Юридичний Франкенштейн чи вихід IT-ринку з тіні? Що відбувається з законопроєктом про Дія.City в парламенті
Оновлено. 15 липня Рада планує розглянути в другому читанні законопроєкт № 4303 — ключовий для створення правового режиму Дія.City. Сам оновлений документ з’явився на сайті ВРУ лише 12 липня, разом із зауваженнями Головного юридичного управління апарату Ради. Юристи парламенту зробили висновок: документ не відповідає Конституції. Чи завадить це депутатам прийняти закон?
Як планується, Дія.Сity — це спеціальний правовий режим для IT-галузі, який передбачає спецумови оподаткування, нові форми і варіанти співпраці фахівця з компанією (як альтернатива системі «ФОП — компанія») для резидентів режиму (IT-компаній, стартапів і венчурних фондів), а також додатковий захист від свавілля силовиків. На цей момент Дія.Сity — тільки проєкт, який повинен складатися з 3 законопроєктів, що вносять зміни до Податкового кодексу (ЗП№ 5376), КПК (як передбачалося — № 4305) та ряд інших законів, в тому числі і в КЗпП (№ 4303 — ключовий для всього режиму). Не дивлячись на заяви Мінцифри про те, що всі необхідні законопроєкти нардепи розглянуть в сесійній залі до кінця 2020 року, цього не сталося: нардепи і галузеві асоціації, які не згодні з позицією Мінцифри (в зокрема — з приводу взаємодії «ФОП-компанія» і повноважень Мінцифри) зареєстрували альтернативні законопроєкти для Дія.Сity, що змусило владу вносити в проєкт корективи. НВ Бізнес докладно висвітлював цю ситуацію в декількох публікаціях.
15 квітня на позачерговому засіданні Рада 227 голосами «за» прийняла за основу законопроєкт № 4303-д Про стимулювання і розвиток цифрової економіки в Україні. Законопроєкт про податки в Дія.Сity був прийнятий в першому читанні 2 червня. 15 червня, як планується, законопроєкт № 4303 розглянуть у другому читанні. При цьому ГЮУ апарату Верховної Ради заявляє про неконституційність його норм і називає законопроєкт «юридичним Франкенштейном». У Мінцифри ж звинувачують ГЮУ в «політичній стилістиці» документа і виході юристів «за межі їх компетенції».
НВ Бізнес приводить аргументацію сторін і вивчає шанси на підтримку законопроєкту про Дія.Сity народними депутатами.
ГЮУ: невідповідність Конституції та «юридичний Франкенштейн»
Зауваження парламентських юристів до документа для другого читання склали більше ніж 30 сторінок. Коротке резюме: законопроєкт в цій редакції пропонується відхилити через невідповідність нормам Конституції та низці інших законів.
У ГЮУ кажуть, що в законопроєкті, який регулює цифрову економіку сам термін «цифрова економіка» не визначено, не відображені відмінності такої «цифрової економіки» від традиційної, а також не відображено і її трансформації - від такої, що споживає ресурси, до економіки, котра ресурси створює.
«По суті ж в законопроєкті фактично мова йде про введення особливих умов функціонування режиму Дія.Сity, резидентів Дія.Сity, оподаткування діяльності відповідних резидентів, пом’якшення або скасування їх відповідальності тощо», — підкреслюється в документі.
Юристи стверджують, що «як показує практика, проведення подібних законодавчих „експериментів“ має вкрай негативні наслідки», і наводять як приклад експеримент Київміськбуду щодо стимулювання розвитку житлового будівництва, який в результаті привів до ситуації з банком Аркада.
Основні ж зауваження стосуються недотримання конституційних основ правопорядку у сфері господарювання (статті 1, 3, 13, 41, 42, 92 Основного Закону України). Зокрема, норми законопроєкту, що стосуються не конкуренції, згідно із зауваженнями, суперечать Цивільному кодексу України, ряду інших законів, «інтересам держави і суспільства та його моральним принципам» і позиції Конституційного суду України.
«Такі положення законопроєкту свідчать, на нашу думку, також про необґрунтоване втручання в діяльність суб'єктів господарювання, що суперечить статті 3 і ч.1 статті 42 Конституції України, а також не враховують пункт 4 ч. 1 статті 3 ЦК України (принцип свободи підприємницької діяльності, не забороненої законом) і ч.1 статті 6 Господарського кодексу України», — сказано в документі.
Розкритикували юристи і вимоги до резидентів Дія.Сity, оскільки законопроєкт встановлює вимогою до кандидата в резиденти відповідність «всім вимогам», і, одночасно, дає можливість «юрособі, яке відповідає не всім вимогам» бути в статусі резидента протягом певного часу. У ГЮУ вважають це положення некоректним і відзначають, що воно надає необгрунтовані привілеї окремим юрособам.
