За рахунок чого Україна може швидко покращити стан економiки

6 червня 2017, 09:00
Металургія – це гордість України. Щороку ми постачаємо на міжнародні ринки мільйони тонн сталі

Завдяки цьому зростає українська економіка та тримається гривня. Україна увійшла в 2017 рік з рівнем цін, який був суттєво вищим за очікування більшості економістів.

"І навіть зараз після деякого зниження ціни залишаються відсотків на 10% вищі, ніж торік. За різними видами продукції різні показники. Найкраща цінова ситуація порівняно з минулим роком для плаского прокату, тобто лист, сляби", – каже головний економіст Альфа Банку в Україні Олексій Блінов. За його словами, загальна виручка від експорту металургійної продукції цього року очікується на рівні близько $9 млрд, що є трохи вищим, ніж рік тому.

Відео дня

Але у вітчизняних металургів є одна проблема – експортерів у нашій країні дуже часто критикують, за те, що вони постачають на зовнішні ринки дуже багато сировини і дуже мало продукції з високою доданою вартістю. Та критикувати – це одне, а от як зробити цю продукцію?

Наприкінці травня у Дюссельдорфі світова Асоціація виробників сталі Worldsteel провела конференцію виробників сталевих конструкцій із Західної та Східної Європи. Представники України на ній змогли побачити, як на Заході використовують сталеві конструкції.

"Конструкційна сталь – це матеріал 21-го сторіччя. І ми бачимо дуже великий потенціал для її використання у будівництві", – говорить Володимир Носов, генеральний директор Українського центру сталевого будівництва.

Будівельники обирають цей матеріал, тому що це робить будівництво швидким. Конструкція виходить легкою. Її можна транспортувати на далекі відстані. А архітектори та інженери завдяки їй можуть втілити найсміливіші плани, які неможливо реалізувати за допомогою залізобетону. Тож не дивно, що близько 45% усієї сталі у світі використовується в будівництві.

За словами Карла Перрі, директора консалтингової компанії Perry Advisor, на деяких ринках, наприклад, у Сполученому Королівстві частка сталевих конструкцій становить близько 65%.

А от в Україні ситуація зовсім інша. Металеві конструкції у нас використовують дуже рідко, віддаючи перевагу бетонним спорудам. Носов нагадує, що споживання сталі в Європі є дуже великим. Одна лише невелика Голландія споживає аж 600 тис. металевих конструкцій на рік.

Через це вітчизняні металурги втрачають значні кошти. Перрі зауважив, що коли продавати сталь як сировину, можна отримати $600-700 за тонну: "Але якщо докласти до цього інженерну працю, над вашим продуктом попрацює архітектор, ви зможете продати той самий шматок сталі за $2,5 тис. за тонну.

Виробництво такої продукції вимагає неабияких зусиль. Тут потрібно вивчати потреби клієнта, а також поєднувати у виробі інженерні, наукові та дизайнерські рішення. Та це дуже добре винагороджується. "Це цілком зрозуміло. Адже якщо ти контролюєш весь процес, якщо ти постачаєш на ринок кінцевий продукт, то в тебе більша маржа", – переконаний Лоренц Шірмер, голова департаменту e-маркетингу компанії C&P.

Показово й те, що компанія C&P цікавиться українським ринком. І не тільки для збуту своєї продукції, компанія могла б створити виробництво у нашій країні. Але для цього потрібні певні умови.

Шірмер каже, що перш за все потрібні площі під будівництво. Потрібен освічений персонал. І таке законодавство, яке б давало впевненість, що твої інвестиції будуть захищені протягом щонайменше 30-40 років.

Поки що цього немає. Втім, представники металургійної галузі переконують, що в Україні можна і потрібно розвивати підприємства з виробництва металургійної продукції з високою доданою вартістю.

"Виробникам потрібно спілкуватися із споживачами сталі, компаніями, які використовують сталеві конструкції. І їм потрібно розуміти, що потрібно споживачеві", – впевнений Рогер Шлім, голова підрозділу товстолистової сталі компанії Salzgitter AG.

Чи то рішення, що дозволяють використовувати час, чи то гроші. А потім, їм потрібно краще рекламувати, промотувати свою продукцію зі сталі. "Та я думаю, що це лише питання часу, коли ми побачимо, що українська економіка відновлюється. А це вже відбувається. Ми побачимо, що дедалі більше споживачів почнуть використовувати сталь на місцевому ринку", – говорить Терренс Бусуттіл, директор будівельного об’єднання асоціації Worldsteel.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X