Досвід іноземного інвестора. Як стати прибутковим на нестабільному ринку

31 грудня 2020, 11:35
Спецпроект
У 2020 році український діджитал-оператор lifecell уперше у своїй історії отримав чистий прибуток (Фото:lifecell)

У 2020 році український діджитал-оператор lifecell уперше у своїй історії отримав чистий прибуток (Фото:lifecell)

У 2020 році український діджитал-оператор lifecell вперше в своїй історії отримав чистий прибуток. Розповідаємо, як іноземному інвесторові вдалося закріпитися на українському телеком-ринку та стати драйвером його трансформації.

«Ми вперше вийшли на чистий прибуток з початку роботи компанії на українському ринку в 2005 році. Наша абонентська база продовжує зростати, проникнення смартфонів досягло 81%, — коментує Ісмет Язиджи, головний виконавчий директор lifecell. — Незважаючи на складні обставини, такі як пандемія, неконкурентні умови функціонування телеком-ринку та зобов’язання перед державою щодо швидкого розгортання четвертого покоління зв’язку, компанії вдалося досягти значних результатів».

Він підкреслює: оператор продовжить інвестувати в Україну та робити все можливе, щоб забезпечити абонентів найкращими продуктами та сервісами. Інакше Язиджи сказати і не міг, адже роль інвестора та каталізатора галузі за ці роки стала традиційною для lifecell.

Перший інноваційний

Перший дзвінок у мережі оператора life:) був зроблений в 2005 році. На той час ринок уже був практично поділений між двома великими гравцями, тож в успіх нового оператора вірили далеко не всі: забагато мобільних брендів та компаній уже було втрачено в боях за абонента.

Однак новий оператор одразу зарекомендував себе гравцем інноваційним, запустившись з першою комерційною EDGE-мережею в країні. Саме ставка на інновації стала вирізняти його на ринку.

life:) одразу почав задавати тренди: уже у лютому 2005-го він першим запропонував нову для українців послугу МелоРінг (мелодія замість гудків виклику), у липні — єдиний доступ до всіх послуг (lifebox), а згодом першим дав і Мобільне TV — унікальну тоді можливість переглядати потокове відео на своєму пристрої.

Надалі оператор тільки закріпив звання першого в інноваціях, запускаючи нові для ринку послуги десятками. Саме він у різний час першим запропонував українцям EDGE+ / GPRS+, Push To Talk, мобільну бізнес-пошту, подвійний стандарт SIM-карти, заміну SIM-карти поштою, 3G+ мережу, віртуального помічника, універсальний стартовий пакет, першим в країні запустив систему масового оповіщення «ENS», систему онлайн-ідентифікації, перший сегмент Національної мережі інтернету речей, мережу 4.5G, першим почав тестувати 5G. Сьогодні цілком справедливо можна стверджувати, що левова частка звичних українцям сервісів, котрі, здавалося б, були завжди, першим вивів на ринок саме цей оператор.

Паралельно з цим компанія інвестувала у розширення покриття і постійно модернізувала мережу. Якщо на 31 грудня 2005 року life:) мав 2,46 млн абонентів (у мережі стандарту GSM-EDGE), то наприкінці 2020-го — у lifecell понад 7,8 млн користувачів (з яких більше 2 / 3 — діджитал-абоненти), а доступ до 4G-мережі оператора мають більше 25 млн українців.

Трансформацію українського ринку мобільного зв’язку оператор вів і продовжує вести не лише покращуючи користувацький досвід та інвестуючи в мережу, але й змінюючи правила гри — тарифні та регуляторні. Це поле бою рідко потрапляє в поле зору абонента, проте саме тут вирішується доля ринку.

lifecell
Фото: lifecell

Трансформувати ринок зсередини

Уже через рік після запуску — у 2006-му — оператор «показав зуби»: уперше на вітчизняному ринку він запустив тариф з нулем у мережі «Вільний life:)». Революційність такого кроку важко переоцінити, адже лише у вересні 2003-го українці нарешті перестали платити за вхідні дзвінки (щоб змусити до цього операторів, Раді довелося вносити зміни до законодавства). Своїм нулем у мережі life:) практично ініціював безліміт усередині мережі та назавжди змінив структуру мобільних тарифів в Україні.

У відповідь великі оператори, щоб убезпечити себе від «агресії» нового гравця, почали встановлювати так звані загороджувальні тарифи — дзвінки з «нулем» усередині мережі, але з дорогими дзвінками на інші, що змушує абонента вибирати оператора, яким користуються в колі його спілкування. Такі тарифи та зручна великим гравцям регуляція ринку призвели до появи в Україні так званого клубного ефекту — істотної переваги одного з операторів в окремому регіоні або соціальній групі. Контролюючі органи і до сьогодні воліють не помічати таких монополій.

У 2015 році власником 100% life:) стала Turkcell — одна із найбільших телеком-компаній Європи та провідний гравець на телеком-ринку Туреччини. За рік life:) стає lifecell. Починається нова ера розвитку компанії.

У жовтні того ж року за ініціативної підтримки life:) телеком-регулятор ухвалив рішення про зниження ставки інтерконекту (MTR) — тарифу, який платить один мобільний оператор іншому, на мережу якого здійснено дзвінок його абонентом. Саме високою ставкою інтерконекту виправдовувалося існування клубного ефекту. Цей тариф регулює держава, але до 2015 року його, з «умовно невідомих причин», просто не переглядали. Завдяки постійним зусиллям оператора, з 36 копійок за хвилину у жовтні 2015-го MTR сьогодні знижено до 12 копійок, що позитивно впливає на тарифи і можливості абонентів телефонувати на різні мережі. У 2020-му lifecell продовжив боротьбу за зниження MTR і, попри усі лобістські зусилля «громадських» та «бізнесових» організацій на користь окремих гравців ринку, домігся її подальшого зниження. Жовто-синій оператор декларує: низька MTR не тільки створює рівні умови для гравців ринку, але й дає змогу запустити в Україні anynet-тарифи — тарифи, у яких абонентам буде однаково доступним спілкування в будь-якій мережі.

