Завершилося слідство у справі махінацій в банку Хрещатик
Правоохоронні органи завершили дворічне досудове розслідування щодо працівників одного з київських відділень банку Хрещатик. Керівника відділення та ще 15 осіб звинувачують в організації злочинної схеми розкрадання грошових коштів фінансової установи. Про це повідомляється на офіційному сайті прокуратури Києва.
Встановлено, що службові особи банку, діючи у складі організованої злочинної групи, упродовж лютого 2010 - березня 2014 років шляхом підроблення депозитних договорів та документів на видачу готівки заволоділи грошовими коштами 54 вкладників на загальну суму понад ₴81 млн.
Суд вже надав дозвіл на арешт майна обвинувачених задля забезпечення відшкодування завданих збитків. Згідно з українським Кримінальним кодексом, колишнім працівникам банку загрожує позбавленням волі на строк від двох до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Екс-голова правління Хрещатика Дмитро Гриджук пояснив НВ Бізнес, що факт розкрадання коштів був встановлений самим банком у березні 2014 року. Тоді фінустанова повідомила про злочин правоохоронців. А також відшкодувала втрати 40 вкладникам, адже згідно з законодавством, відповідальність перед клієнтами несе банк. Стягнути збитки зі зловмисників банк може вже через суд.
“Хоча, банк неодноразово заперечував свою провину, і таких клієнтів, яким відшкодували вклади без суду, практично не має”, – каже старший партнер адвокатської компанії Кравець і партнери Ростислав Кравець.
Злочин такого масштабу свідчить про те, що у Хрещатика були системні проблеми. На думку радника голови правління банку Новий з юридичних питань Олександра Ярецького, перед керівництвом банку потрібно поставити питання, чому відповідні служби дозволили вчинити даний злочин, адже така кількість ошуканих вкладників і сума розкрадання свідчить, що крали не за один раз і протягом тривалого проміжку часу.
«На 100% убезпечити себе банк звісно не може, але питання в тому, наскільки крадіжка була своєчасно виявлена. Даний конкретний випадок каже про те, що у банку була недостатня система внутрішнього контролю, адже виявили злочин на пізній стадії», – каже Ярецький.
Кравець, фірма якого вела справи кількох потерпілих клієнтів банку Хрещатик, наводить приклад того, які махінації відбувалися у цій установі. Зокрема після звільнення керівника відділення Хрещатику по вул. Прорізній, 11 у Києві з’ясувалося, що в ньому підробляли документи. Так, один з клієнтів відкрив депозитний вклад на ₴1,50 млн, у квитанції банк зазначав ₴150 тис. “Люди просто не перераховували кількість нуликів”, – каже Кравець.
У деяких квитанціях була прописом зазначена одна сума, а цифрами – інша. Іноді під виглядом пролонгації договору укладався новий договір, де вказувалася лише частина суми від діючого вкладу, або під час укладання договору людям не видавали квитанцію про внесення коштів у касу банку.
Жертви підбиралися серед постійних вкладників банку, які, маючи довіру до банку з державною часткою власності, не поспішали забирати кошти з банку. Керівники через термінали поповнення нараховували відсотки по вкладах на картки клієнтів кожного місяця, і останні не здогадувалися, що на той момент у них вже гроші вкрали. Тому ці схеми працювали тривалий час.
У результаті такої довірливості, люди не отримували підтверджувальних документів, що вони є вкладниками банку. Це призвело до того, що кошти банк повернув лише 40 особам, ще півтора десятки потерпілих включила до справи прокуратура. Хоча, як зазначає Кравець, у кримінальній справі фігурує близько 80 потерпілих осіб, а сума розкрадань вища, ніж зазначені ₴81 млн.
Наразі шанси повернути кошти потерпілим, які досі не змогли довести, що їх обікрали працівники банку, стали і зовсім примарними. У відповідності до постанови Верховного суду, у разі якщо у клієнтів нема квитанції, яка підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, вкладники втрачають можливість оскаржити ці справи у судовому порядку – суди мають відмовляти у таких позовах. До того ж, у разі ліквідації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може виплатити компенсації клієнтам, адже в реєстрі вкладників чимало потерпілих не вказано. У квітні поточного року банк віднесли до категорії неплатоспроможних, а місяць тому відправили на ліквідацію.
