Чому введення ринку землі призвело до розколу в рядах аграріїв

26 червня 2017, 17:00
Кабінет міністрів України у своєму меморандумі з Міжнародним валютним фондом пообіцяв ввести в Україні ринок землі вже в цьому році

Однак, відміна мораторію на продаж землі постійно гальмується і до кінця цієї сесії, найімовірніше, земельне питання Верховна Рада не розгляне.

Ми вирішили з'ясувати, чого конкретно побоюються противники ринку землі, в чому полягають їхні страхи. І чи так уже вони безпідставні, як прийнято вважати?

Відео дня

НВ Бізнес записав відповіді на ці питання в учасників першої форсайт-сесії проекту Земельна відповідь.

Сергій Німенко, голова Ради сільгоспвиробників Бобринецького району Кіровоградщини

Загроза існує. Тому що земля – це не тільки товар, який дає нам продукти харчування, а це сфера проживання, де ми ходимо, де ми живемо, де ми відпочиваємо і працюємо. І такий безкомпромісний, швидкий ринок землі загрожує великими ризиками, особливо для сільських територій. Сільські і селищні ради сьогодні живуть за рахунок отримання доходів від землі. Це фіксований податок від сільгосппідприємств, це орендна плата від земель державної власності, земельна плата від власників земельних паїв. Якщо ми проведемо такий продаж державної землі, сільські ради втратять більшу частину свого доходу, реально вони стануть одразу жебраками. І врешті ми підемо по шляху Південної Америки, шляхом латифундації нашої країни і зниження сільських територій.

Іван Кунь, директор компанії Інтерпроект, фундатор проекту Земельна відповідь

Якщо глянути системно на всю країну в цілому і глянути на наше майбутнє в цілому, то в першу чергу для всіх важливо – це чітке розуміння політики на найближчі 15-20 років. Мораторій на сьогоднішній день чіткого розуміння не дає. Мораторій – це такий проміжний стан. У світі є багато різних моделей. Земля належить державі, земля належить людям, але немає можливості продавати, є модель повністю ліберальна і так далі. Але ринок Україні потрібний. Чи можна його зараз відкрити? Це питання складне і багатоступеневе. Проектом Земельна відповідь ми пробуємо знайти концепцію і знайти стратегію, яка була би найбілш безболісна для економіки. Ми хочемо, щоб дискусія перейшла з рамок "відкривати, не відкривати, страхи, ціна на землю", в рамки концепції, що буде, коли ситуація залишиться так, як є, є концепція, що буде, якщо ми зробимо ринок повністю ліберальний. І ці концепції повинні не тільки звужуватись до рівня аграрного ринку. Ці концепції повинні враховувати повністю всю економіку нашої країни. І як той чи інший варіант розвитку ситуації повпливає на економіку, як він повпливає на нашу політику, як він повпливає на добробут громадян і так далі.

Микола Собуцький, власник Фермерського господарства Собуцький МТ

Хотів би уточнити, що я і мої однодумці проти того ринку, який зараз пропонує влада. Тобто дикого, без правил, хто має гроші, той купує. Ми проти цього ринку землі. Але ми проти мораторію. Тому що під ширмою мораторію робляться речі, які дикому ринку і не снились. Це рейдерство, це витіснення, це вбивство фермерів задля того, щоб ту земельку звільнити від нас. І це не одиниці. Наведу дані по Кіровоградській області. 2,6 тис. випадків рейдерства на рік, два фермери вбиті. І це роблять державні реєстратори, за участі державних чиновників це робиться. І це не зупинено. А не зупинене зло має потенцію повторитись. Помножте мінімум у два рази за цей рік. А мораторій хочуть помножити на 4 роки, то помножте ще на 4, і дайте мені відповідь, що лишиться від дрібного селянина в наших селах.

Наталія Погожева, керівник фонду Зелена освіта

Ринок землі потрібен. Подивіться, що відбувалося в Словенії, в Чехії, в Польщі. Як тільки прибираються умови – підвищується ціна землі, підвищується ефективність роботи на цій землі і йде величезний ріст економіки. Тому однозначно моя позиція така. Чому цей форсайт ми зараз робимо. Тому що потрібно знайти консенсус у суспільстві. На сьогоднішній день розвалені всі державні інституції, йде деградація. І особливо страшна ситуація з освітою в сільській місцевості. Та система ПТУ, яка була в радянські часи, вона розвалена, вона корумпована. Це і є величезне питання державної безпеки. Ми створюємо паралельну систему освіти, паралельні інституції, ми розбудовуємо громади. І це єдиний шлях для розбудови України.

Артем Стоянов, старший партнер юридичної групи LCF

Моя особиста позиція, що ринок землі вже давно пора було відкрити. Сьогодні існує багато інструментів, як цей мораторій можна обійти і отримати той же самий результат, який був би, якби мораторію не існувало. Моя особиста думка, що повинно бути присутнім жорстке обмеження в кількості землі, яка може бути сконцентрована в одних руках. Повинні бути чітко прописані сценарії в законі, як може змінюватися цільове призначення. І жорсткий механізм конфіскації землі на користь держави в разі її використання не за цільовим призначенням. Жорсткий, чіткий, прозорий і простий. Мені здається, в таких умовах потрібно відкривати ринок землі. І всі побоювання, що китайці, американці, європейці скуплять українську землю і будуть використовувати її у власних інтересах, вони будуть безпідставними.

Олександр Почкун, керуючий партнер Baker Tilly Ukraine

На мій погляд, ринок землі, безумовно, потрібний. Я вважаю, що він має бути максимально відкритим. Тому що це ринкові принципи. Історично доведено, що ринкові принципи більш ефективно працюють, ніж принципи регульованої економіки. Яким чином це має відбуватись? Досить складне питання. Але я вважаю, що стримування ринку землі – це є обмеження права власності. Це одна з основних свобод, які мають працювати. Я думаю, що для того, щоб запустити ринок землі, можна було б почати з державних земель, які є у власності держави і, на мій погляд, використовуються дуже неефективно. І цих земель достатньо для того, щоб спробувати запустити і обкатати ринок землі.


Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X