МЕРТ наступає на хвіст бюрократії

24 січня 2017, 20:30
Міністерство економіки визначилося, які ліцензії та дозволи для бізнесу скасує першими у 2017 році

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) затвердило перелік дозвільних документів для ведення господарської діяльності, які можуть скасувати найближчим часом.

Відео дня

У розпорядженні НВ Бізнес опинився законопроект, розроблений проектними офісами при МЕРТ, який передбачає скорочення кількості документів дозвільного характеру для ведення бізнесу. У міністерстві зазначають, що документ уже у лютому поточного року винесуть на розгляд уряду та парламенту.

Текст законопроекту передбачає скасування 21 документа дозвільного характеру (ДДХ), із яких 10 переводять із контролюючого на декларативний принцип. І передбачає адміністративну відповідальність за ухилення від декларацій.

Зокрема, відміняються низка сертифікатів, дозволів та дозвільних висновків від інспекцій, які суттєво мають полегшити життя аграріям, виробникам та імпортерам алкогольних і тютюнових виробів, а також дрібним виробникам електроенергії.

Наразі в Україні налічується понад 150 видів індивідуальних та господарських дозвільних документів. Централізованого обліку ДДХ не існує, тому точної цифри ніхто не знає. Дозвільні документи видають 24 різних центральних державних органи. Досить часто ДДХ для одного виду діяльності видають кілька різних органів, тобто їхні функції дублюються. При цьому подекуди отримання дозвільних документів підприємці чекають до 45 днів і несуть суттєві витрати, а часто і збитки.

Щороку, за оцінками МЕРТ, українці для роботи та індивідуального користування звертаються за отриманням до 20 тис. ліцензій (не враховуючи ліцензії на роздрібний продаж тютюну та алкоголю). Держава на ліцензіях заробляє близько 8 млрд грн на рік, основну частину яких приносять роздрібні торгівці тютюном та алкоголем, а також оператори радіочастот.

За словами керівника експертної організації Офіс ефективного регулювання при МЕРТ Олексія Гончарука, міністерство регулярно веде «лобістську роботу» з депутатами по законопроектах, спрямованих на дерегуляцію, тож розраховує проштовхнути і поточний проект. «Законопроекти, які стосуються багатьох сфер, узагалі йдуть важко, бо багато зацікавлених осіб. Але пройти парламент більш ніж реально, якщо приділити цьому достатньо часу та зібрати навколо проектів правильну коаліцію депутатів», – повідомляє він.

З опитаних представників парламенту реальну підтримку висловили лише в політсилі Самопоміч. Це і не дивно. У березні минулого року група депутатів від Самопомічі зареєстрували у Верховній Раді дуже подібний законопроект 4131-1 щодо скорочення документів дозвільного характеру та розширення сфери декларування. По суті, законопроект МЕРТУ розширює вже наявний проект закону.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Останні, як пояснює депутат від Самопоміч Вікторія Войціцька, «завис» на узгодженні в різних комітетах ВРУ через лобіювання депутатів особистих інтересів. «Ми прекрасно розуміємо, що будь-яка регуляція, в першу чергу, направлена в Україні не на захист інтересів, наприклад, тих самих споживачів, а на захист інтересів контролю за потоками, у тому числі, і за хабарями. Люди явно з небажанням відмовляються від генерування відповідних потоків, тому стільки часу пішло», – розповідає вона, не уточнюючи, про які комітети йдеться.

Стриманіше на ініціативу МЕРТ відреагували в БПП та Радикальній партії. «Треба дивитися по кожній конкретній ініціативі. Якщо вони стосуються ліквідації бюрократичних перепон, які створюють підстави для корупції, то, безумовно, їх треба знімати. Хоча низка інших країн, у тому числі скандинавських, дуже жорстко ці питання регулюють. Має бути не дерегуляція, а ефективна регуляція, яка, з одного боку захищає споживача, а з іншого боку, надає абсолютно чіткі правила гри для підприємця», – коментує народний депутат від фракції РПОЛ Віктор Галасюк.

Народний депутат від БПП Ніна Южаніна наголошує, що хоча відміна таких дозволів і є частково зобов’язаннями України перед МВФ у питанні дерегуляції, це не означає, що ми маємо відміняти передбачені ліцензії та дозволи.

«Тобто, якщо йдеться про ліцензії на виробництво і на оптовий продаж, то ми говоримо про дві ліцензії, необхідні для однієї діяльності. І я за те, щоб їх скоротити, таке скорочення є виправданим. Але якщо скорочення [приймають] просто через те, що ми взяли на себе зобов’язання перед МВФ, то я до цього дуже обережно ставлюся», – каже нардеп.

За словами виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, в українських реаліях він схиляється все-таки до дерегуляції адміністративних послуг, хоч за ідеальних умов стратегія ефективного регулювання могла б здаватися доцільнішою. «У більшості випадків у питаннях надання адміністративних послуг в Україні ми спостерігаємо саме зарегульованість, надмірне втручання держави в господарську діяльність. І шляхів для корупції ми бачимо більше, ніж є шляхів для зловживання бізнесом».

Всупереч тому, що держава задекларувала в планах увійти в топ-20 країн світу за привабливістю бізнес-клімату вже в поточному році, увесь минулий рік влада ігнорувала питання дерегуляції адміністративних послуг. Нагадаємо, Україна посіла 80 місце серед 190 країн світу в рейтингу Doing Business-2017, який готує Світовий банк. За умови прийняття дерегулятивного пакету нормативно-правових актів, покликаних у т.ч. полегшити адміністрування державних послуг, можна підняти Україну в рейтингу на 14 місце.

Показати ще новини
Радіо НВ
X