Усім винні, а грошей нема. Що розкрила історія з київським ТРЦ Магелан
Чи є в конфлікті навколо київського торгового-розважального центру підприємця Анатолія Юркевича російський слід, або хто оплатить банкет.
На початку цього місяця в українській столиці сталося те, що будь-якому обивателю здається абсурдним, незаконним і, взагалі, хто знає яким. Принаймні, так це виглядає зі слів Анатолія Юркевича - власника компанії Край Проперті, якій належить ТРЦ Магелан у Києві.
Від любові до ненависті
У своїй статті на Економічній правді він написав: "Брат біля воріт - 1 червня до будівлі торгового центру Магелан приїхали "зелені чоловічки", - в шоломах, балаклавах і заявили, що вони "від Сбербанку" і виконують рішення Верховного суду".
На наступний день вони вже контролювали будівлю, чому ніяк не заважала прибула поліція.
Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії Кравець і партнери, каже, що рішення суду за законом може виконувати тільки виконавча служба. І що люди в масках - це явне порушення. Тут сміливо можна йти в суд. Але, як правило, в судах такі справи затягуються. І покарання за такі дії, якщо і є, то воно мале у порівнянні з ціною контрольованого майна. Тож цим мало хто займається, а намагаються вирішити питання по суті.
Перше, що показує випадок з Магеланом, - частіше свого в Україні домагаються ті, у кого міцніші "виконавці".
Юркевич пов'язує такий сміливий крок з тим, що Сбербанк в Україні нібито перейшов під контроль бізнесмена Валерія Хорошковського. Про це побічно свідчить той факт, що радником голови правління Сбербанку віднедавна став Ярослав Порохняк, який раніше працював з підприємцем на телеканалі Інтер. Хоча він сам це і заперечує. "Я працюю з Князєвою (Ірина Князєва, голова правління Сбербанку в Україні - НВ) з 2002 року, ми там і без Валерія Івановича добре один одного знаємо", - заявив він НВ Бізнес.
Де гроші
Суть спору між Сбербанком і Юркевичем типова для українського ринку торгової нерухомості.
Ось що випливає з коментаря кредитора для НВ Бізнес. Банк співпрацює з Край Проперті з 2011 року. Він підписав з девелопером два кредитні договори з лімітом в $46,2 млн. А потім збільшив ліміт за першим договором ще на $10 млн. Юркевич написав, що винен банку $67 млн, з яких $ 55 млн - тіло кредиту, а решта - сума, яку банк нарахував за прострочення виплат.
Тут проявляється ще одна особливість бізнесу "по-українськи". Позичальнику, який працює в Україні, отримує оренду в гривні, видають доларовий кредит. А потім, коли ситуація змінилася, починають думати, що з ним робити.
В принципі, так було з усіма фізособами, які взяли іпотечні кредити до кризи. Коли їх видавали, ніхто не думав, а може й не хотів думати, що гривня - одна з найменш стабільних валют у світі.
В Сбербанку кажуть, що з 2014-го до 2016-го дев'ять разів реструктуризували кредит. І семикратно знизили щомісячні платежі, відстрочили виплату відсотків на кілька місяців.
Юркевич додає до цієї історії цікаві деталі. За його словами, ситуація загострилася, коли в 2016-му році повноваження з управління українським бізнесом на себе взяв московський офіс Сбербанку.
Позичальнику спочатку запропонували взяти кредит у російського банку на іншу публічну компанію і погасити український борг. Коли він відмовився, у нього спочатку виникли проблеми з бізнесом у Росії, а потім кредитор вирішив забрати торговий центр. Але позичальник почав захищатися в судах і робить це досі.
Третій не зайвий
Термін розрахунку за боргами перед Сбербанком у компанії Край Проперті закінчився ще на початку 2017 року. Але боржником вона виявилася не тільки перед банком. Гроші з неї вимагає якась компанія Країна Лімітед. І саме за запитом останньої на все майно її боржників первинно були накладені арешти.
За словами адвоката і партнера практики управління конфліктами адвокатського об'єднання Juscutum Ксенії Проконова, тут може бути використана схема з введення третього гравця, якому нібито винні. Таким гравцем якраз і виступає Країна Лімітед. "Це робиться для можливості накладення арешту на ТРЦ, щоб банк не міг взяти його у власність за іпотечним застереженням", - пояснює вона.
Судове рішення першої інстанції, до якого Сбербанк як сторону не пустили взагалі, зобов'язало Край Проперті повернути борг Країна Лімітед. Що у цього рішення з виконанням - неясно, але майно, тобто торговий центр, було заарештовано в рамках забезпечення позову.
Друга інстанція теж відмовила Сбербанку у вступі в справу. Касація в листопаді 2017-го року частково задовольнила скаргу і повернула на повторний розгляд. Забезпечення було скасовано ухвалою Київського апеляційного госпсуду 18 грудня 2017-го.
Аргументом Сбербанку було те, що його не пустили в першу інстанцію, на майно наклали арешт за позовом іншого боржника, і він боїться, що грошей взагалі не отримає. Арешт скасували і вже через день в результаті позасудової процедури звернення стягнення за іпотекою Сбербанк став власником Магелана.
Хто кого
Зараз спостерігається юридичний клінч. Власники Магелана всім винні, грошей немає, а на якій стадії реально перебуває виконавче провадження - неясно, оскільки немає ніякої інформації, чи пред'явили стягувачі накази суду у виконавчу службу.
У Сбербанку повідомили, що станом на 11 червня всі якірні орендарі переуклали договори з підконтрольною установі керуючою компанією. Охорону об'єкта буде здійснювати Державна служба охорони.
Однак, не все так просто, як може здатися на перший погляд. Юркевич каже, що Сбербанк вже стягнув з його компанії об'єкти застави: два заводи, готельний комплекс і ряд приміщень. Однак, це стало можливим тому, що банк домігся в судах скасування забезпечувальних заходів. А розгляд позову по суті ще не завершено.
Тобто Край Проперті втратила можливість отримувати виручку від об'єктів, але Сбербанк поки що не може їх продати.
Звичайно, можна сказати, чому б позичальникові не віддати кредитору заставне майно і не забути про Сбербанк, як про страшний сон. Але тут виникає проблема. Справа в тому, що вартість Магелана зараз сильно впала. У банку оцінили його в $22 млн. І сподіваються отримати від Юркевича ще $45 млн, які останній, звичайно, платити не поспішає. Оскільки не згоден ні з сумою пені, ні з тим, що у нього забрали торговий центр.
Найімовірніше, у цій історії буде продовження. Тільки, напевно, заплутане і обтяжливе. Край Проперті і її пов'язані підприємства оскаржать в суді придбання у власність Ощадбанком торгового центру. Зараз справа лише в першій інстанції. Суди можуть затягнутися до кінця року. Паралельно проходить суд Сбербанку про стягнення обладнання ТРЦ. Крім того, сторони, найімовірніше, будуть домагатися оцінки застави на свою користь.
Повернутися до девелоперського бізнесу Юркевичу буде складно. Тому що це неможливо без банківських кредитів. А хто його видасть позичальникові, який не віддає заставне майно.
Найкращим результатом для бізнесмена буде продаж об'єктів і збереження бізнесу, що залишився у нього, а можливо й коштів, які він позичив у Сбербанку. Якщо такі у нього приховані на чорний день.
Принаймні, багатьом українським бізнесменам, зокрема екс-власникам банків, досі це вдається.
