови як державної. При цьому телеканали діють «з розумінням відсутності інструментів для покарання», «зухвало і з використанням слоганів про високі цілі».
Про це йдеться в заяві Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Нагадаємо, 16 липня в Україні почали діяти норми закону Про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно з нормами, всі фільми і серіали телеканали повинні транслювати українською мовою (фільми іноземною мовою повинні показувати з дубляжем або озвученням українською). Минулого тижня 1+1 media заявили, що через «нерівні конкурентні умови для мовників», а також «негативну реакцію на дубльований продукт» в 1+1 media ухвалили рішення про трансляцію фільмів і серіалів мовою оригіналу, а перехід на українську мову озвучення здійснюватимуть поступово. «Плюси» натякали на Медіа Групу Україна Ріната Ахметова, яка в суботу, 17 липня, транслювала три серіали російською: Незабута (2020), Німа (2019) і Втікачі (2020). Детально ситуацію НВ Бізнес описував в цій публікації. В особистій бесіді з журналістом НВ Бізнес представники медіагрупи Коломойського скаржилися на падіння рейтингів і дії конкурентів, які поставили в ефір радянські фільми «мовою оригіналу», відібравши глядачів.
Що побачили в Нацраді: маніпуляції і відверта халтура
У Нацраді з питань телебачення і радіомовлення «побачили і переконалися» в тому, що «формальне ставлення до такого чутливого інструменту, як мова» призводить до поганих результатів:
«Замість вкладення помірних грошей в створення звично якісного телепродукту, телеканали поставилися до цього формально і навмисно спрощено, щоб потім апелювати до падіння рейтингів і втрати доходів», — вважає регулятор. — «Одні гравці цього поля відразу проігнорували вимоги закону, скористалися цим для виграшу в конкурентному змаганні, — і тим самим намітили розбрат в індустріальному полі. Інші, недовго це терпіли, переживши рейтингові втрати декількох днів, теж вдалися до порушення закону».
У Нацраді вважають, що однією з основних причин рейтингових втрат є не українська мова, а категорично низька якість озвучування, яка різко відштовхнуло навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською.
«Мовники не готувалися до переходу на мовлення державною мовою два роки, які відвів на це законодавець — зробили це в останній момент недбало, примітивно і формально. Шкода, що якість озвучування і дубляжу, які були і залишаються особливою гордістю кінопрокату протягом багатьох років, недоступна деяким телеканалам навіть при нечуваній досі фінансовій підтримці з боку власника», — заявили в Нацраді.
Регулятор також припустив, що «батьки і власники патріотизму» всі свої зусилля кинули на полювання за «головами», «на бойовий клич до страти, санкціонування», проігнорувавши якість продукту і «пустивши в ефір відверту халтуру».
«Найбільш обурливим є той факт, що умисне порушення закону відбувається з розумінням відсутності інструментів для покарання за такі порушення, відбувається зухвало і з використанням слоганів про високі цілі», — додають в Нацраді.
Хто винен і що пропонується
У Нацраді вказують, що закон доручає захист державної мови виключно Уповноваженому щодо захисту державної мови, тоді як регулятор з питань телебачення і радіомовлення в питаннях використання мови телерадіоорганізаціями повинен спиратися на свій профільний Закон Про телебачення і радіомовлення.
«Відносини Уповноваженого та Національної ради визначено у Порядку взаємодії, суть якого полягає в тому, що кожен діє в рамках власного профільного закону, але, якщо під час виконання своїх повноважень будуть помічені порушення, за якими стежить партнер, — ця інформація систематизується і передається іншій стороні з використанням усталеної практики зв’язку між державними інститутами», — пояснює регулятор.
Тому, кажуть у Нацраді, саме Уповноважений повинен контролювати виконання закону про мову. Відповідно, виявлення, визначення порушень і реагування на них лягає виключно на Уповноваженого.
«Просте акцентоване відправлення листів регулятору — це слабкість, яку треба замінити роботою над законодавчим вдосконаленням інституту Уповноваженого», — вважають у Нацраді.
У регулятора заявляють, що необхідно удосконалити законодавство, а також «нарешті взятися за розробку економічних важелів: від штрафів та, що найважливіше, — до системи державних грантів на створення україномовного контенту високої якості, державних преференцій для тих, хто виробляє цей продукт, до програми заходів, в яку будуть включені всі потужні гравці медіа та кіно — з вироблення цілої стратегії якості і цінностей в створенні україномовного ринку».
Нацрада закликає мовників дотримуватися чинного законодавства, а законодавців — вивчити ситуацію в суспільстві і внести до законодавства зміни, необхідні для нормалізації відносин державних інститутів і медіаіндустрії.
