Народжені після СРСР. Як молоді українці побудували успішний бізнес
27 років тому радянська машина заглохла. За цей час з'явилася нова держава і виросло нове покоління, у якого не було жодного дня, прожитого в СРСР, а комуністична ідеологія для них – щось чуже. У них нові усмішки, кольорb, багато незнайомих для їх батьків слів, і звичайно, нових способів заробітку.
Після проголошення незалежності причин для створення своєї справи було багато. Так, співвласники агентства Lobods подружжя Зоя і Діма Лобод створили власний бізнес через бажання змінити щось для себе.
"Я працювала у великому мережевому піар-агентстві. Пропрацювала рік, а потім пішла в декрет. Пішла я раніше, ніж завагітніла. Просто хотілося чогось іншого. І на той момент тільки зароджувався SMM. Окремої позиції не було, я була піар-консультантом. І в мої функції входив СММ , - розповідає Лобод.
Таким чином, завдяки бажанню "чогось іншого" народилося агентство, що заробляє на веденні сторінок компаній у Facebook, просуванні і комунікації з клієнтами, і надає роботу іншим молодим українцям.
А ось для співвласника компаній Young Minds та Crypthominds Василя Тимошенка, якому після розпаду СРСР було 20 років, підприємництво стало не тільки бізнесом, а й дверима в життя без "поганої компанії".
"У мене було дуже шебутне дитинство. Я жив у такому районі, спілкувався в такій компанії, ми постійно вживали якісь алкогольні історії, легкі наркотики, малювали графіті. І я так марнував своє життя, ми так проводили час, десь ночами пропадали, курили", - згадує Тимошенко.
Замість "поганої компанії" юнак вибрав книги бізнес-тренерів. Згодом, пройшов тренінг з побудови бізнесу, і я навчився запускати сайти і рекламу.
Хоч молодий підприємець і знав, як правильно працювати, його ще рік переслідували невдалі спроби.
"Я вже знав, як робити правильно, але все одно не міг намацати. А потім прийшов до мене товариш і каже: тут є класний спікер, який вчить тому, як через ігри кеш флоу виявляти свої фінансові схильності. Ти схильний витрачати гроші чи не відкладати. З ним зробили курс. Це було десь 4 роки тому. Перші $300 я за місяць заробив. Я подумав, що я багач. Це були космічні для мене гроші", - розповідає Тимошенко.
Його компанії спеціалізуються на тренінгах з отримання навичок для ведення бізнесу. За словами бізнесмена, у проектах одночасно задіяно від п'ятнадцяти до сорока осіб.
Подібних прикладів можна знайти багато в різних сферах: торгівлі, туристичному бізнесі, серед виробників інноваційних технологій.
Покоління часів незалежності об'єднує одне: безстрашність у будь-якій справі, кажуть бізнесмени, які виросли вже у вільній країні.
"Я реально розумію по собі, що ми якісь безстрашніші. Наші батьки постійно чогось боялися. Вони розуміли, що щось неможливо, це супер-важко", - вважає Лобод.
Таку ж позицію підтримує співвласник групи компаній EVO Микола Палієнко. За його словами, у молодшого покоління ширші погляди на життя і більше ентузіазму працювати над своєю справою.
"У них набагато менше відформатована свідомість якимись переконаннями, ніж було у нас. Так, ми з віком теж приходимо до того ж, але вони набагато раніше ніж ми стають такими, мають широту погляду", - додає він.
Ще одна особливість бізнесменів нового покоління – глобальне бачення. Так завдяки математичній обробці даних з'явилася компанія Captain Growth Дмитра Білаша та Дмитра Плешакова. Їх компанія розробляє продукти, що допомагають краще рекламувати і продавати товар не тільки клієнтам з України, але й з-за кордону.
А бажання побачити світ привело CEO та співзасновниак компаній Eurotrips і Deinde Володимира Оляницького в турбізнес. Він створив з партнерами кілька туристичних агентств, у яких працюють десятки молодих креативних юнаків та дівчат.
"Компанія почалася з першої поїздки до Європи, коли я зібрав друзів з Києва, і ми поїхали разом відпочивати в Прагу і Амстердам. І з цього почалася компанія", - згадує він.
Втім, у минулому столітті зруйнувався не тільки СРСР, але й перешкода для не таких "як всі". Адже в Радянському Союзі мрія стати бізнесменом була приречена на глузування й осуд. В незалежній Україні – вона робить людей щасливими.
"У мене особисто завжди були два таких драйвери в цьому, чим ми займаємося. Перше – це здоровий авантюризм. Тобто робити речі, які ти не знаєш точно, як робити, де є велика ступінь невизначеності, і ти маєш швидко пристосовуватися до цих нових умов, придумувати і трошки бути в стресовому режимі. І такий дух пригоди, дух нового, незвіданого, він мене завжди дуже драйв", - зазначає Плешаков.
Бажання отримання прибутку, розвиток невикористаних можливостей, як не дивно, прив'язує молодих людей до України.
"Ми не переїжджаємо, і я не думаю, що ми будемо переїжджати. Я вважаю, що в Україні нереальна кількість можливостей", - вважає Білаш.
Також тепер метою стає ее виїзд з країни, а зростання в ній, додає Лобода: "Головне - прагнення і бажання. Просто ми розуміємо, що в Україні можна заробляти гроші".
"Я думаю, що навіть мій переїзд, якби я переїхав, пішов би, напевно, комусь на благо. Тому що переїхавши туди, я б почав робити більші результати. Повертаючись сюди, я б витрачав гроші тут. Напевно, переїжджати назавжди я точно не хочу. Але на дві країни я б жив", - наголосила Тимошенко.
В цілому, саме наявність власної справи викликає у людей почуття гідності, а це робить їх щасливими у власній країні.
