Україна навчить Європу кіберзахисту
Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив сьогодні у Брюсселі, що Україна має стати "частиною майбутньої стратегії Європейського Союзу в сфері кібербезпеки". "Ми маємо що запропонувати (у цій галузі – ред.). Наш досвід дуже цінується", - підкреслив він в ефірі телеканалу 112.
За його словами, впродовж найближчих шести місяців український уряд має намір погодити згадану стратегію з європейськими колегами. Потрібно належним чином підготуватися до майбутнього саміту Східного партнерства ЄС, який відбудеться в листопаді 2017 року, зазначив він.
Колишній перший заступник голови Держспецзв’язку та професор з кібербезпеки Олександр Корнейко заявив НВ Бізнес, що "Україна зараз перебуває на вістрі кібератак". За його словами, починаючи з 2014 року кібервійська Російської Федерації здійснили низку атак на енергетичну та інші життєво важливі системи держави. Внаслідок цього в Україні з’явився реальний бойовий досвід протидії таким атакам.
Корнейко зазначив, що в нашій державі достатньо добре збудована система попередження кібертероризму та кіберінцидентів. Американські фахівці, вивчивши досвід з BlackEnergy, заявили, що в США подібна масштабна атака завдала би набагато більших збитків. У цьому випадку нам на руку зіграло те, що в Україні набагато менше об’єктів критичної інфраструктури підключено до інтернету, ніж у США.
Професор кафедри кібернетичної та інформаційної безпеки Державного університету телекомунікацій Геннадій Гулак погодився з колегою. Він відзначив досвід проведення українськими фахівцями експертизи різноманітних засобів, які використовуються для кіберзахисту. Це – антивірусне програмне забезпечення (ПЗ), операційні системи тощо. За його словами, взаємне визнання сертифікатів між Україною та ЄС значно скоротило би витрати на кіберзахист, а також швидкість обміну технологіями та знаннями.
Гулак зазначив, що освіта в Україні в галузі кіберзахисту нічим не поступається, а подекуди навіть краща, ніж у Європі. За його підрахунками, приблизно 15 вітчизняних вишів готують фахівців найвищої кваліфікації.
Українська команда реагування на надзвичайні комп’ютерні події (CERT-UA) заявила 13 травня 2017 року про масові розсилки шифрувальника файлів WannaCrypt. Держспецзв’язку запевнила, що державні органи в переважній своїй більшості не постраждали.
За даними Європол, шкідливе ПЗ вразило 200 тис. комп’ютерів у 150 країнах. Президент РФ Володимир Путін поспішив звалити всю провину за кібератаки на США.
