Велике плавання: чи здатні українські порти повернути вантажі
У портовій галузі намітилася позитивна тенденція
У січні-березні 2018 року порти України обробили 193,6 тис. TEU, порівняно з минулим роком цей показник зріс на 14,4%, йдеться у повідомленні порталу cargo-ukraine.com.
Водночас завантаженість українських контейнерних терміналів залишається дуже низькою – всього 22,6% за сумарної потужності всіх контейнерних терміналів у портах України 3,1 млн TEU щорічно.
Учасники ринку цю ситуацію пояснюють дуже просто – війна з Росією призвела до розриву економічних відносин. Тож, було припинено основний транзит через українські порти.
«Сама Росія від цього також страждає, бо в неї немає таких потужних контейнерних терміналів на Чорному морі, як є в Чорноморську чи Одесі, в Южному», – відмічає Юрій Губанков, директор і власник компанії Бруклін-Київ.
Щоб розв’язати проблему падіння обсягів перевалки, держава спробувала провести дерегуляцію галузі. Про це йдеться у сюжеті економічного щотижневика Перша Шпальта.
Завдяки цьому в рази зменшився час для оформлення судна і тому для суб'єктів морського бізнесу ці заходи відчутні, каже Володимир Шемаєв, начальник відділу стратегічного розвитку та планування Адміністрації морських портів України.
Утім, щоб повернути потік в Україну, треба змінити тарифи. «Основна проблема все-таки, це методологія портових зборів. Їх досить багато, їх потрібно уніфікувати і потрібно зменшити загальну вартість портових зборів», – впевнений Віктор Довгань, заступник міністра інфраструктури. А без цього наші порти в Чорноморському басейні сьогодні найдорожчі. Відповідно, Україна втрачає вантаж, який іде в Румунію, на болгарські порти, йде на балтійські порти Клайпеда та Рига.
Законопроект Про концесії, за який Верховна рада проголосувала в першому читанні цього року, має поліпшити ситуацію в портовій галузі.
Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій, вважає, що у разі ухвалення цього законопроекту в країні зміниться модель публічно-приватного партнерства, а інвестор отримає чіткі гарантії повернення інвестицій.
Концесія – це зрозуміла для усього бізнесу форма інвестування. При концесійному договорі не потрібна величезна кількість дозвільних документів із боку держави. «Вона не зарегульована, вона дає більше свободи. Держава легше віддаватиме в концесію на довгий термін», – посміхається Губанков.
Втім, окрім ухвалення законопроекту Про концесії, державі потрібно розв’язати безліч інших проблем, щоби збільшити завантаження українських портів. Зараз бракує залізничних під'їздів, бракує автомобільних доріг.
Експерти переконані – треба відкрити ринок для інвестування у власні потужності: спеціалізовані зернові термінали, вугільні термінали, контейнерні термінали. Для того, щоб інвестор, вантажовідправник та експортер могли інтегрувати цю ланку логістичного ланцюга у свій ланцюг, так само відбулася інтеграція України в міжнародні транспортні маршрути.
Через втрату російського транзиту українські порти опинилися в умовах, аналогічних тим, що склалися у прямих конкурентів – Румунії та Болгарії. Але чи зможе влада створити настільки ж прості правила гри, як ті, що діють у сусідніх країнах? – Саме від цього залежить не лише завантаження, а й майбутнє портової галузі.
Також дивіться у програмі репортаж про те, скільки та як заробили українські стартапери за кордоном. Крім того, дивіться сюжет про те, як зберегти ресторанний бізнес.
Завершує випуск огляд економічних подій за тиждень від блогера та ділового журналіста Дениса Безлюдька.
Програма Перша Шпальта виходить на каналі UA:Перший у партнерстві з журналом Новое Время.
