Гарні гроші. Як і кому Мінцифра дасть пів мільярда на сільський інтернет — інтерв'ю

28 квітня 2021, 11:30
NV Преміум

У 2020 році Уряд виділив 500 мільйонів гривень територіальним громадам «на інтернет». Планується, що за ці кошти в селах з’являться оптоволоконні лінії до соціальних об'єктів. Як влаштована роздача цих коштів та чи є кому їх отримувати?

Інтернет-субвенцію придумали для того, щоби підключити до оптичного інтернету соціальні заклади в селах, де нині такого доступу просто не існує. Підключення соціальних об'єктів у далеких селах — спосіб уряду затягнути провайдера в ті населені пункти, до яких він не дійшов через економічну складову (коли будівництво мережі просто не окупиться абонентами), і дати змогу підключитися до фіксованого ШСД усім охочим. Планувалося, що в 2021 на реалізацію цього проєкту з бюджету виділять 850 мільйонів, однак в процесі затвердження суму зрізали до 500 мільйонів. За ці кошти, кажуть в Мінцифрі, можна підключити 3 тисячі сіл і дати можливість доступу до оптики мільйону українців (за 850 мільйонів планували підключити 5 тисяч сіл). Самі ж оператори і провайдери телекомунікацій реагують на ініціативу неоднозначно.

Відео дня

В інтерв'ю НВ Бізнес керівник експертної групи з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Андрій Набок розповів про те, які громади мають шанс на оптику цього року, що робити тим, хто цьогоріч не отримає субвенцію, та чому операторам треба серйозно задуматися над участю в проєкті.

Громади, тендери і бюджети

— 28 квітня закінчується термін подачі попередніх заявок від громад на підключення, однак сама постанова Кабміну, яка регулює це питання, досі не схвалена.

— Це субвенція, державна програма, і так вже склалося, що всі державні програми, особливо в таких розмірах, проходять досить довгий етап погодження. Наразі субвенція перебуває на розгляді секретаріату Кабміну, сподіваємося на затвердження урядом найближчим часом.

Заявки в межах субвенції — дуже складна для збору інформація, і необхідно докладати дуже багато зусиль для комунікації між територіальними громадами. Кожна друга громада подає некоректні заявки, ми їх відпрацьовуємо, комунікуємо з регіональними СDTO — вони взяли на себе значну частину роботи, але, на жаль, не в усіх регіонах адміністрації активно включилися в процес. У Мінцифри є невелика команда, яка напряму комунікує з громадами, надає роз’яснення тощо.

— Кошти в бюджеті є?

— Так. Є помісячний розпис казначейства з березня. Тобто, можна сказати, що кошти вже накопичуються. Безпосередньо тендери, за нашими підрахунками, зможуть початися лише у липні цього року, адже, окрім постанови, потрібно видати й розпорядження про розподіл коштів — окремий акт, який, окрім затвердження урядом, має бути погоджений бюджетним комітетом парламенту. Ми розраховуємо, що бюджетний комітет погодить це розпорядження на початку червня, протягом червня громади внесуть зміни до річних планів закупівель, і після цього проводитимуться самі закупівлі.

— Як діятимете після схвалення урядом постанови?

— Після схвалення постанови Кабміну у громад є 10 робочих днів для того, щоб відправити офіційні заявки. З урахуванням травневих свят — це 14 чи більше календарних днів. Термін здається замалим, але, якщо врахувати, що подача попередніх заявок тривала 1,5 місяця, у громад був час, щоби зібрати інформацію, тож десятиденний термін — це термін для подачі уже зібраної (і уточненої) раніше інформації.

— Що робити громадам, які не подавали попередню заявку, але вирішили зараз включитися в процес?

— Вони зможуть включитися навіть після офіційного затвердження постанови, але дуже велика імовірність того, що з такою заявкою можуть виникнути проблеми. Хоч заявка, на перший погляд, проста, але, як показує практика, дуже багато заявок приходять з неточностями, помилками (іноді фундаментальними). Така громада може зіштовхнутися з тим, що у нас просто не вистачить часу обробити заявку і вказати на неточності, щоби можна було встигнути переподати її.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Чи оцінює ваша команда при Мінцифри шанси громад на субвенцію і чи відсікає заявки ще на попередньому етапі (наприклад, коли є дані про підключення до оптики, чи вартість буде значно більшою за заплановану)?