У 2017-му між великою трійкою мобільних операторів розпочалася чергова тарифна битва. Цього разу — битва інтернет-безлімітів, завдяки якій на ринку з’явилися тарифи з умовно безлімітним мобільним 3G-інтернетом. Почав битву lifecell, презентувавши тариф «Жара» з 20 ГБ інтернету і 100 хвилинами на дзвінки на інші мережі (+ безліміт у мережі) за 50 грн на місяць. Битва продовжилася і в 2018-му, коли в Україні відбувся запуск 4G. До слова, lifecell і тут був першим, запустивши швидкісний зв’язок 4.5G одночасно у всіх обласних центрах України.

Вдалося lifecell домогтися і реалізації ще одного важливого кроку, необхідність якого ще з 2016-го комунікував оператор, — запуску послуги перенесення номеру (MNP). З 1 травня 2019 українці могли перейти від одного оператора до іншого зі збереженням номера. Втім, ідея свободи вибору оператора подобається далеко не всім на ринку, завдяки чому процедура MNP була реалізована максимально незручно: було зроблено усе, щоби лишити абонента навіть можливості задуматися над переходом. Розуміючи це експерти lifecell, спільно з телеком-регулятором (НКРЗІ), більше року вели боротьбу за вільний вибір абонента, — і в листопаді 2020 року процедуру переносу номера вдалося спростити.

Продовження трансформацій

2020 рік із пандемією та економічною кризою розкрив lifecell як оператора, що турбується про кожного свого абонента. Так з початком карантину в березні lifecell скасував тарифікацію дзвінків на номери МОЗ, Центру громадського здоров’я, МЗС, Урядового контактного центру і НСЗУ, а також на номер вебресурсу «ДРУГ». Через тиждень почав безкоштовно нараховувати 20 ГБ інтернету та 1.500 хвилин для дзвінків на міські та мобільні номери по Україні медичним працівникам. Турбувався оператор і про абонентів, котрих карантин застав за межами країни, — екстрений віртуальний номер BiP допоміг їм приймати та здійснювати дзвінки власне з українським номером без фізичної SIM-картки. Більше того, з квітня lifecell почав підтримку бізнесу для його максимально комфортного переходу в онлайн, запровадивши низку пільгових умов щодо користування своїми сервісами.

Наразі lifecell продовжує докладати зусиль для подолання цифрового розриву в Україні, активно розвивати конкуренцію на телеком-ринку.

При цьому боротьба на регуляторному та тарифному фронтах продовжилася. Окрім роботи щодо зниження MTR та спрощення процедури MNP, оператор першим почав співпрацювати з Нацагентством з питань запобігання корупції. Мета їх спільного проєкту «Телеком проти корупції» — стимулювати всіх учасників ринку (в тому числі і державних службовців та місцеві органи влади) дотримуватись вимог законодавства у своїй діяльності, бути об'єктивними та неупередженими. В рамках підписаного меморандуму lifecell забезпечуватиме матеріальну винагороду викривачам корупційних злочинів у галузі в тих випадках, коли це не покриває держава, тобто розмір або збитки від яких становлять суму до 10 млн грн. Завдяки цій ініціативі викриття оборудок будь-якого масштабу в телеком-галузі заохочуватимуться грошовою винагородою.

До слова, оператор запросив приєднатися до меморандуму інших учасників ринку, проте поки що публічно такого бажання ніхто не озвучив.

Першим вдалося налагодити оператору і шеринг електронних документів, що засвідчують особу, через додаток Дія.

Ще одна перемога «під ялинку» — скасування штрафу АМКУ майже на 20 млн грн. Комітет із 2011 року переслідував lifecell за «некоректне інформування щодо тарифікації» і в 2017 році оштрафував на 19,5 млн грн. 11 грудня стало відомо, що lifecell зміг відстояти своє ім'я в суді, і штраф було скасовано. В підсумку ця сума, що разом з пенею, яку б компанія мала сплатити у разі програшу (близько 40 млн грн), буде інвестована в розгортання 4G-мережі. Це десятки нових базових станцій для абонентів оператора по всій Україні, які могли б бути побудувані на кілька років раніше, якби Комітет ще в 2017 році обмежився б рекомендаціями.

Наразі lifecell продовжує докладати зусиль для подолання цифрового розриву в Україні, активно розвивати конкуренцію на телеком-ринку та рівні правила гри для кожного: так, саме він закликав владу не змінювати правила оподаткування, запроваджені урядом під час видачі 4G-ліцензій, що може негативно позначитися як на операторах, так і на впровадженні нових технологій зв’язку й інвестиційній привабливості країни загалом.

За останній рік діджитал-оператор lifecell забезпечив швидкісним зв’язком LTE 1.698 населених пунктів, де проживають більше 1,1 млн осіб. За даними третього кварталу, оператор — єдиний з «великої трійки» демонструє ріст абонентської бази — на 13% на річній основі. Росте й активна 3‑місячна база користувачів швидкісного інтернету на базі 4.5G — на 51% рік до року, збільшується середній чек.

Оператор продовжує запускати нові послуги, драйвити ринок та робити абонентський досвід кращим.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X