НБУ вивів із ринку державний банк, створений «регіоналами»
Вчора, 26 липня, Національний банк визнав Державний земельний банк неплатоспроможним. Сьогодні до банку увійшла тимчасова адміністрація. Про це повідомляється на сайтах НБУ та Фонду гарантування вкладів фізосіб.
Рішення регулятора про виведення з ринку державного банку прийняте у зв’язку із внутрішніми міжособицями між головою правління та членами правління Держзембанку. «Держзембанк було віднесено до категорії проблемних у березні 2016 року в зв’язку із виявленням конфлікту інтересів у банку. Вимоги Національного банку України щодо усунення порушень законодавства України Держзембанк не виконав. Жодних належних рішень керівних органів банку стосовно вирішення наявних проблем до НБУ не надходило», – повідомляє прес-служба НБУ.
У листопаді 2015 року голова правління Держзембанку Світлана Скосирська прийняла рішення про звільнення. Заяви на звільнення також написали, в слід за нею, кілька працівників банків. Звільнилася очільниця банку 29 січня, разом із частиною колективу, перейшла працювати у банк Альянс. Напередодні, у грудні 2015-го НБУ дозволив засновнику страхової групи АСКА Олександру Сосісу сконцентрувати 73% акцій фінустанови.
Проте уже 11 лютого «колектив» звільнився з банку Альянс, а наступного дня відбулася спроба поновлення на посадах Держзембанку. Як пояснювала це сама Скосирська, при звільненні з державного банку вона не врахувала, що без рішення наглядової ради банку це зробити неможливо, а отже увесь цей час вона несла відповідальність за усі процеси.
Повернення голови правління до фінустанови більшість членів правління банку прийняли з пересторогою. Таке самовільне відновлення на посаді, без попереднього узгодження з урядом і Нацбанком, було неправомірним, на їхню думку. Більше того, як прокоментувала суперечки член правління банку Тетяна Шмелькова порталу finclub, такі дії Скосирської «можуть бути розцінені як рейдерське захоплення державного банку, а мовчазна згода членів правління або сприяння її діям – як співучасть у злочині».
Наприкінці лютого НБУ офіційно заявив, що повернення Скосирської до виконання повноважень голови Держзембанку без узгодження з регулятором вважає неправомірними. І усунути від обов’язків НБУ її теж не міг, оскільки офіційно вважав звільненою за власним бажанням.
На початку березня Скосирська подала позов до суду, в якому вона вимагає визнати недійсним власний наказ про звільнення за власним бажанням із Держзембанку. Тоді ж НБУ визнав банк проблемним та дав час на врегулювання ситуації.
Згідно з законодавством про банківську діяльність, НБУ має не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання банка проблемним вивести фінустанову з ринку, якщо та не приведе за цей час діяльність у відповідність до вимог законів та актів НБУ. Проте у банку, як зазначають в НБУ, ситуація почала різко погіршуватися.
Члени правління Держзембанка продовжували конфліктувати, дійти згоди між собою щодо врегулювання ситуації не змогли, а один із членів правління навіть потрапив до лікарні. Минулого тижня стало відомо, що член правління банку Ігор Волошин потрапив із закритою черепно-мозковою травмою до однієї з київських лікарень. За його словами, на нього напав керівник безпеки банку. Волошин повідомив, що написав заяву в поліцію та очікує на порушення кримінальної справи.
Як пояснив НВ Бізнес екс-перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський (який покинув міністерство вчора, 26 липня) Скосирська повернулася до Держзембанку через те, що «в Альянсі не зрослося», а не тому, що відчула відповідальність за подальшу долю банку. Також колишній урядовець вважає, що на фоні нового рішення Кабміну, про яке було оголошено у січні поточного року, не ліквідовувати держбанк, а відправити на приватизацію, у Скосирської виросла мотивація продовжити роботу у цій фінустанові.
«Коли, мабуть, почула, що банк можуть продати, то у неї з’явився свій інтерес. А у самих працівників була зацікавленість у ліквідації, бо новий власник може їх при скороченні вони отримають матеріальну компенсацію у розмірі в декілька заробітних плат. Така зацікавленість дійсно є, виходячи із інформації, яку я отримував знизу. Тому й почався конфлікт у колективі», – каже Краснопольський.