— По-перше, якщо дійсно в селі є «оптика», то цього року громада не отримає фінансування на таке село. Наше пріоритетне цьогорічне завдання — покрити ШСД до Інтернету ті села, де його немає.

По-друге, якщо в населеному пункті немає оптики, до відповіді «ми вас не зможемо профінансувати» має пройти багато етапів. Спершу ми з’ясовуємо, якщо йдеться про значну суму, чому саме така. Часто виявляється, що громадам оператори, що працюють, наприклад, в райцентрах, надають якісь захмарні розрахунки — в такому випадку ми радимо звертатися до локальних операторів (часто навіть даємо контакти 3−5 таких провайдерів). Якщо все одно громаді не вдається, ми телефонуємо 4−5 різним операторам та пропонуємо сконтактувати з головою громади для прорахунку вартості послуг.

КОНТЕКСТ. Формула. Разом із профільною постановою КМУ — «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» — Уряд також затверджує Порядок та умови надання субвенції. Згідно з опублікованим проєктом Порядку, якщо сума на інтернетизацію перевищуватиме ту, яку виділили в бюджеті, комісія Мінцифри визначатиме пріоритетність населених пунктів для проведення у них оптики. Передбачено 2 формули — для населених пунктів, що є адміністративними центрами територіальних громад, та для інших. Загальна кількість балів претендента визначатиметься як сума кількості шкіл, будинків-інтернатів, ПТУ, ЦНПАПів, закладів первинної і вторинної меддопомоги, пожежно-рятувальних підрозділів, поліцейських станцій, бібліотек, мистецьких шкіл, будинків культури, дошкільних та позашкільних навчальних закладів та коефіцієнту населення (кількість населення помножено на 0,005). У формулу для адміністративних центрів додається (до загальної суми) одиниця.

— Уже зараз очевидно, що заявок від громад значно більше, ніж коштів. Як бути з громадами-кандидатами, які не пройшли відбір за формулою, але бажають отримати субвенцію?

— Ми подали бюджетну декларацію на наступний рік, де закладено таку саму субвенцію. Відповідно, громади, які цього року не потраплять до переліку, будуть перенесені на наступний рік. Пріоритезуватися та чи інша громада буде за формулою: чим менша сума і більший соціальний ефект, тим більше шансів у громади.

Зазначу, що ті громади, які розташовані неподалік від лінії фронту, потребують більшого фінансування, ніж громади в інших регіонах — біля лінії розмежування оператори, наприклад, не хочуть використовувати підвіс на електроопорах (через військові ризики), а вирішують кабель закопувати в землю. Відповідно, там значно більші суми, і ми розуміємо, що не зможемо задовольнити їх. Якщо, наприклад, з Чернігівської області надходить заявка на 50 тисяч гривень для села з 600 мешканцями, школою і приходить заявка від громади поблизу лінії розмежування на 500 тисяч чи більше, де проживає втричі менше населення, очевидно, остання заявка не буде за формулою задоволена. Проте для таких громад є варіант співфінансування з місцевого (територіальної громади) бюджету: якщо громаді потрібна занадто велика сума, вони запитують меншу суму на реалізацію і решту компенсують власними силами.

— На наступний бюджетний рік яку суму плануєте витратити на цю субвенцію?

—  Ми подаємо 950 мільйонів. Окрім того, з 1 січня набирає чинності закон про електронні комунікації, котрим передбачена універсальна електронна комунікаційна послуга. Відповідно, ми поки (на етапі подання бюджетної декларації) не маємо остаточного рішення про форму фінансування такого проєкту. Коли буде затверджуватися бюджет, у нас уже тоді буде візія, яку бюджетну програму робити для універсальної послуги, чи потрібна ця програма Мінсоцполітики… Якщо ця бюджетна програма буде саме в рамках Мінцифри, то за необхідності ми зможемо перерозподілити бюджетний ресурс.

Але, знову-таки, 950 мільйонів — відносно невелика сума, особливо враховуючи необхідність підключення в Донецькій та Луганській областях, в областях з малою густотою населення. Чим більший ми матимемо бюджет, тим швидше все покриємо.

