Здорова критика: що НБУ робить не так. Думки експертів

10 лютого 2017, 19:30
Експерти критикують НБУ за повільні темпи валютної лібералізації та називають першочергові заходи, які має вжити регулятор, щоб зробити валютний ринок цивілізованим

У Національному банку стверджують, що вже завершують розробку концепції нового валютного законодавства. І, одночасно, уточнюють, що терміни подання законопроекту, який має зробити валютне регулювання в Україні ліберальним та цивілізованим, доведеться перенести ще на рік. Півроку тому очільники регулятора заявляли, що новий законопроект представлять суспільству навесні 2017 року. Тепер дедлайни змістили на 2018 рік.

Відео дня

І, навіть з урахуванням відтермінованї лібералізації валютного ринку, імплементацію закону прив'яжуть до макроекономічних показників та передбачать численні перехідні положення.

З іншого боку, НБУ продовжує поступову відміну тих обмежень, які наклав на учасників валютного ринку, з початку кризи 2014 року. Так, з 9 лютого 2017 року, регулятор дав більше можливості банкам купувати на міжбанку валюту «про запас». Нацбанк підвищив добовий обсяг чистої покупки валюти банками з 0,1% до 0,5% від їх регулятивного капіталу. Як результат, за два дні знецінення курсу гривні склало 20 коп. Причина – відкладений валютний попит, спричинений обмеженнями.

НВ Бізнес запитав експертів, які валютні обмеження держава має зняти у першу чергу та як вони сприймають дії регулятора щодо реформування валютного законодавства.

Володимир Ткаченко, заступник директора Арселор Міттал Кривий Ріг

Безсумнівно, можна сказати, що в останні роки валютний контроль став жорсткішим. Це можна пояснювати тим, що відбувається в економіці країни. Але бізнес швидший за державу, він потребує швидких рішень. Ми маємо бути конкурентоздатними на експортних ринках.

Я б назвав три моменти, які суттєво погіршують існуючу ситуацію, навіть порівнюючи з тією, яка була три роки тому. По-перше, ці 65% обов’язкового продажу. Коли валюти не вистачає для закупівлі сировини, то ми ж купуємо у тих самих банків, яким і продаємо валюту. І у цій ситуації обмеження можна трактувати як підтримку банків.

Далі, якщо підприємство має суму більшу, ніж 25 тисяч доларів, на своєму рахунку, воно вже не може купувати валюту без спеціального дозволу. Я працюю на підприємстві, яке є найбільшим експортером України, і у нас контракти на закупівлю коксу, наприклад, значно більші за цю суму.

Межа зовнішньоекономічних контрактів – 50 тисяч доларів. Ми маємо узгоджувати з Нацбанком це і отримувати дозвіл. І чекаємо по три дні, хоча, відповідно до чинного законодавства, навіть якщо ми не отримали підтвердження, то все одно можемо проводити цю операцію, але час втрачаємо.

Ми зіштовхнулися із ситуацією, коли деякі арабські країни, зокрема Єгипет, вимагають, щоб сертифікати походження на продукцію, яку ми експортуємо, завірялись в їхньому посольстві. Хоча Україна має договори з тими країнами, які відміняють застосування таких речей. І, найгірше в цій ситуації, що вони вимагають, щоб ми платили за завірення цих сертифікатів валютою. Але ж у Конституції записано, що єдиною платіжною валютою на території України є гривня. І ми б теж хотіли, щоб Нацбанк помічав ці речі.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії

Наше валютне регулювання вкрай застаріле і не відповідає директивам ЄС, які ми зобов'язалися дотримуватися при підписанні угоди про асоціацію. В угоді написано, що ми повинні змінити свої закони до 2019 року. Але і бізнес, і громадянське суспільство сподіваються, що це відбудеться набагато швидше.

По-хорошому потрібно скасовувати валютний контроль повністю. Найшкідливіші обмеження – це обмеження, які стосуються зовнішньої торгівлі і переміщення валюти за поточним рахунком.