У професійному середовищі рішення про ліквідацію Держзембанку очікували давно і сприйняли як належне. «Це не банк, а лише ліцензія. Активів нема, банківської діяльності нема, депозитів теж. Кредити відсутні, всі кошти розміщені на міжбанку під відсотки, – оцінює фінансові показники держустанови аналітик банківського сектора ICU Михайло. – Процентний дохід від розміщених у інших банках коштів саме вистачало на операційні витрати: оренда, зарплати і канцелярія, інших доходів не було».
Згідно банківської фінзвітності за перший квартал 2016 року, банк отримав від розміщення коштів ₴5,6 млн. Кредити банк не видавав, депозити не залучав, касове обслуговування клієнтів не проводив. За вирахуванням адміністративних та комісійних витрат, його чистий дохід склав ₴1,7 млн.
«Створення цього банку від початку не мало жодного сенсу. Ми не знаємо справжніх цілей, для яких колишня влада створювала цей банк. Можливо, він створювався, щоб проводити незаконні оборудки із землею. Бо банківським бізнесом цей банк не займався точно», – коментує на правах анонімності голова правління одного із найбільших банків із західним капіталом.
Нагадаємо, Держзембанк Кабмін створив у липні 2012 року. Банк мав запровадити нові механізми агрокредитування. Уряд часів Віктора Януковича направив до статутного капіталу банку ₴120 млн із держбюджету та планував у подальшому внести ще й земельні ділянки сільгосппризначення. Планувалося протягом трьох років сконцентрувати землі, що знаходяться в держвласності – більше 10 млн га.
Проте процедури затягувалися. Так, банківську ліцензію банк отримав лише у вересні 2013-го. Ринок землі досі не створений (на продаж ділянок понад 100 га продовжено мораторій до 2017 року) і навряд буде створено у наступному році.
Через три квартали після отримання банківської ліцензії Держзембанк вирішили ліквідувати, оскільки, в умовах економії бюджетних грошей, вливати в капітал «непрацюючого» банку ще ₴200 млн не зважилися. А у новій стратегії держбанків, узгодженій із МВФ, передбачено, що держава повинна вийти із системно не важливих банків до кінця 2016-го. Окрім Держзембанку до таких належали Київ та Родовід, а також поки що діючий УБРР.
«Від банку можна отримати дохід, якщо його не ліквідовувати, а продати. Щоб заробити на ньому ми запропонували варіант продажу банку через аукціон, – каже Краснопольський. – Ми довели законопроект до Ради і його проголосували у першому читанні, але потім депутати його відклали і пішли на канікули. А тепер НБУ вже, виходячи із того, що банк був у підвішеному стані, мусив його вивести з ринку».
За його словами, претенденти на банк були серед іноземних інвесторів: китайських та голандських. Враховуючи, що нові банки наразі можна створити лише, якщо внести одразу в капітал ₴500 млн і пройти бюрократичні процедури для отримання банківської ліцензії, Держзембанк купувати вигідно: ліцензія є, дебіторької чи кредиторької заборгованості нема, в капітал до нового року потрібно внести лише ₴80 млн.
«Враховуючи, що там є ₴120 млн акціонерного капіталу, які належать аграрному фонду, і що Фонддержмайна, як правило, виставляє перший крок на аукціоні у ₴80 млн, то у продати банк можна за ₴200 млн. Звісно, другий крок міг би скласти ₴50 млн [у випадку провальних торгів], то це ₴170 млн», – каже Краснопольський.
Якщо покупці дійсно є, то виведення банку лише прискорить можливість його придбати, не чекаючи на рішення депутатів. «Якщо вони є, то найкраще їм активізуватися, бо якщо через 30 днів інвесторів не буде, то його відправлять на ліквідацію», – зазначає заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Оленчик.
У банку не були розміщені вклади фізичних осіб, тому навантаження на Фонд відсутнє.