— Одержувачі субвенції повинні будуть вжити заходів для створення локальних мереж в соціальних закладах. Хто перевірятиме створення «локалок», чи є якісь вимоги до них?

— За кошти субвенції громади можуть закуповувати виключно послуги з доступу до інтернету. Формулювання, що стосуються створення локальних мереж, мають рекомендаційний характер. Локальні мережі громади можуть закуповувати виключно за власні кошти без залучення коштів субвенції. Після схвалення постанови ми розробимо та затвердимо рекомендації з побудови локальних мереж (показники, обладнання тощо). Контролювати ці ресурси (по локальних мережах) ми не можемо, бо гроші не наші і, відповідно, контроль — обов’язок уже відповідних місцевих аудиторів.

Ми також врахували випадки, коли в деяких місцевих бюджетах немає достатньої кількості ресурсів для побудови повноцінних локальних мереж. Для цього ми передбачили, що в рамках закупівлі за субвенцію оператор має встановити дводіапазонний Wi-Fi-роутер (що працюватиме в двох частотних діапазонах — 2,4 ГГц і 5ГГц). Так соцзаклад отримає базову локальну мережу — для невеликої сільської школи на перший час цього має вистачити. Якщо ж цього недостатньо, територіальній громаді необхідно передбачити фінансування для повноцінної локальної мережі в школі.

— В першому проєкті постанови Кабміну була норма про те, що тендерну документацію громади повинні погоджувати з Мінцифрою. Це теж рекомендація?

— Цей пункт змінено: не «погоджувати», а повідомляти Мінцифрі. Перед оголошенням тендеру громади мають нас поінформувати, а опісля, коли потрібно підписати договір з підрядником, територіальні громади присилають його до нас на погодження, де ми перевіряємо, чи відповідає він типовому договору і чи всі необхідні показники відповідають умовам надання субвенції. Після погодження операторам надається 30% авансового платежу і він починає роботу.

— Для чого інформувати Мінцифру перед оголошенням тендеру?

— Річ у тім, що ми отримали запити від багатьох операторів, які скаржилися, що в системі ProZorro дуже важко відстежувати тендери для громад. Коли нас повідомлятимуть завчасно про оголошення тендеру, ми створимо «єдине вікно», завдяки якому будь-який оператор зможе переглянути, де буде оголошено закупівлю, щоби завчасно до неї підготуватися.

— Серед іншого в проєкті постанови передбачено, що Комісія може частково погодити клопотання громади про субвенцію. Що це значить?

— Якщо ми отримуємо клопотання по ряду населених пунктів і бачимо, що частина з них уже має доступ до оптичної мережі, або бачимо, що ціна на послуги завищена, Комісія має повноваження задовольнити клопотання частково. Наприклад, якщо заявка на 10 сіл, а у 2 із них оптика є, ми відмовимо 2 селам, а щодо інших — погодимо. Якщо завищена ціна — той самий підхід. Відмова в задоволенні клопотання — крайній випадок (коли в усіх селах завищені суми підключення, коли надана некоректна інформація щодо наявності оптики).

— Після адміністративно-територіальної реформи ряд районів фактично збереглися, перетворившись на одну територіальну громаду з десятками сіл і величезною територією. Як їм коректно подавати заявку і чи можна тендер розбити на декілька лотів?

—  Якщо ми говоримо про заявку, то громаді потрібно консолідувати всі дані по території і подати одну заявку. Якщо ж говорити про тендер і різні лоти, ми рекомендуємо громадам оголошувати тендер, в якому кожне село — окремий лот, щоб в одному тендері могли брати участь декілька операторів. Якщо будуть випадки, коли від підключення одного населеного пункту залежить підключення іншого (географічно), такі населені пункти будуть включатися в один лот. Такі випадки, як показують наші розрахунки, будуть, і їх буде немало. Річ у тім, що може трапитися так, що успішно пройде тендер по селу, яке розташоване далі від наявних мереж оператора, а провалиться тендер до ближчого населеного пункту, виникне складність. Тому ми радимо громадам такі лоти об'єднувати.

— Саме тому ви і просите громади інформацію перед оголошенням тендеру?

