Користувач споживає дедалі більше. Як Київстар робить свої мережі ефективнішими та забезпечує користувачів інтернетом під час війни
Про те, як нині працює ринок домашнього інтернету в Україні, з якими викликами стикаються і користувачі, і технічні служби, розповів керівник департаменту фіксованого зв’язку Київстар Сергій Сухорук.
Світла немає - інтернет є
Наскільки ускладнює вашу роботу відключення електропостачання?
Телеком — на 100% залежна від електропостачання інфраструктура, як би ми не намагалися зробити її максимально незалежною від коливань світла. Система передачі звʼязку складається з різних елементів, і без заживлення хоча б одного з них вона не зможе працювати. Як і більшість бізнесів та більшість українців, ми не могли бути на 100% готові до тотального знеструмлення. Зокрема, через свій масштаб. У Київстара 34500 базових станцій та близько 100 тисяч будинкових комутаторів [пристроїв, які «роздають» підключення на будинок], які забезпечують мобільний та фіксований звʼязок.
Утім, навіть якби у нас було достатньо акумуляторів та генераторів, потрібно набагато більше персоналу та можливостей логістики, щоб регулярно заправляти їх. Тому ми визначаємо пріоритетні ділянки. Це робиться на основі даних та спілкування з партнерами та органами влади. Ключовим є налагодження зв’язку там, де це найбільш необхідно, адже для нас найголовніше — надавати сервіс нашим клієнтам. Варто розуміти, що в цій інфраструктурі йдеться не про окремі будинки, а скоріше про цілі райони чи навіть про маленькі міста.
Скільки ваші технічні вузли можуть працювати без світла і що ви робите для підвищення стійкості ваших мереж?
Що робиться в розрізі забезпечення домашнім інтернетом? Ще в листопаді ми інвестували 50 мільйонів гривень — цього стане на близько 10 тисяч джерел безперебійного живлення. З урахуванням розмірів нашої мережі, це, умовно, покриття цілої столиці. У цьому випадку ідеться про продовження надання сервісу протягом 3−4 годин після відключення світла. За поточних умов із прогнозованими віяловими відключеннями це робочий варіант. Звісно, про більш довгі аварійні відключення мова не йде. Шкода, але чисто фізично на заряджання пристроїв іде більший час, аніж на їхню роботу в автономному режимі.
Тим не менш, цей процес ми не зупиняємо і масштабуємо. Варто розуміти, що необхідне обладнання зараз в дефіциті, і навіть потужності європейських постачальників обмежені. До того ж, ми синхронізуємо наші зусилля зі станом енергетичної системи і спрямовуємо їх туди, де є найбільший дефіцит. Ба більше, ми розглядаємо і можливості щодо зміни технологій на більш енергонезалежні. Зокрема, від поточного FTTB до GPON — частково, елементи мережі ми переводимо вже на нові стандарти. Але це потребує часу.
Інтернет став для багатьох необхідним ресурсом, оскільки чимало людей працює вдома. Чи пропонує Київстар можливість роботи дротового інтернету за відсутності світла? Що може абонент зробити зі свого боку для уможливлення підключення?
З одного боку, ми як провайдер робимо все можливе в умовах обмежених ресурсів, щоб забезпечити безперебійність роботи мережі. З іншого, за нинішніх умов, попіклуватися про мережу вдома має і сам користувач. Приміром, роутер може працювати навіть під час блекауту — можливостей для цього не бракує, зокрема, павербанки.
Важлива й ініціатива людей. Нерідкі випадки, коли ініціативні групи чи ОСББ встановлюють генератори чи акумулятори, які можуть заживлювати не лише, приміром, домофон чи ліфт, але й обладнання інтернет-провайдера.
Для цього потрібно написати на power@kyivstar.net — і ми обговоримо деталі та надішлемо спеціалістів.»
Відновлення мереж як особиста відповідальність
Ми часто чуємо про пошкодження електромереж, а наскільки пошкоджені кабельні мережі? Як часто абоненти втрачають підключення через пошкодження інфраструктури?
Це також є, найбільше відчутно на прифронтових чи нещодавно звільнених територіях.
Іноді в масштабах цілих міст. Окупанти часто руйнують все на своєму шляху, наприклад, електроопори. Також загарбники банально крадуть чи просто трощать обладнання.
Утім, це не створює масштабної проблеми, якщо не рахувати додаткове фінансове навантаження. Приміром, якщо говорити про відновлення мереж Домашнього Інтернету, Київстар вже витратив на це близько 8,5 млн грн у деокупованих містах Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини. Наразі полагоджено вже близько 70% мережі в Херсоні. Ступінь пошкодження різний, часто він залежить від терміну перебування ворога. На Херсонщині, приміром, багато де доводиться відбудовувати інфраструктуру по суті з нуля.
