НБУ змусить банки ретельніше оцінювати заставу під кредити
НБУ змінює вимоги до розміру кредитного ризику за операціями, що має забезпечити фінансову стійкість банківського сектора. Про це йдеться у постанові 351, опублікованій на офіційному сайті регулятора.
Документ прописує загальні принципи оцінки кредитного ризику, що усуває можливість суб’єктивізму судження банкірів і регулятора, а отже унеможливлює завищення якості активів банків у звітності.
Зокрема, постанова передбачає підходи до оцінки фінансового стану боржників банку та вимоги до забезпечення застави під кредити. Від так, майнові права на будь-яке майно, окрім як на депозити, банки більше не зможуть брати в заставу під кредит.
Стрес-тестування найбільших 20 банків засвідчило, що банкіри часто переоцінювали фінансову спроможність позичальників і зволікали з визнанням активів проблемними, пояснює актуальність питання заступник голови Національного банку Катерина Рожкова
Так, за результатами стрес-тесту 2015-го частку негативно класифікованих активів було піднято з 27% до 36%. Неадекватна оцінка банком рівня кредитного ризику призводить до втрати капіталу та ліквідності, що створює загрозу втрати коштів вкладників та кредиторів банку.
Як зазначено у звіті НБУ про фінансову стабільність, станом на початок 2016 року забезпечення у вигляді майнових прав на інше майно становило 27-33% загального обсягу застави по кредитах. До неякісних застав НБУ відносить також майбутні орендні платежі, виручку по майбутніх контрактах і т.п. Усі ці ‘‘активи’’ після ліквідації банку Фонд гарантування вкладів (ФГВФО) фактично не здатен стягнути із боржників для забезпечення відшкодувань кредиторам неплатоспроможних фінустанов.
Як приклад, може слугувати аудит кредитного портфелю неплатоспроможного банка Хрещатик. ФГВФО після введення тимчасової адміністрації виявив, що на балансовому рахунку знаходиться ₴2,27 млрд боргових корпоративних цінних паперів. При цьому майже 85% із них виявились незабезпеченими. Емітенти цих цінних паперів, як стверджує керівництво Фонду, мали ознаки фіктивності та практично повністю були пов’язаними з бізнесом акціонерів банку.
‘‘Впровадження нового положення практично унеможливить кредитування банками фінансово неспроможних підприємств та придбання цінних паперів неякісних емітентів, що було загальнопоширеною практикою у минулому’’, – каже директор департаменту фінансової стабільності Національного банку Віталій Ваврищук.
‘‘Не те щоб банки видавали платоспроможним підприємствам кредити, але деякі з них потім стали неплатоспроможними через ті, або інші обставини. Але постанова змінює методологію обрахунку фінансового стану позичальника’’, – наполягає аналітик банківського сектора інвесткомпанії ICU Михайло Демків.
Показово, що під дію постанови будуть підпадати і державні банки, адже не лише так звані ‘‘кишенькові’’ фінустанови направляли кошти на пов’язані підприємства. Цим зловживали і можновладці.
Держбанки у минулі роки зловживали тим, що видавали без кредити близьким до влади компаніям, адже в наглядові ради держбанків завжди делегували по п'ять осіб від уряда, парламента і президента
Яскравим прикладом є невиконання кредитних зобов'язань одного з найбільших виробників масложирової продукції, групою Креатив. До середини 2014 року її власником був колишній регіонал, а тепер член парламентської фракції Відродження Станіслав Берьозкін. Після зміни влади, виявилося, що компанія не здатна обслуговувати борги перед цілим переліком банків, постачальників та кредиторів. Загальна сума заборгованості понад $660 млн, із яких на три держбанки - Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк - припадає близько ₴11 млрд грн.
Постанова не змінить ситуацію із проблемними кредитами, вважає Демків, але вплине на кредитну політику фінустанов, зточки зору, прийняття застави. ‘‘Тепер банк із капіталом трішки більше мінімальної норми [₴120 млн] не буде видавати високоризиковий кредит з поганою заставою. Як тільки він поставить кредит на баланс, то повинен буде, у відповідності до постанови, формувати резерв під кредит, які з’їдять його капітал’’, – пояснює експерт.
Відповідно акціонерам банків доведеться шукати додатковий капітал, із чим у останніх наразі є проблеми. Нагадаємо, за даними НБУ, в зоні ризику через недокапіталізацію наразі знаходиться п’ять фінустанов. До 17 червня 2017 року наповнити статутні капітали до ₴200 млн мають ще п’ять десятків банків.
Плюс, результати стрес-тестування топ-20 найбільших банків країни, показали, що багатьом із них потрібно було збільшити резерви під проблемні кредити в декілька разів. Адже рівень проблемних кредитів, як виявилося, становить 53%.
За результатами діяльності у першому кварталі 2016 року, банки направили у резерви під проблемні кредити ₴11,4 млрд, тоді як чистий дохід від кредитування за це й же період склав ₴11,6 млрд. Як результат у січні-березні система зафіксувала збиток у розмірі ₴8,5 млрд.
Раніше, щоб не нести такі втрати, фінустанови просто тривалий час не відображали реальний стан свого ‘’поганого банку’’
Часто, замість того, щоб приймати рішення про формування резервів одномоментно, банки, навіть із іноземним капіталом, розтягували їхнє формування на тривалий період. Дана стратегія викликала питання у інвесторів і рейтингових агентств, коли банки все ж таки зважувалися зафіксувати втрати. Так вчинив свого часу, наприклад, французький УкрСиббанк, зафіксувавши одномоментно збитки у розмірі ₴3,1 і ₴3,7 млрд у 2010-2011 рока, чи російський Промінвестбанк, направивши до резервів ₴2 млрд у 2013-му.
З 1 вересня 2016 року НБУ розпочинає у тестовому режимі запроваджувати нові підходи оцінки кредитних ризиків банків. А із січня 2017-го положення стане обов’язковим до виконання усіма фінустановами.