«Ряд інших положень законопроєкту також не відповідає нормам Конституції і законів України, не враховує правових позицій єдиного органу конституційної юрисдикції, не несе належного нормативного навантаження і містить гасла, описові речі, вкрай мало матеріалу нормативного характеру, спірні твердження публіцистичного характеру, притаманні пояснювальній записці до законопроєкту, а також дублює інші положення законодавства», — сказано в документі ГЮУ.
Юристи звертають увагу на те, що гарантії недоторканності (в тому числі - в частині оподаткування) на 25 років, передбачені законопроєктом, суперечать Податковому кодексу і не враховують вимог статті 92 Конституції України.
Розкритикували в ГЮУ і гіг-контракти. Відповідно до зауважень, визначення гіг-контракту суперечить концептуальним засадам цивільного законодавства, змішує усталені предмети правового регулювання, фактично нівелюючи галузеву приналежність законодавства, і створює колізійне регулювання однотипних правовідносин без конкретно визначеної легітимної мети, створюючи при цьому так званого «юридичного Франкенштейна». Ряд пунктів, які регулюють гіг-співробітництво (в тому числі і пункт про можливості оплати співробітнику в іноземній валюті), також в ГЮУ назвали невідповідними законодавству та Конституції.
Критиці з боку парламентських юристів піддалися також окремі норми формування реєстру Дія.Сity, ряд обмежень і трактувань, які суперечать використовуваним в законодавстві, повноваження виконавчого органу резидента, зміни черговості задоволення прав кредиторів, відсутність трактування поняття «гіг» і багато іншого.
Окремо юристи ГЮУ апарату парламенту критикують положення 4303 з врегулювання трудових відносин і відносин у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування для гіг-спеціалістів. На їхню думку, ряд відповідних положень законопроєкту не відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України). Вони називають норми щодо соціальних і трудових гарантій, оплати винагороди гіг-співробітникам юридично недосконалими, а відповідні зміни до законів — невідповідними Конституції.
Розкритикували юристи також зміни до Цивільного кодексу і Господарського кодексу, ряд змін в який, згідно із зауваженнями, не враховує вимог Конституції України та низки законів.
Засумнівалися юристи і в тому, що реалізація законопроєкту не вимагатиме бюджетних коштів.
З повним текстом зауважень можна ознайомитися тут:
Мінцифра: критика ГЮУ і надія на депутатів
У проєктному офісі Дія.Сity встигли ознайомитися з зауваженнями ГЮУ парламенту. У пресслужбі офісу відзначають, що «з повагою ставляться до виконаної ГЮУ роботи», однак «у висновках Управління є достатньо суперечливих тверджень».
Більшість аргументів проєктного офісу стосуються положень про один із ключових подразників IT-спільноти: неконкуренції.
Аргументація проєктного офісу Дія.Сity складається з трьох пунктів.
1. Про начебто неконституційність норм законопроєкту № 4303 при посиланні на положення законопроєкту про угоди про уникнення конкуренції.
У пресслужбі пояснюють, що угода про уникнення конкуренції (NCA, non-compete agreement) є строковим негативним зобов’язаннями, предмет якого — утримання від певних дій (не здійснювати конкурентні дії стосовно сторони договору).
«За виконання умов угоди передбачено винагороду. У разі, якщо одна зі сторін порушить умови такого договору, вона тільки втрачає право на отримання відповідної винагороди. І не більше. Це ні в якому разі не може зрівнятися з безумовною забороною або обмеженням реалізації права громадянина на працю», — запевняють в Мінцифрі і додають: «Трудові договори або договори цивільно-правового характеру також несуть в собі обмеження. Інакше чому б нам не проводити у відпустці половину року замість певної кількості днів, або чому ми сидимо в офісі, а не в парку, якщо свобода пересування гарантується Конституцією України?».
У проєктному офісі пояснюють, що правове регулювання договорів про уникнення конкуренції існує в більшості розвинених країн світу, хоча умови укладення таких договорів різняться: договори бувають оплатними, бувають фіксовано оплатними.
«Наприклад, за законодавством Фінляндії (стаття 5 Акту про трудові договори) можливо укласти договір про уникнення конкуренції взагалі безкоштовно, якщо термін дії договору становить до 6 місяців. В Україні станом на сьогодні аналогічні за змістом договори все одно оформляють (принцип свободи договору), проте вони не містять умови щодо оплатності. У законопроєкті № 4303 не тільки надані правові рамки такого договору (терміновість, обмеженість території, суб'єктний склад, конкретний перелік конкурентних дій), але й визначено його обов’язково оплатним. Тому це буде вигідно співробітникам», — впевнені в Мінцифрі.
2. Про «конкурентні дії» і «конкуренцію»