Наскільки збільшилося навантаження ваших технічних фахівців через інфраструктурні проблеми? Як ви вирішуєте це питання?
З одного боку, роботи справді стало більше. З іншого — ми пішли скоріше на точкове розширення команд, менш відчутне в абсолютних цифрах. Причина зрозуміла, адже на тимчасово окупованих територіях — близько 15% нашої мережі. Більшість персоналу звідти евакуювалися та продовжують працювати з нами. Компанія допомогла їм з релокацією та зберегла їхні робочі місця. Саме вони стали додатковим резервом для нового обсягу навантаження.
Мотивує колег за таких непростих умов передусім відчуття відповідальності та піклування про свою громаду. Це і відчуття «рідної землі», адже мережу в Херсоні обслуговують херсонці, в Миколаєві - миколаївці тощо. У такому випадку не треба шукати аргументів, найчастіше наші фахівці самі прагнуть якнайшвидше відновити мережу. За час війни у нас ще не було випадків, коли потрібно було б шукати якісь додаткові стимули.
Швидкість повернення після деокупації стала приємним сюрпризом
У період перед війною на ринку дротового інтернету спостерігався тренд на укрупнення гравців. Як 2022 змінив ринок домашнього інтернету і як ви бачите його перспективи?
Певні тренди на консолідацію справді були до початку війни, на ринку була низка угод з поглинання. Звісно, після 24 лютого чимало таких планів зруйнувалося. Наразі навряд чи можна говорити про зміни в найближчому часі. Утім, на ринку вже починаються розмови, думки про подальші перспективи та певні прицінювання. Можна припустити, що через економічні складнощі укрупнення може стати логічним кроком для збереження бізнесу.
Утім, консолідація таких бізнесів неминуча. Частину мереж доведеться модернізувати, частину — резервувати, відновлювати. Не всі гравці мають достатній запас міцності та інвестицій, щоб утримувати якість та технічний стан мереж, відповідаючи очікуванням споживачів. Хтось вийде з ринку, хтось увіллється до більшої компанії. У перспективі двох-трьох років це скоріше буде органічним трендом.
Як би загалом оцінили поточний стан ринку дротового інтернету в Україні?
Дивлячись на роботу провайдерів — і нашої команди, і колег, — я не можу це назвати інакше, аніж надзусилля. По суті, всі ми — маленькі герої, кожен на своєму місці, кожен по-своєму, з урахуванням того, що робиться для збереження звʼязку. Це і понаднормова робота, і у вихідні, і за різних погодних і безпекових умов тощо.
До того ж, пересічні українці переосмислюють роль телекому. Те, що сприймалося невідʼємним елементом буднів, раптом стало цінуватися. Приміром, ви ж раніше не задумувалися, звідки береться вода, коли відкривали кран, чи не думали про базові станції, витягаючи смартфон з кишені. Значення інфраструктури стало геть іншим у публічному уявленні.
Ці зміни відображаються і в законодавстві. Приміром, із початком війни ми почали підключати укриття та бомбосховища до Wi-Fi. Йшлося не про доброчинність: ми розуміли, що ми такі ж самі люди, так само спускаємося «у підвали», і теж хочемо залишатися на звʼязку і там. Загалом, підключили вже більше 1400 укриттів.
Отже, з урахуванням цього, будуть змінюватися і вимоги до нової забудови, зокрема, щодо наявності обовʼязкових укриттів. Скоріш за все, стандартизовані будуть не лише безпекові параметри штибу товщини стін, але і базовий комфорт: вода, опалення, освітлення, звʼязок. Відповідна робота стосуватиметься і військових обʼєктів, і систем оповіщення населення. Згадайте, рік тому навіть Київська область була практично не готова до роботи «сирен». І роль телекому в цьому складно переоцінити — і це може стати передумовою для зростання провайдерського бізнесу.
Через міграцію, зокрема внутрішню, розташування громадян значно змінилося. Наскільки змінилася абонентська база? Де ви спостерігаєте найбільші втрати підключень і де найбільші нові?
Неочевидним висновком з нашої статистики є те, що одним із лідерів по підключенням стали міста Харківської, Дніпропетровської, Запорізької області. Здавалося б, чимало людей залишали «прифронтові» регіони, але виявилося, що значна кількість українців виїжджали в межах області.
Звісно, великий приріст нових абонентів — на заході України. У Київстар в цих регіонах сильні позиції як в мобільному, так і в домашньому інтернеті, тому не дивно, що ми побачили різкий сплеск у кількості користувачів. Відповідно, наша команда взялася до модернізації мережі та збільшення її пропускної здатності як на магістральних відрізках, так і на ділянках «останньої милі». Головною задачею було втримати та підвищити якість наших сервісів за відчутного зростання навантаження на неї.
