Шоу триває. Чому силовики прийшли з обшуками у десяток українських компаній
Десяток відомих українських компаній кілька тижнів тому зазнали тиску з боку СБУ та прокуратури. Серед них – фінансова компанія Moneyveo та дев’ять товариств, що торгували державними облігаціями. Зокрема в Українській біржі та біржі ПФТС.
На дії силовиків скаржилися й у швейцарській організації – Risoil S.A. Уже вдруге за місяць у терміналі компанії у Чорноморському порту слідчі ГПУ проводять обшук і вилучення 3 тис. тонн зерна. Про це йдеться у випуску економічного щотижневика Перша Шпальта.
Як розповів директор Risoil S.A. Шота Хаджишвілі, слідчі дії тривали тиждень, стільки ж часу було заблоковано роботу терміналу.
"Та коли почалося проведення обшуку, вони його призупинили, щоб продовжити наступного дня. Але насправді ні наступного дня, ні наступного тижня слідчий не з’явився на термінал. До того ж, щойно почався обшук на терміналі, ми викликали власників вантажу та їхніх юристів, які були готові давати свідчення. Але ГПУ свідчення цих людей не цікавили. Вони лише хотіли забрати зерно та вивезти його з терміналу", – скаржиться Хаджишвілі.
За його словам, через обшуки силовиків термінал зазнав приблизно $500 тис. прямих збитків, однак це ще не все – ще є непрямі збитки, які найближчим часом можуть з’явитися.
"Це простій суден, які після чартеру виставляються. Окрім того, ми не змогли виконати свої зобов’язання щодо вантажів наших клієнтів", – додає він.
Водночас голова інвестгрупи Універ Тарас Козак заявляє, що обшуки у його компанії були не надто жорсткими, але сам факт їх проведення шкодить бізнесу та всьому фондовому ринку. Адже одночасно перевіряли цілих дев’ять компаній.
"Насамперед, це потенційні репутаційні збитки. Якщо в компанію приходять правоохоронні органи, то компанія має пояснювати, чому прийшли саме до них", – зазначає він.
У самому СБУ заявляють, що у фондові компанії прийшли з обшуками не просто так. Є завдання – розслідувати факти купівлі держоблігацій у режимі так званого “групового звіту”.
"Упродовж 2017-2018 років посадовці бірж через низку підконтрольних торговців цінними паперами, представників банківських установ, організували механізм легалізації незаконних доходів та виведення коштів за кордон. Операції здійснювалися з використанням підконтрольних нерезидентів, шляхом купівлі держоблігацій", – повідомляють в СБУ.
Очевидно, що такі дії силовиків шкодять не лише окремим компаніям, але й Україні в цілому. За словами голови ради директорів компанії Дельта Вілмар СНД Дхруби Чаран Панди, бізнес, зокрема закордоні інвестори, бояться вкладати гроші через проблеми, які виникають в Україні.
"Гроші люблять тишу. Інвестор вкладає свої гроші, щоб отримати прибуток. і, якщо не бачить його, або ж бачить, але з великими втратами, то він, та, навіть, і ви, якби були на моєму місці, – не інвестували б! Бізнес хоче, щоб правоохоронці реформувалися. Давно хоче, але цього немає", – додає сінгапурський бізнесмен.
Таким чином, проблеми з веденням бізнесу призупиняють приплив інвестицій. Так, обсяг прямих іноземних інвестицій у нашу країну минулого року ледь перевищив $2 млрд, що на третину менше, ніж у 2016-му. Про $9-10 млрд на рік, як це було після Помаранчевої революції у 2007-2008 роках, годі й говорити. Тож певним держструктурам треба поспішати з висновками та визначатися зі своїм ставленням до бізнесу. Звісно, в межах закону.
Крім того, дивіться на Першій Шпальті репортаж про те, як знайти та мотивувати цінних співробітників.
Завершує випуск огляд економічних подій за тиждень від блогера та ділового журналіста Дениса Безлюдька.
Програма Перша Шпальта виходить на каналі UA:Перший у партнерстві з журналом Новое Время.
