Перебудова. Як в Україні реанімуватимуть радянські "хрущовки"
В Україні замислилися над вирішенням проблеми зі старими будинками.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розмірковують над питанням щодо заміни старих кварталів.
Історія так званих "хрущовок" почалася 31 липня 1957 року, розповідає керівник сектору Будівництво BRDO Олена Шуляк. Масштабне будівництво будинків панельного типу тривало майже 25 років. За цей період у Радянському Союзі було збудовано аж 10% від усього житлового фонду країни на той час. Про це йдеться у випуску економічного щотижневика Перша Шпальта.
Тільки у Києві, за даними міністерства, нараховується понад 3 тис. об'єктів, – переважно “сталінки” та “хрущовки”, які необхідно реконструювати.
Для вирішення проблеми запропоновано два варіанти – реконструкція або знесення. Втім, здійснити реновацію дуже складно, розповідає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
"Ми хочемо розділити два поняття: знесення та будівництво нового і реконструкція. Це зовсім різні речі, різні принципи прийняття рішень і різні завдання. Тож коли йдеться про знесення та будівництво нового житла, ми обговорюємо кожен будинок і кожен квартал окремо. Адже якщо постає завдання реанімувати житло та побудувати нове, дуже складно зробити це посеред мікрорайону на 50 будинків: 20 будинків дали згоду, а 30 ні", – пояснює Парцхаладзе.
Із проблемами "хрущовок" свого часу мали справу майже всі пострадянські країни. Так, у 2017 році було затверджено московську програму реновації. Тоді прогнозувалося знесення понад 50 тис. будинків. Але без опору населення не обійшлося.
"Ми можемо проаналізувати ситуацію в Москві, яка через об'єктивно велику вартість земельних ділянок і недостатність площ, а також маючи високу вартість квадратних метрів, була змушена зайнятися проблемою "хрущовок". І вони почали їх реконструювати", – зазначає депутат Київської міської ради Ольга Балицька.
За її словами, у Москві навіть розробили відповідне законодавство, завдяки якому на сьогодні приблизно 1,6 млн людей мають переселити в нове житло, саме після реконструкції "хрущовок".
Не обійшли стороною панельні будинки і Європу. Лише в східному Берліні протягом кількох десятків років звели понад 250 тис. подібних квартир.
Однак у Європі до цієї проблеми підійшли системно. Так, "хрущовки", які перебували на певній відстані від населеного пункту, зокрема військові містечка, були знесені, а ті, які мали вдалу локацію, зазнали реновацій.
"До процесу долучилися відомі проектні архітектурні майстерні, які навіть змагались у тому, щоб краще провести ту чи іншу реновацію. Тому зараз можна побачити переможців деяких конкурсів, а саме – роботи німецьких архітекторів з реновації таких будинків", – розповідає Шуляк.
Утім, самого бажання та заяв про боротьбу з проблемою старих забудов недостатньо. Потрібна послідовність та вирішення багатьох питань.
Зі слів віце-президента Ліги експертів України Андрія Гусельникова, необхідно усвідомити глибину проблеми. Тобто потрібно знати, хто фінансуватиме цей проект та куди відселити мешканців.
"Треба знати структуру житла, наприклад, в Україні чи конкретно в Києві, для того щоб визначити, скільки будинків потребують відселення чи реконструкції. Після чого необхідно з'ясувати, за які кошти це буде здійснено, хто це виконуватиме, хто буде замовником", – додає він.
Утім, гарантії потрібні не лише мешканцям, а й забудовникам. Лише маючи їх, вони готові займатися такими проектами.
"Має бути закон, ухвалений Верховною Радою. До нього потрібна типова угода. Через соціальну необхідність важливо скоротити період узгодження. До чого я веду. Якщо оголошується квартал під реконструкцію і є експертиза про те, що термін експлуатації добігає кінця, то чи станеться там нещасний випадок упродовж найближчих 5 чи 10 років – уже не має значення. 5-10 років для будівництва – це надто мало. Тобі потрібно протягом 5-ти років вирішити, як виселити людей і кудись переселити. Тому ніхто там не має ходити роками", – вважає генеральний директор компанії ТММ Микола Толмачов.
За його словами, також має бути обов'язкова державна підтримка: "Її відсутність – це, по-перше, неправильно, несправедливо і недієво. Якщо держава не підтримує, то й спонсор не прийде, я маю на увазі міжнародний фонд. Жодна програма ні в Польщі, ні в Німеччині без державної підтримки не змогла цього зробити. Це нереально".
Чи завершать можновладці почату справу, а не покинуть усе на рівні гасел – покаже час, якого залишається дедалі менше. Адже велика кількість застарілого житла в Україні – у загрозливому стані.
Крім того, дивіться на Першій Шпальті репортажі про те, чому неринкові ціни на газ не є ринковими, і як новий закон про фермерство вплине на агробізнес.
Завершує випуск письменник Густав Водічка, який у своєму блозі розмірковує про те, до чого призвела приватизація в Україні.
Програма Перша Шпальта виходить на каналі UA:Перший у партнерстві з журналом Новое Время.
