Що буде з державними банками України
Україна за роки незалежності вклала у державні банки 250 млрд грн. У результаті цього, держава значно посилила вплив на економіку та ринки. Представники державних і приватних банків по-різному оцінюють таку політику.
Ще у 2008 році держава володіла лише двома – Ощадбанком та Укрексімбанком. У 2009 році державним став ще й Укргазбанк. Згодом, 2016-го відбулася націоналізація Приватбанку, і частка держави значно зросла до 55%. Про це йдеться у новому випуску економічного щотижневика Перша Шпальта.
"Це не розвиває вільну конкуренцію та економіку в цілому. Адже державні банки мають привілеї з обслуговування деяких галузей чи доступ до ресурсів, якого не мають інші банки. Тобто вільна конкуренція на ринку відсутня", - вважає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
За її словами, у руках держави великий фінансовий ресурс, досить спокусливий для чиновників та політиків. І, як показує практика, його можна використати більш ефективно. Адже утримання банків вимагає докапіталізації, яка лягає на плечі платників податків.
Якщо порівнювати провідні банки у державному і приватному секторі, помітно, що приватні працюють набагато ефективніше, зазначає голова правління ОТП Банку Тамаш Хак Ковач. Він вважає, що завданням усіх банків не лише очистити баланс від непрацюючих кредитів, а й покращити операційну ефективність своєї роботи.
Однак голова правління Ощадбанку Андрій Пишний зазначив, що не бачить критично-негативного впливу на стан української банківської системи у зв'язку з тим, що держава володіє найбільшими чотирма банками в Україні.
При цьому, держава планує зменшити свою частку в банківському секторі. За словами заступника міністра фінансів Юрія Гелетія, міністерство має намір зменшити частку держави в активах банків до 24% вже до 2022 року.
"Ми чітко розуміємо, що держава не повинна бути ключовим гравцем. Держава має забезпечити конкурентне середовище на ринку", - відзначив Гелетій.
Крім того, необхідно покращити функції корпоративного управління, яке повинне відповідати найкращим міжнародним практикам. Це зокрема передбачено в законопроекті 8331-Д, який підтримала Верховна Рада. У першу чергу це стосується корпоративного управління в Ощадбанку та Ексімбанку, підкреслив замміністра фінансів. Наступним кроком повинне стати вирішення проблеми непрацюючих кредитів.
Гелетій заявив, що Приватбанк і Укргазбанк першими зможуть виконати такі умови.
"Ми сподіваємось вийти з власності зазначеного банку до 2020-го року. Приватбанк - до 2022-го року. Щодо Ощад та Ексіму зазначу, що менеджмент активно працює у напрямку співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, з ЄБРР", - підсумував замміністра.
Утім, майбутня приватизація може і не стати панацеєю для державного банківського сегменту. На думку Тамаша, за нинішніх умов складно робити щось радикальне, бо міжнародний чи інвестиційний клімат не дозволяє приватизувати банки.
"Тому держава змушена здійснювати проміжні кроки у правильному напрямку. Спочатку їх треба було рекапіталізувати, до того ж зараз відбувається покращення корпоративного управління. Потім, можливо, знайдуться інвестори. Швидше за все, міжнародні фінансові інститути", - розповів він.
Отже, державні банки, незважаючи на зростання прибутку, повинні серйозно змінитися, перш, ніж стануть конкурувати з комерційними. Тому, говорити про успішний розвиток без зазначених змін ще зарано.
Програма Перша Шпальта виходить на каналі UA:Перший у партнерстві з журналом Новое Время.
