Диявол у деталях. Роботодавці просять владу не допустити погіршення бізнес-клімату в країні

27 жовтня 2021, 17:13
Новини компаній
Depositphotos

Depositphotos

Федерація роботодавців України ухвалила рішення скерувати в Кабмін, парламент, профільний комітет ВРУ й у всі парламентські фракції звернення з вимогою забезпечити прогнозовану і стабільну політику держави у сфері оподаткування. До цього кроку ФРУ вдалася через так званий ресурсний законопроєкт. Що ж не влаштовує роботодавців?

У жовтні Федерація роботодавців України провела круглий стіл, щоб разом з народними депутатами, податковими експертами і представниками найбільших компаній різних галузей обговорити «ресурсний» законопроєкт № 5600. Висновок присутніх однозначний: новели документа ставлять під сумніви декларований принцип створення прозорого конкурентного середовища і забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Чи варто говорити, що і заявлена «боротьба зі схемами ухилення від сплати податків» працюватиме, м’яко кажучи, в конкретних інтересах. І це — інтереси не держави і не прозорого бізнесу.

Відео дня

Контекст. «Хотіли як краще, а виходить як завжди…»

Законопроєкт № 5600, який вносить зміни до Податкового кодексу і шести інших законів, був схвалений у першому читанні 1 липня цього року. З його допомогою, як декларується, влада хоче запровадити «справедливі умови оподаткування для всіх платників податків» і наповнити бюджет — Мінфін оцінює додаткові доходи бюджету внаслідок схвалення ресурсного законопроєкту в 25−35 млрд грн.

Однак уже перед першим читанням документа бізнес виступав категорично проти цього і закликав народних депутатів відмовитися від підтримки документа через низку неоднозначних і сумнівних норм у законопроєкті.

«На переконання бізнесу, запропоновані урядом заходи в період економічної кризи здатні тільки поглибити кризові явища в економіці України і, в підсумку, зменшити податкові надходження в бюджет. За попередніми розрахунками Мінекономіки, рівень тіньової економіки у 2020 році сягнув 30% від обсягу офіційного ВВП, що на 3 п.п. більше за показник 2019 року. Якщо уряд і ВРУ продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор тільки зростатиме », — йшлося тоді в спільній заяві бізнес-спільноти, об'єднаної Європейською Бізнес Асоціацією, американською торговою палатою в Україні та Союзом українських підприємців.

Але народні депутати їх не почули.

До другого читання ресурсний законопроєкт отримав майже 11,5 тисячі правок, що, втім, не завадило народним депутатам проголосувати за його розгляд за спеціальною скороченою процедурою.

Колапс уже завтра

Як зазначив під час круглого столу Дмитро Олійник, голова Федерації роботодавців України, в так званому ресурсному законопроєкті до другого читання залишилося безліч норм, які посилюють тиск на малий, середній і великий бізнес. Це, наголосив Олійник, неприпустимо в умовах пандемії COVID-19, яка і так істотно вдарила по українському бізнесу.

«Незважаючи на те, що частина норм, які пригнічують українську економіку, завдяки низці депутатів у законопроєкті [до другого читання] була анульована, ми вимагаємо, щоб 5600 розглядався постатейно, адже багато норм, які вбивають підприємництво і бажання інвестувати в країну, в документі залишилися », — заявив голова ФРУ. Водночас у 5600, зазначив Олійник, немає позицій, які сприяли б зростанню економіки або посилювали б конкурентні переваги України.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
«Цей документ лише додасть проблем бізнесу настільки, що, як мені видається, його навіть не можна виносити в [сесійну] залу», — член Податкового комітету парламенту Ніна Южаніна.

5600 — не перший удар по бізнесу, який за досить короткий проміжок часу завдає влада. Як зазначає член податкового комітету парламенту Ніна Южаніна, першим таким ударом став законопроєкт 1210 (Закон 466-IX), яким, серед іншого, істотно розширили повноваження податкової. Другого подібного документа бізнес може просто не витримати. Норми, які залишилися в законопроєкті, Южаніна називає «жахливими», а можливість швидкого схвалення законопроєкту — «колапсом», який може статися вже завтра.

«Цей документ лише додасть проблем бізнесу настільки, що, як мені здається, його навіть не можна виносити в [сесійну] залу», — заявила нардеп у коментарі журналістам.

Мобільний зв’язок: законопроєкт всупереч меморандуму

5600 суперечить раніше взятим зобов’язанням держави перед мобільними операторами, які зараз активно будують 4G-мережу в країні, тим самим практично виконуючи місію держави зі створення цифрової держави.

Ще у 2019 році мобільні оператори підписали Меморандум з Кабміном, який дав старт впровадженню 4G в діапазоні 900 МГц в Україні. В обмін на мільярдні інвестиції в цифровізацію України держава пообіцяла запровадити мораторій на підвищення рентної плати за користування радіочастотами до 2024 року, тим самим бодай частково знизивши тиск на соціально відповідальний бізнес. Однак у 5600 держава вирішує обіцянку не виконувати.