— Абсолютно точно. Ми хочемо перевіряти, скільки лотів вони зробили. Якщо це велика громада і там один лот — найімовірніше, це ризик і гра під одного оператора. Якщо ж тендер розбили на багато лотів, у нас буде тиждень, щоби переглянути їх і дати свої зауваження: які населені пункти «залежні» один від одного і як їх краще поєднати в один лот. Ці сім днів, поки громада офіційно не оголосила тендер — час для комунікації з громадою і розв’язання можливих проблем.

— Як громаді «змусити» оператора приходити у віддалені населені пункти?

— По-перше, як я вже згадував, з 1 січня 2022 року вводиться поняття універсальної електронної комунікаційної послуги. Якщо зараз оператор не проявляє інтерес до закупівлі, то наступного року, згідно з законом, уряд у будь-якому разі повинен знайти механізм для забезпечення доступу до універсальної послуги для усіх громадян. Якщо цьогоріч в рамках субвенції будуть такі села, які просто не цікаві операторам, уряд затвердить механізм, відповідно до якого у таких селах буде побудована телекомунікаційна інфраструктура і у людей з’явиться доступ до ШСД.

— Як?

— Спочатку оголошується конкурс і, якщо він не відбувається, призначається оператор, який повинен забезпечити таку універсальну послугу. Зараз цих механізмів немає (але це виписано в законі), тож я не можу коментувати деталей, але маю короткий меседж до тих операторів, які поки не хочуть брати участь у субвенції: в рамках реалізації субвенції, а надалі й універсальної послуги, в громаду може зайти конкурент і, відповідно, цей конкурент дорогою може зайти фактично за державні гроші в ті населені пункти, де вже присутній інший оператор. Тобто на такій території виникне конкуренція фактично за державні гроші. Щоб мінімізувати такі ризики, операторам все-таки більше треба цікавитися нашим проєктом і брати в ньому участь. Зрозуміло, у різних операторів різні фінансові запити, але я б дуже не радив їм втрачати можливість. Особливо — цього року.

КОНТЕКСТ. Універсальна електронна комунікаційна послуга (УЕКП). Закон України Про електронні комунікації набуває чинності 1 січня 2022 року. Серед іншого, він містить норму про універсальну електронну комунікаційну послугу (універсальна послуга), яка визначається як електронна комунікаційна послуга встановленої якості, доступна всім кінцевим користувачам на всій території України за доступною ціною. На Кабінет міністрів покладається забезпечення і контроль надання універсальних електронних комунікаційних послуг на всій території країни. Оператори (постачальники електронних комунікаційних мереж та/чи послуг) мають право на призначення для надання універсальної послуги (послуг) на певних територіях, призначених для забезпечення доступом до універсальних послуг та на отримання компенсації збитків (якщо такі є) від розгортання мереж для забезпечення такого доступу. Своєю чергою «центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра» (наразі такого не існує — НВ Бізнес) розробляє порядок виплати компенсації за рахунок державних коштів збитків операторам, які ті понесли через виконання зобов’язання з розгортання мереж для доступу до УЕКП.

— З датами тендерів усе зрозуміло. Коли, власне, в селах з’явиться Інтернет?

— Залежить від того, як проходитиме закупівля. Якщо відбуватиметься повна процедура закупівлі, то це — з кінця літа (за законом тривалість процедури — 45 днів). Якщо ж це допорогова закупівля (до 50 тисяч гривень — є і такі випадки), перші підключені за субвенцією села у нас будуть не наприкінці літа, а вже в липні. Якщо ж на «повний» тендер подається всього один учасник, торги, згідно з законом, скасовуються, але тут навіть швидше: якщо за 15 днів на повторний тендер подається знову 1 учасник і знову закупівля скасовується, громада має право укласти прямий договір. Відповідно, вся процедура займе 30−35 днів замість 45.

Основний «бум» підключень буде восени. Зрозуміло, що оператори не одразу зможуть розгорнути мережі (це сотні й тисячі кілометрів кабелю, розбудова інфраструктури), і, згідно з умовами, на виконання умов договору у них є 90 днів.

Оператори, мережі, закон про доступ і відкати

— Але за цей час оператору потрібно отримати ряд дозволів, затвердити технічні умови, домовитися про вартість підвісу на опори обленерго. Зараз цей процес, грубо кажучи, налагоджений досить непрозоро, складно і дорого. Чи буде якось слідкувати за цим процесом Мінцифри?

Показати ще новини
Радіо NV
X