На жаль, чимало користувачів ми втратили на сході і на півдні. Зокрема там, де цілі ділянки були відключені від мережі, як-от в частині Херсонської області. Але що приємно дивувало — наскільки швидко все відновлюється після деокупації. Ми це бачили на прикладі Охтирки, Чернігова, Ніжина, Ірпеня, Ізюму: люди справді швидко повертаються додому.
«Не просто кабель»: куди еволюціонує дротовий інтернет
З технологічної точки зору, як еволюціонує ваша мережа? Що мається на увазі, коли ми говоримо про модернізацію мережі, та які інвестиції ідуть на це?
Справді, з точки зору користувача все може виглядати дуже просто: є кабель, є роутер, все працює. Утім, технології не стоять на місці, і трафіку середній користувач споживає дедалі більше. І робота, і навчання, і спілкування поступово зміщуються онлайн. Ми це побачили ще до війни, значним поштовхом у цей бік стала пандемія та карантини. Крім того, сам контент, який ми споживаємо, стає «важчим». Діагоналі екранів та роздільна здатність відео зростають, а користувачі дивляться більше саме відеоконтенту: це і фільми та серіали, і YouTube, і Instagram тощо.
Відповідно, і ми маємо розширювати власні магістральні здатності. З одного боку, щоб охопити більшу кількість користувачів. З іншого — щоб запропонувати кожному з них більшу швидкість. Згадайте, ще зовсім недавно ми оцінювали швидкість підключення тим, за скільки, умовно, завантажиться фільм у певній якості. Нині ж ми зазвичай очікуємо, що натиснемо кнопку Play і одразу почнемо перегляд.
Тому тут ідеться про інвестиції і в кабелі, які безпосередньо заходять до користувачів, і мережеві вузли, в обладнання, в магістральні ділянки тощо. Це тривалий процес і достатньо дорогий. Приміром, за минулий рік в модернізацію мереж домашнього інтернету Київстар вклав близько 280 млн грн.
Як це відображається на користувачах?
У цьому випадку ми можемо говорити про гігабітизацію — тобто, забезпечення швидкості доступу до 1000 Мбіт/с у користувача. Порівняно із поширеною нині «стелею» у 100 Мбіт/с, гігабітизація дозволяє безпроблемно підключатися онлайн одразу кільком людям (якщо, зокрема, ми говоримо про відеодзвінки, онлайн-ігри, перегляд стримінгових відео високої якості).
Зі свого боку ми оновлюємо кабелі та інфраструктуру, щоб це було можливо. Користувачам, імовірно, доведеться оновлювати роутери: зазвичай, їхні девайси підтримують швидкість до 100 Мбіт/с. З точки зору тарифів різниця не особливо відчутна. Переважно, різниця у тарифних планах на 100 і 1000 Мбіт/с складає близько 50 гривень на місяць. Але в нові тарифи ми включили ознайомчий доступ до послуги Гігабіт на 3 місяці всім новим абонентам за наявності технічної можливості.
В Україні домашній інтернет — один з найоптимальніших у Європі та світі за співвідношенням ціна-якість. Чи можливо, що через економічну ситуацію ми втратимо цю позицію?
Дозволю собі дещо з вами не погодитися. Ми не просто оптимальні, ми одні з найкращих за якістю інфраструктури та сервісу в Європі. Навряд чи десь в регіоні можна знайти швидший та дешевший домашній інтернет, аніж в Україні. А отже, ми можемо дати фору європейським провайдером і за ціною, і за якістю.
Ми чимало інвестували та продовжимо інвестувати у свою інфраструктуру та сервіси. Варто розуміти, що все це привʼязано до високотехнологічного іноземного обладнання. Останнє, своє чергою, привʼязане до коливань курсу валют. А отже, регулярні перегляди тарифів, напевне, неминучі.
У чому ви вбачаєте синергію мобільного та фіксованого бізнесу компанії? Які переваги може отримати абонент обираючи одразу кількох послуг Київстар?
Київстар — не новачок на ринку конвергентних послуг, ми одними з перших надали комплекс сервісів, як-от мобільний інтернет, домашній, а також онлайн-телебачення Київстар ТБ. Зокрема, це зручно завдяки єдиній абонентській платі, яка спрощує задачі для користувача. Це полегшує роботу і для нас, і ми можемо пропонувати більше послуг за меншу ціну.
Звісно, ми можемо пропонувати і додаткові сервіси від партнерів в рамках цієї екосистеми. Це може бути будь-що, що полегшує життя користувачам. Умовно, від сплачування комуналки та замовлення таксі до доставки їжі. А отже, ми і далі шукатимемо ніші, супутні нашій роботі, в яких ми б могли пропонувати більше сервісів українським домогосподарствам.