«Індексація рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачена документом, — це близько 102 мільйонів гривень на рік додаткових платежів для трьох мобільних операторів, — розповів журналістам Артем Фреюк, радник з регуляторних питань у Київстар. — За ці кошти можна побудувати понад сотню об'єктів мобільного зв’язку (базових станцій), що істотно б розширило і поліпшило покриття зв’язком у віддалених населених пунктах, які досі залишаються без мобільного інтернету ».

За словами представника Київстар, галузь мобільного зв’язку останні 4 роки внаслідок органічного зростання щорічно додатково дає державному бюджету 1−2 мільярди гривень податків, проте підтримка народними обранцями сумнівних норм законопроєкту 5600 видасть негативний ефект, загальмувавши розвиток і впровадження нових технологій в країні.

«Для розвитку вітчизняної галузі мобільного зв’язку, яка і зараз має один з найвищих рівнів оподаткування серед європейських країн — 35% від доходів ринку, дуже важливо, щоб держава не створювала додаткових фіскальних бар'єрів», — зазначає Фреюк.

Експерт з регуляторних питань Київстар також нагадав, що поки в галузі мобільного зв’язку не йдеться про декларовану 5600 «податкову справедливість», адже держава запровадила для операторів спеціальні спектральні коефіцієнти. Завдяки таким коефіцієнтам той же Київстар щорічно переплачує за частоти десь 75 мільйонів гривень, тоді як одна з компаній-конкурентів економить завдяки встановленим знижувальним коефіцієнтам.

«Ми переконані, що потрібно звернути увагу саме на ці коефіцієнти, а не індексувати галузь всупереч підписаному Меморандуму», — підсумував Фреюк.

Мовиться про виживання: склярі, аграрії, хіміки і не тільки

Учасники круглого столу, серед яких — представники машинобудівної, тютюнової, хімічної, аграрної, скляної, металургійної та інших галузей, впевнені: в умовах економічної кризи створюваний 5600 податковий тиск тільки сприятиме кризі в країні і призведе до скорочення кількості робочих місць, зупинки промислових підприємств. Це, своєю чергою, призведе до ефекту, зворотного від очікуваного авторами «ресурсного законопроєкту»: податкових надходжень стане менше.

Як зазначив під час зборів віцепрезидент Федерації роботодавців скляної промисловості Володимир Цвєтов, у нинішніх умовах «мовиться про виживання» бізнесу. Так, через зростання цін на енергоносії у Львівській області закрилися відразу два скляних підприємства.

У подібній ситуації опинилися й аграрії. Так, 5600 завдає удару по птахівниках, яких планується вилучити з 4 групи платників податків. Як розповіла представник групи компаній Авангард Галина Боднар, наслідки такого рішення «складно передбачити». Зняття «спрощенки», за словами представниці агрогалузі, призведе до того, що разом з податковим навантаженням зростуть і ціни на продукти. Особливого цинізму ситуації додає той факт, що, як зазначає delo.ua, це відбувається на тлі закриття понад двох десятків підприємств і скорочення більш ніж на 1/5 виробництва яєць та м’яса птиці на 8%.

Ігор Гольченко, віцепрезидент Союзу хіміків України, наголошує: в 5600 є небезпечні норми, які стосуватимуться практично кожної галузі в країні. Тетяна Шевцова, керуюча партнерка аудиторської фірми Капітал Плюс, вважає 5600 документом, в якому «потенційним порушником є кожен».

Контекст. Що не влаштовує бізнес в документі 5600

ФРУ та бізнес виділили низку ключових норм, які залишилися в законопроєкті 5600. Схвалення законопроєкту з цими нормами, як зазначили учасники круглого столу, істотно зашкодить бізнес-клімату в країні.

Що в законопроєкті викликає занепокоєння бізнесу:

  • чергова спроба уряду внести зміни до Податкового кодексу без дотримання передбачених законом строків для таких змін;
  • обмеження на перенесення збитків минулих років (не більше 50%) великими платниками податків;
  • збільшення ставки екологічного податку на викиди вуглекислого газу — ставки підвищили на індекс споживчих цін, а викиди СО2 — з нинішніх 10 до 30 грн за 1 тонну;
  • підвищення ставки екологічного податку на 10% за розміщення відходів незалежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів;
  • можливість податкової робити запити за «фактами, які можуть свідчити про порушення», що фактично розширює повноваження податківців і ускладнює бізнесу податкове адміністрування;
  • введення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) і рідини для електронних сигарет;
  • збільшення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5%;
  • підвищення акцизного податку на пиво;
  • право податкової служби на примусове позасудове списання коштів з рахунків платників на 91 день несплати податкового боргу;
  • заборона виїзду за кордон директору підприємства за рішенням суду, якщо є податковий борг.

Українські парламентарі законопроєктом 1210 і заявами, озвученими з приводу 5600, вже показали, що не дуже дослухаються до бізнесу. Уже найближчими днями законопроєкт за спрощеною процедурою 11,5 тис. правок) можуть схвалити в другому читанні. Як діятиме бізнес в такому випадку — поки невідомо. Як невідомі і перспективи бізнесу в країні, де бізнес стимулюють тиском.

Показати ще новини
Радіо NV
X