Основні факти про держбюджет-2017: податки, зарплати, пенсії
Сьогодні, 19 вересня, влада оприлюднила текст державного бюджету на 2017 рік. Згідно інформації на сайті парламенту, проект держбюджету у Верховній Раді зареєстрували 15 вересня, сьогодні направили його на розгляд до комітету з питань бюджету та вже 21 вересня документ має розглядатися на засіданні парламенту.
Варто зазначити, що усі попередні уряди відверто нехтували цією вимогою – документ де-юре вносився вчасно, хоч і затверджувався, як правило, в останній день. Згідно Бюджетного кодексу, Кабмін зобов’язаний підготувати та винести на обговорення депутатів кошторис державних витрат та доходів на наступний рік до 15 вересня поточного року. Проте де-факто текст дописувався і підправлявся без своєчасного оприлюдення, або й зовсім відкликався на доопрацювання.
Неофіційно перші особи Кабміну, зокрема, у Мінфіні зізнавалися – чим пізніше подати готовий бюджет, тим менше шансів, що нардепи пролобіюють у ньому свої бізнес-інтереси, тому й затягували завжди із оприлюдненням. Як наслідок, державний бюджет приймався із серйозним порушенням регламенту під час нічних сесій, а у наступні півроку часто доводилося вносити зміни в закон, оскільки закладені показники не відповідали реаліям.
Відкритість
У поточному році прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв «чи не вперше вчасно» винести проект держбюджету на розгляд парламенту. Цієї ж риторики притримувався й міністр фінансів Олександр Данилюк.
За словами депутата від БПП і голови комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, підготувати вчасно державний бюджет – було професійним викликом для уряду. Несвоєчасне прийняття документу було б першим великим провалом нового уряду.
«Їм треба було підійти дуже зважено і не допускати попередніх помилок. Тому що їх репутація буде дуже залежати від того, наскільки якісний вони документ підготували», – каже Южаніна.
Тож, з точки зору відкритості державної політики, перше, чим відрізняється поточний проект держбюджету – прозорістю, акцентує увагу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлинський.
«Вперше за довгий час бюджет своєчасно і у повному обсязі винесено на обговорення до Верховної ради і, що не менш важливо, на суспільне обговорення. Тобто фактично є три місяці, щоб обговорити його і за процедурою прийняти», – каже він.
Принципи формування бюджету
Друге, на чому не одноразово акцентували увагу у Мінфіні – що показники доходів і витрат будуть добре вивірені та максимально відповідати реаліям, у яких українцям та бізнесу доведеться жити у наступному році.
«Практика минулих років показує, що затверджені доходи не відповідали реальним доходам. Тому при розробці проекту держбюджету на 2017 рік уряд керувався головним принципом – бюджет має бути реалістичним, щоб всі видатки були підтверджені доходами», – коментує заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Буца.
Цього разу, за його словами, уряду вдалось змінити підходи до розробки бюджету – першочерговими були доходи та реальні можливості, а похідними – видатки, бо не можна збільшувати видатки без джерел наповнення, якщо нема розуміння звідки взяти кошти на ці видатки».
До того ж, без реалістичного проекту бюджету МВФ не надав би Україні третій транш кредиту у розмірі $1 млрд – про позитивне рішення щодо траншу повідомили за день до оголошення про затвердження Кабміном бюджету.
Відтак, проект держбюджету-2017 передбачає зростання доходів, порівняно із поточним роком, на 17,3% до ₴706,3 млрд. Витрати, за оцінками уряду, виростуть на 14,9%, до ₴775,3 млрд. Таким чином, дефіцит держбюджету складе 3% від ВВП, або ₴77,5 млрд.
«Сподіваємося, що уряду вдасться встояти перед натиском Верховної ради, і намір скоротити дефіцит до 3% ВВП вдасться проголосувати. Бо парламент зазвичай стимулює збільшення витрат, не підтримуючи це реалістичними рішеннями щодо скорочення податкових дірок», – коментує Вишлинський.
Зміни в оподаткуванні без податкової реформи
У наступному році українці не побачать податкової реформи. Як пояснює Буца, Мінфін не планує підвищувати основні ставки податків, оскільки комплексна податкова реформа, якщо її проводити раз на рік, шкодить бізнесу, оскільки останній не може планувати свою діяльність.
«Ухилення від сплати податків має свою вартість, одна з причин – це вартість оплати податків. Важливо спрощувати адміністрування, бо саме із цим є питання і у бізнесу, і у МВФ. Тому ми очікуємо суттєвого спрощення адміністрування і зменшення вартості адміністрування для бізнесу», – каже Буца.
Тож покращення адміністрування податку, шляхом використання системи електронного адміністрування податку на додану вартість, має стати прерогативою для Державної фіскальної служби.