В першу чергу, потрібно скасувати вимогу про продаж валютної виручки (зараз це 65%) та дозволу на купівлю валюти на імпорт. Безумовно, потрібно скасовувати обмеження на виведення дивідендів і обмеження, які стосуються всіх людей, ліміти на готівковому ринку.

В ЄС будь-яка домогосподарка може зробити виріб і продати його на Amazon. А українські програмісти, наприклад, які можуть відмінно продавати за кордон програми на Apple Store, цього робити не можуть через валютне регулювання. Українцям заборонено мати рахунки за кордоном. Українці змушені користуватися послугами посередників навіть, щоб завести в Україну свої зароблені долари.

Національний банк зарегулював ринок через те, що він боїться девальвації курсу. Такі побоювання не безпідставні. Але це не можна сприймати з розумінням, враховуючи, що вже три роки минуло. Цього не можна зрозуміти, коли і сам Нацбанк публікує таку статистику, що 60-80% обороту основних галузей відбувається в офшорах.

Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Обмеження потрібно зняти всі. І перше, це скасувати всі обмеження, які ввели для утримання курсу. Через них весь ринок перебуває під ковпаком у Національного банку. Потрібно зробити так, щоб увійти і вийти в країну капіталу було взагалі безпроблемно. Скасувати питання обов'язкового продажу валютної виручки, скасувати дозвіл на інвестування за кордон. І скасувати валютний декрет 1993 року. Його потрібно просто викинути.

Фондовому ринку, зокрема, потрібні інвестиції, потрібно, щоб заходили гроші. А грошам треба бути впевненими, що вони зайдуть і вийдуть швидко. Тому що у інвесторів зараз великі питання з тим, щоб зареєструватись, зайти сюди – це треба пройти три кола пекла. А потім інвестор ще не впевнений, що зможе вийти.

В НБУ поступово починають скасовувати обмеження. Але це не можна назвати дерегуляцією. Це тільки послаблення гайок, які вимушено закрутили в 2014-му.

Але подивимося, який законопроект вийде зрештою з Нацбанку. Поки те, що озвучив НБУ, виглядало дуже добре. Зрозуміло, що вони його неминуче прив'яжуть до якихось макроекономічних показників зростання або стабільності. Хоча, всі ці обмеження також не мають відношення до зростання, я б навіть сказав, що руйнується наша горезвісна макроекономічна стабільність.

Павло Крапівін, директор з продажу банківських продуктів Індустріалбанку

Потрібно багато чого змінювати. Почнемо з юросіб. У малого та середнього бізнесу абсолютно немає питань з купівлі валюти на виплату дивідендів, тому що західні юрособи не так часто бувають їх власниками. Але ці проблеми є у великого бізнесу. Натомість поширена проблема у МСБ – обмеження платежів за контрактами поступки прав вимоги. Коли поставка прийшла від одного нерезидента, а платіж йде на іншого за договором поступки. В МСБ відсоток таких угод доходив до 60%.

Ще одна проблема – продаж 65% валютної виручки протягом одного дня після її надходження. Це досить високий показник, ми повинні йти до того, щоб він був рівний нулю.

Необхідно також зменшити перелік операцій, під які можна купувати валюту. Їх досить багато, а в принципі бути не повинно взагалі. Якщо це не нелегальні перерахування валюти за кордон, то обмежень бути не повинно.

Обмеження на покупку валюти на міжбанку, при якому гривня три дні відлежується, має бути знято. Банк повинен мати право купувати валюту не за фактом нарахування гривні на транзитний рахунок, а в принципі, як тільки є заявка клієнта. Банк має право взяти на себе ризик купівлі валюти під свого клієнта.

Щодо фізосіб, то повинні зняти взагалі будь-які обмеження на суму купівлі валюти. Це набагато важливіше, ніж дедоларизація економіки, тому що ліквідує «сірі» обмінники і чорний ринок.

Не можу сказати, що не відбувається нічого. Видно, що НБУ вибрав правильний тренд. Але, мені, як банкіру, як будь-якій людині всередині системи, хотілося б, щоб вся ця валютна лібералізація проходила набагато швидше. Зараз все відміняється неприпустимо повільно.

Показати ще новини
Радіо НВ
X