Український діловий світ закрутився у фінансових подіях: транш, бюджет, лібералізація – тижневий огляд бізнес-новин
1 Українська влада перевершила очікування українців – вперше за всю історію співпраці із МВФ Україна не вилетіла із програми фінансування після другого траншу. Міжнародний валютний фонд 14 вересня схвалив виділення третього траншу кредиту в $1 млрд та вже на офіційному рівні підтвердив можливість надання четвертого – в $1,3 млрд до кінця поточного року.
Попри виконання українською стороною певних вимог фонду щодо впровадження цивілізованих підходів до формування і управління монетарною політикою, фінансовим сектором, державними компаніями і т.п., голова МФВ Крістін Лагард, вже оголосила пункти, які Україна продовжує гальмувати. Серед них: боротьба із корупцією, судова реформа, пенсійна реформа а також непрозорість в адмініструванні податків та митних зборів.
Для того, аби сподіватися на виділення четвертого кредиту та не вилетіти із програми фінансування, українська влада має направити свої сили на затвердження реалістичного бюджету, уникаючи змін до податкового кодексу, які призведуть до скорочення надходжень в казну.
Очікують у фонді на розмороження питання ринку землі – ще до кінця третього кварталу Кабмін має подати до ВРУ законопроект про вільний обіг сільськогосподарської землі. Прийняти відповідний закон депутати мають у поточному році.
Окрім того, ще до кінця осені необхідно затвердити план та умови перегляду комунальних тарифів, а також визначити та направити до парламенту перелік підприємств, які підлягають приватизації. Наполягає МВФ на безвідмовному декларуванні державних мужів статки у системі е-декларування та на посиленні інституційної спроможності НАБУ.
Можливо, найважчим завданням із яким потрібно буде зіткнутися урядовцям та парламентарям – це проведення пенсійної реформи. В законі, який мають прийняти ще у поточному році, влада має передбачити, зокрема, підняття пенсійного віку, продовження впровадження накопичувальної пенсійної системи, скасування пенсійних пільги усім категоріям пенсіонерів, окрім військових та впровадити єдиний принцип виходу на пенсію.
2 Одразу після позитивних новин із Заходу, прийшли новини і з центру української столиці – Кабмін затвердив бюджет на 2017 рік. Уряд передбачає збільшення бюджету наступному році на 17%, до ₴876 млрд. Зростання ВВП країни заплановане в 3%. Дефіцит бюджету не повинен перевищувати ₴77,5 млрд (3% ВВП).
Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум до кінця наступного року зростуть на 10%, до ₴1762. Бюджет оборони і безпеки планується збільшити на ₴14,5 млрд, до ₴129 млрд.
На підтримку сільськогосподарських товаровиробників направлять ₴5,5 млрд, на реформування вугільної галузі – ₴1,8 млрд, ще ₴9 млрд спрямують на держпідтримку проектів в рамках Державного фонду регіонального розвитку (₴1 млрд – на об'єднані територіальні громади і ₴8 млрд – на соціально-економічний розвиток територій). На фінансування освіти направлять ₴21,1 млрд. Обсяг видатків на стипендії збільшено на ₴576 млн, до ₴5,8 млрд.
3 Валютний ринок позитивно відреагував на новини про кредит від МВФ та розблоковані, у зв’язку із цим, програми фінансування від уряді країн-членів ЄС, США та міжнародних фінансових організацій. Курс гривні почав укріплюватися: якщо ще на початку тижня учасники ринка говорили про стрімкий рух нацвалюти до позначки ₴27 за долар, то вже сьогодні вона піднялася до позначки ₴25,9.
Відреагував на позитивні новини і регулятор валютного ринку – Національний банк продовжив політику поступового пом’якшення валютних обмежень. Зокрема, підняті ліміти на отримання готівки, у т.ч. в іноземній валюті, з поточних та депозитних рахунків зі ₴100 тис. на добу до ₴250 тис.
Українські компанії зможуть отримувати від нерезидентів позики, купувати валюту для погашення заборгованості навіть при наявності на рахунках власних коштів в інвалюті на суму понад $25 тис.
У подальшому НБУ направить зусилля на зняття обмежень з прямих іноземних інвестицій та операції з поточними експортно-імпортними рахунками.
4 Покращення відбулися і в монетарній політиці – НБУ виконує обіцянку знизити вартість кредитування. Національний банк знизив облікову ставку – маяк для усіх кредитних ставок в країні – з 15,5% до 15%.
Пом’якшити монетарку регулятору дозволили макроекономічні показники та зниження ризиків ціновій стабільності, запевняють в НБУ. Так, збережено прогноз щодо річної інфляцію у поточному році на рівні 12% (9-15%), та на наступний рік – в 6-10%.
При цьому, як стверджують нацбанківці, поступово відновлюється економічна активність в державі. Так, у другому кварталі зростання реального ВВП прискорилося до 1,3%. Одночасно, як і раніше, лишається досить низьким споживання приватного сектора.
5 Половина із топ-20 українських банків вже впоралися із завданням НБУ щодо збільшення акціонерного капіталу. За даними Нацбанка, 20 найбільших банків країни станом на 1 вересня 2016 року сукупно поповнили свій капітал на ₴108 млрд.
Як повідомляє регулятор, чотири фінустанови, за результатами стрес-тесту, не потребували збільшення капіталу, ще п’ять банків достроково виконали докапіталізацію у повному обсязі. Окрім того, п’ять банків впоралися із завданням на відмінно та виконали програму докапіталізації на 2016 рік і наразі узгоджують технічні питання із НБУ.
Ще чотири банки просуваються за узгодженим поетапним графіком докапіталізації. Дві фінустанови не пережили фінансової скрути та були виведені із ринку у поточному році.
До 2017 року Національний банк планує закінчити діагностику і затвердити плани докапіталізації ще 40 банків України. А до кінця червня 2017 року НБУ здійснить цільову оцінку життєздатності та потреби в капіталі решти банків України.
