Туман над горизонтом: Грановський намагається через суд змусити банкірів продати йому столичний БЦ

5 грудня 2016, 20:10
Історія навколо бізнес-центру Горизонт парк набуває новий поворот

Укрсоцбанку, який нещодавно відбився від спроби рейдерського захоплення, доводиться знову боротися за свій актив. На цей раз за права власності над об'єктом, банк сперечається з компанією одіозного нардепа пропрезидентської фракції БПП Олександром Грановським, який також фігурує в скандалі навколо ТРЦ SkyMall

Відео дня

Новий спір

Господарський суд Києва прийняв до розгляду клопотання Української будівельної компанії Наш дім Грановського, що вимагає в суді зобов'язати Укрсоцбанк укласти договір купівлі-продажу згаданого бізнес-центру. В забезпечення вимог суд наклав арешт на Горизонт парк. Також компанія направила до суду ряд позовів, вимагаючи стягнути з банку 89 млн грн згідно договору за нібито надані послуги з експлуатації БЦ. Усе відбувається всупереч тому, що ці послуги протягом кількох років надає Ренесанс-нерухомість, з якою у банку багаторічний договір.

Спершу Грановський зголосився рятувати майно банку від спроб привласнити собі актив компанії Проект-А, яка на підставі підроблених рішень судів спробувала шантажувати банк. Як повідомили НВ Бізнес в Укрсоцбанку, в листопаді 2015 року Грановський запропонував банку не тільки послуги «щодо вирішення питань у судах», але й попросив продати йому Горизонт парк. «Менеджмент банку був змушений прийняти пропозицію нардепа, оскільки не міг впоратися з тим свавіллям, яке відбувалося в судах», – відзначають у банку. Але угода не відбулася через відсутність фінансової можливості покупця.

Втім, певні домовленості сторони таки підписали, в обмін на гарантії нардепа щодо захисту майна фінустанови. Але, як запевняють в Укрсоцбанку, Наш дім не виконала жодного з пунктів договору, банк самостійно вів усі судові процеси і зміг відновити свої права власності над БЦ. «Нульова компанія, без досвіду, без штату, яка навіть не в змозі заплатити борги за оренду приміщення в передмісті», – так характеризують Наш дім в банку.

В Альфа-Банку, який з недавніх пір має спільних власників з Укрсоцбанком відзначають, що позичальники нерідко вдаються до послуг нардепів, які використовуючи свої повноваження й інструменти, можуть впливати на суди, затягувати процеси і, в результаті, на винесені рішення. «Вимога цивілізованого світу – розділення бізнесу і політики. А у нас часто політики залишаються в двох іпостасях – скаржиться Роман Шпек, старший радник Альфа-Банку в Україні. – У нас багато йде розмов про боротьбу з корупцією, про судову реформу, але нічого не зрушилося. Якщо це не буде реалізовано, ми не зможемо нічого змінити».

Грановський заперечує причетність до ситуації з Горизонт парком. На запитання кореспондента НВ Бізнес про те, чи має він яке-небудь відношення до цього бізнес центру, депутат відповідає, що жодного.

Старий прийом

Це не перший конфлікт на ринку комерційної нерухомості, де одним з головних дійових осіб фігурує Грановський. Депутат разом з підприємцем Андрієм Адамовським незаконно утримує контроль над столичним ТРЦ SkyMall. У свій час Arricano Commercial Real Estate естонського бізнесмена Хіллара Тедера почала будівництво SkyMall, але через кризу компанії довелося шукати додаткові інвестиції. Тоді Тедер знайшов інвестора і запросив Stockman Interhold, контрольованої Адамовським. У 2010 році бізнесмени уклали угоду, за якою Stockman виділила на добудову торгового центру $40 млн. Натомість вона отримала від Arricano 50%+1 акцію в кіпрській Assofit Holdings Ltd, який володів ТРЦ через компанію Призма Бета. Згідно з договором, Arricano отримав опціон на зворотній викуп пакета за $51 млн.

Але пізніше, в кінці 2010 року, коли Тедер збирався реалізувати опціон, Адамовський відмовився продавати свою частку, посилаючись на те, що естонський бізнесмен порушив кілька умов договору. Суди, що пішли далі, йшли з перемінним успіхом. Але в травні цього року Лондонський арбітраж став на бік Arricano і зобов'язав компанію Адамовського повернути їй SkyMall.

Навіть не зважаючи на перемогу в Лондонському суді, контроль над ТРЦ, як і раніше, утримує Адамовський і Грановський. Повертати SkyMall, по суті, повинна прокуратура, але вона не особливо поспішає в цьому питанні. За словами нардепа Сергія Лещенка, у прокуратурі створено окремий підрозділ – Департамент розслідувань у сфері держслужби і держвласності, кураторами є депутати з найближчого оточення президента Ігор Кононенко і вже згаданий Грановський. Тандем частенько присутній на нарадах і навіть власноруч підбирає співробітників департаменту.

Що далі

Святослав Шеремета, партнер юрфірми Integrites, каже, що історично Україна має дуже слабку систему захисту кредиторів. З одного боку, дуже важко отримати рішення суду, оскільки недосконала система врегулювання рішень кредиторів і позичальників. «Але навіть якщо рішення є, то відсоток виконання їх дуже низький», – зазначає Шеремета.

Фактично Грановський повторює долю сумнозвісного Юрія Іванющенка, вважає Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International в Україні. «Будь-які законодавчі зміни чи додаткові заходи захисту проти рейдерства, які зараз активно намагаються впроваджувати, будуть малоефективні якщо правоохоронці і судова система не захочуть їх імплементувати», – каже Юрчишин. На його думку, в цій ситуації чи не єдиний дієвий метод може бути – це адекватна діяльність правоохоронних органів.

Закон про захист прав кредиторів, який зараз знаходиться в парламенті, депутати теж не хочуть приймати. «В тому числі тому, що депутати і є ті, від кого треба захищати кредиторів та фінансові установи», – зазначає Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital. І додає, що важливо не прив'язуватися до депутатів, а вирішувати це питання комплексно. А комплексно воно вирішується реформою судової системи і введенням антикорупційного суду. На думку Лещенка, факти впливу Грановського повинні бути предметом розслідування Національного антикорупційного бюро: «Ніякі інвестради [Бориса] Ложкіна тут не допоможуть, поки такі люди, як Грановський, користуються статусом осіб, наближених до президента».

Шпек каже, що сьогодні створено шість антикорупційних органів, які борються між собою, а не з корупцією. «Якщо ми говоримо про те, що робити в конкретному випадку, коли суди не працюють, то це, безумовно, вихід в публічну сферу і намагатись залучити західних партнерів, послів, оскільки до них українська влада поки залишається чутливою», – вважає Фурса.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X