Водночас, майбутній держбюджет, за пропозицією Мінфіна, передбачає збільшення ставок акцизного податку на 30% тютюнові вироби, і на 20% алкогольні напої (спирт, горілка, пиво). Також у намірах запровадити єдину ставку акцизного податку на дизельне паливо, та запровадити електронне адміністрування акцизного податку.
Кабмін пропонує збільшити ставки рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України з $2,4 до $4,8.
До основних джерел доходів віднесені кошти, які надходитимуть у вигляді акцизного податку у розмірі 26,75% із виробленого вітчизняного та імпортного пального, нафтопродуктів, транспортних засобів та шин до них.
Стільки ж – 26,75% – складатиме плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
30% адміністративного збору платитимуть українці за оформлення чи обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.
Ще направлять до бюджету 50% коштів отриманих від реалізації озброєння, військової техніки, нерухомого майна ЗСУ та земельних ділянок, які вивільняються.
Скасовується спецрежим оподаткування сільськогосподарських підприємств.
Спецконфіскація
Проте найцікавішим джерелом поповнення держбюджету у наступному році мають стати конфісковані кошти та отримані від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення.
Як пояснив на минулих вихідних Гройсман, мова йде про $1,5 млрд, отриманих в ході спецконфіскації коштів колишніх високопоставлених чиновників, які були заарештовані ще у 2014 році урядом Арсенія Яценюка.
Мова йде про активи колишнього екс-президента Віктора Януковича і його найближчих соратників. Зокрема, Держфінмоніторинг заблокував гроші 19 нерезидентів на суму $1,3 млрд.
Зарахувати ці кошти до держбюджету досі було неможливо, оскільки для цього необхідне остаточне рішення суду щодо подальшої долі власників коштів. Проте, минулого тижня Кабмін узгодив законопроект про спецконфіскацію, у якому виправив цей пробіл.
Виходячи із проекту закону, ще до завершення кримінального провадження, кошти можуть бути стягнуті із відповідача, якщо генпрокурор чи голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) звернеться до суду про стягнення необґрунтованих активів. Гепрокурор чи спецпрокурор мають лише засвідчити, що відповідач ухиляється від слідства, або знаходиться в державному або міжнародному розшуку.
Видатки
У цілому, як зазначають експерти, бюджет-2017 є досить збалансованим. Проте лишається кілька спірних питань щодо видатків. Так, наприклад, у новий бюджет не закладено структурних змін, які давно назріли та потребують негайного вирішення.
Ні реформи фінансування вищої освіти, ні реформи системи фінансування охорони здоров’я бюджетом не передбачено. Немає здвигів і щодо фінансування Національної академії наук, яка є «чорною дірою» та фінансується за радянськими принципами. На останню у поточному році виділили ₴3 млрд.
Так, не видно суттєвої, раніше анонсованої, економії на стипендіях. Уряд побоявся жорстко підходити і до цього питання.
Разом із тим Кабмін пішов на підвищення заробітних плат працівникам освіти. На це буде виділено додаткові ₴4,5 млрд.
Слід зазначити, що збільшення заплат педагогів відбуватиметься на фоні загального підвищення соціальних стандартів. Зростання розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму передбачено на 10%, що на 2 відсоткових пункти більше за прогнозований показник інфляції.
Водночас, бюджет передбачає зниження податкового навантаження на громадян, за рахунок надання податкової соціальної пільги на рівні 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (₴800) за умови, що дохід особи не перевищує 1,4 прожиткового мінімуму (₴2240).
На централізовану закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення, у т.ч. для лікування онкохворих, хворих на СНІД та туберкульоз додатково направлять ₴2 млрд, чим збільшать фінансування напрямку до ₴6 млрд.
«Ми бачимо неоднозначну політику й щодо фінансування вугільної галузі: рішення продовжити фінансувати операційну діяльність збиткових шахт на ₴1 млрд, хоча по суті це відтягування реформи і зайве витрачання державних грошей», – каже Вишлинський.
Як зазначають експерти, присутні на презентації держбюджету Мінфіном, хоча у минулі кілька років на фінансування шахт відповідні кошти не закладалися, враховуючи що попередні уряди під брязкіт шахтарських касок змушені були кожного року шукати ці кошти, нинішні урядовці таким чином вирішили уникнути неприємних інцидентів.
Шахти мають фінансуватися, поки не будуть закриті, хоче процес реформування вугільної галузі вже затягується багато років. У майбутньому році на вугільну галузь спрямують ₴1,8 млрд. Із них на реструктуризацію вугільних підприємств піде ₴0,8 млрд, а ще ₴1 млрд – на підтримку операційної діяльності державних вугледобувних підприємств, необхідних на період реалізації заходів із реформування галузі.
