МВФ залишається основним драйвером реформ в Україні – думки експертів

7 квітня 2017, 08:30
Україна отримала четвертий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду в розмірі $1 млрд

Фіндопомога від МВФ надійшла у різних валютах: 367 млн спеціальних прав запозичення (СПЗ), 200 млн фунтів стерлінгів, 146 млн євро та 92 млн дол. Як наслідок, міжнародні резерви України зросли до $16,7 млрд.

Відео дня

З початку реалізації програми співпраці Україна-МВФ (EFF) держава отримала фінансування на суму $8,5 млрд, $5,9 млрд із яких осіли у золото-валютних резервах.

У Національному банку очікують ще на три транші до кінця 2017 року на загальну суму близько $4,5 млрд. Ще $3,9 млрд фінансування Україна може отримати у 2018 році.

В останньому оприлюдненому меморандумі про співпрацю із МВФ, Україна взяла на себе зобов’язання розпочати заходи, покликані на скорочення дефіциту пенсійного фонду, створити ринок землі, дати старт повномасштабній приватизації держпідприємств, надати дозвіл НАБУ на прослуховування, легалізувати азартні ігри та розпочати боротьбу із незаконним видобутком бурштину.

НВ Бізнес звернувся до провідних українських експертів із питанням, чи лишився МВФ основною рушійною силою для впровадження реформ українською владою, чи нам варто припинити жити за рахунок запозичень.

Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

Для України не є панацеєю отримання одного кредиту, або всіх траншів в цілому. Тому що гроші, які ми отримуємо від МВФ, не йдуть до бюджету. Вони спрямовані суто на міжнародні резерви і впливають тільки на обсяг резервів. Ці кошти, приблизно $16 млрд, у перспективі у 2018-2019 роках будуть направлені на погашення боргів.

І якщо МВФ погодився видати нам транш, це каже, що судова реформа, банківська, фінансова та антикорупційні дії виконуються. До того ж, всі міжнародні інвестори прив'язані до рішення МВФ. Якщо дивитися на банківський сектор, то якщо не буде позитивних рішень від МВФ, жодний міжнародний інвестор не буде інвестувати в банк. А якщо не будуть приходити великі міжнародні групи, то і кредитування не буде відновлюватися.

Щодо реформи ринку землі, то це одна з умов МВФ. І будемо сподіватися, що у найближчий рік ця проблема все ж таки вирішиться. Для банківського сектору це досить цікавий інструмент, бо дасть можливість брати землю в заставу. Головне, щоб продавати-купувати землю могли не тільки фізичні особи, але й юридичні. Тому що в банківській системі зараз продовжується надліквідність, а рівень закредитованості великих підприємств дуже високий. І банкам потрібно буде шукати нових клієнтів для кредитування, а, як показує міжнародна практика, із кризи економіка завжди піднімається за рахунок розвитку малого і середнього бізнесу.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Дмитрий Боярчук, виконавчий директор CASE Україна

Фактично це дуже серйозний сигнал у зовнішній світ. Фактично МВФ сказав, що ми рухаємось у правильному напрямку і з нами можна працювати. Особливо це важливо в контексті недавніх негативних сигналів: подій навколо торгової блокади Донбасу і рішення Лондонського суду, що ми повинні заплатити $3 млрд росіянам за єврооблігаціями.

На жаль, МВФ та інші зовнішні кредитори, і частково українське суспільство,– чи не єдиний стимул змін у нашій країні. Крім піклування про політичний рейтинг і крім ризику, що не будуть надходити зовнішні запозичення, насправді нічого зараз українську владу не стимулює. Якщо у 2014 році було питання, чи ми виживемо, то зараз, коли макроекономічна ситуація стабільна, все трішки відновлюється, то навіщо проводити активну боротьбу з корупцією, чи проводити болючу земельну реформу. Це речі політично досить ризиковані для влади.

Але шанси на земельну реформу досить великі. Якщо згадати попередні роки, коли піднімалось питання земельної реформи, відразу ж починались спекуляції. Зараз йде мова, що мораторій – це порушення прав людини. Чому люди, маючи право продавати квартири, не мають права продавати свої земельні наділи. Мільйони людей, які мали земельні паї, вже пішли з життя. Земля зробила б їх багатшими, але влада не дала їм можливості реалізувати своє законне право, монетизувати свій актив. Звичайно, буде політичний супротив.

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера

Загальна логіка меморандуму МВФ полягає в тому, що Україна повинна, наскільки це можливо, прискорити темпи свого економічного зростання. Темпи економічного зростання, які Україна показала в минулому році на рівні 2,2%, і ті, які вона покаже в цьому році і наступному – за прогнозами МВФ на рівні близько 2% і 2,5%, відповідно – віддаляє в реальності українську економіку від усіх її сусідів. Більш того, якщо порівняти українську економіку з іншими європейськими країнами, то ВВП на душу населення України знаходить на рівні в п'ять разів нижче середньоєвропейського. І якщо недостатні темпи економічного зростання, то Україна повинна провести структурні реформи.

Україна є експортно-орієнтованою країною, 65% в структурі експорту займають метали, хімія, зерно. В майбутньому це не дасть проривного зростання, тому МВФ справедливо каже про необхідність переходу на інвестиційну модель зростання. Але для того необхідно поліпшити бізнес-клімат в країні. В МВФ кажуть про структурні реформи, які, перш за все, пов'язані із боротьбою з корупцією.

Україна робить прогрес по боротьбі з корупцією, але конкретних результатів не видно. Тому є необхідність створення антикорупційного суду, необхідність посилення інституційної незалежності НАБУ, недопущення тиску на бюро з боку органів влади. І це дуже серйозний виклик для представників влади, які або живляться за рахунок корупції, або є ланками в корупційній системі.

Дуже чітко прописана необхідність введення ринку землі в Україні. Консенсусу вже в українському суспільстві досягнуто щодо земельної реформи. Принаймні, серед більшої частини політичних еліт досягнуто консенсусу в приватизації державних земель.

Досить чітко говориться у меморандумі з приводу дерегуляції бізнесу. І йдеться про супутні реформи, які розглядаються в логіці зменшення рівня корупції. Наприклад, проведення приватизації розглядається не як можливість поповнення держбюджету, а саме як вибивання стільця з-під ніг корупціонерів. Український депутатський корпус проголосував за бюджет на цей рік, заклавши туди надходження від приватизації в обсязі 17,5 млрд грн. Як мінімум, на цю суму має бути проведено роздержавлення, інакше це загрожує колосальними ризиками з фінансування видатків.

Паралельно йдеться про необхідність проведення пенсійної реформи. Але це в даному випадку розглядається, як засіб зниження дефіциту державного бюджету. Дефіцит пенсійного фонду в цьому році знаходиться на рівні майже 6% ВВП. І це дуже великий рівень, якщо 3%-й дефіцит – це вже погано, то 6%-й віщує катастрофу. Тому МВФ в своєму документі кажуть про необхідність негайного зниження дефіциту пенсійного фонду на рівень 3% до кінця програми [у 2018 році].

Експерти підрахували, за яких умов українські пенсіонери можуть розраховувати на європейські пенсії

Експерти підрахували, за яких умов українські пенсіонери можуть розраховувати на європейські пенсії Фото:
Показати ще новини
Радіо НВ
X