Лічильники та аудити. Як Україні досягнути енергоефективності
Високий рівень споживання енергїї в Україні є економічним навантаженням на державний бюджет, бізнес та населення. Сьогодні Україна вже робить кроки до енергонезалежності завдяки скороченню імпорту енергоресурсів і збільшенню ефективності їхнього використання всередині країни.
Ще у 2014 році, після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та членства в Європейському енергетичному Співтоваристві, Україна взяла на себе зобов’язання впровадити реформи у сфері енергоефективності. Впроваджувати всі зміни Мінрегіону допомагатиме організація GIZ за дорученням Федерального уряду Німеччини.
Зокрема, передбачається імплементація Директиви ЄС Про енергоефективність в українське національне законодавство. За її допомогою країнам - членам ЄС свого часу вдалося скоротити обсяги споживання електроенергії майже на третину.
До 2020 року в Європі планують зменшити використання енергії на 20%. В України дещо менші амбіції - всього 9%. Такий результат вже було досягнуто у 2013 році, проте він був пов’язаний з економічним спадом в країні, а не державною політикою у сфері енергоефективності.
В Україні планують розробити національну довгострокову стратегію з ремонту комерційних, громадських та житлових будівель, так як на них припадає 53% енергоспоживання в країні.
Завдяки реновації Україна зможе зекономити €4,5 млрд щороку, стверджують у Мінрегіоні. Для цього потрібно знизити споживання та витрати на енергію у житловому фонді, а також активніше залучати інвестиції у цей сектор.
Фонд енергоефективності
Ще у грудні минулого року Кабінет міністрів створив Фонд енергоефективності. На його фінансування передбачено 1,6 млрд грн з державного бюджету. Ще €50 млн Фонд отримає від ЄС і €15 млн від Німеччини.
Кошти повинні направити на підвищення енергоефективності в житловому секторі України, зменшення викидів CO2 і надання допомоги індивідуальним домогосподарствам або групам домогосподарств в здійсненні інвестицій в енергоефективність своїх будинків.
Фонд зосередить свою увагу на багатоповерховому секторі - будинках, у яких власники об’єдналися для управління своїм майном. Енергоефективні заходи дозволять скоротити споживання до 60%.
Житловий сектор
В Україні повинна відбутися повна енергоефективна модернізація житлового сектора. Усі новобудови будуть зобов’язані встановлювати індивідуальні лічильники в кожну квартиру для обліку використання електроенергії, природного газу, центрального опалення та водопостачання. У Мінрегіоні переконані, що це дозволить мешканцям квартир контролювати рівень споживання та витрати на енергію.
Відзначається, що від споживачів вимагатимуть регулярних та точних показників лічильників для того, щоб формувати рахунки оплати. Якщо такі дані не будуть надані, рахунок будуть виставляти на підставі розрахункового споживання або за фіксованою ставкою. Завдяки лічильникам у ЄС вдалося зменшити споживання тепла на третину.
Крім того, підвищити енергоефективність фактично неможливо без реформи житлового сектора - формування фундаменту відповідального споживача.
“Нам вдається подолати той патерналізм, коли люди думають, що квартира - це приватна власність, а за дах і спільну власність повинен думати хтось інший. Є спільна власність, і потрібно навчитися нею управляти”, - відзначив віце-прем’єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
За його словами, важливою є також реформа монетизації субсидій, завдяки чому населення отримає мотивацію для зменшення споживання енергії. Крім того, частина грошей від субсидій може бути повернута у вигляді інвестицій енергоефективності.
Зубко відзначив, що модель термомодернізації житлових будинків стосується не лише зовнішнього утеплення фасадів, а й також реновації інженерних систем, що дозволить продовжити експлуатацію старих будівель ще на 25 років.
Енергоефективність уряду
Відзначається, що держава повинна стати взірцем енергоефективності в країні.
“Держава повинна показувати що ці будівлі, у яких працюють держслужбовці, повинні бути на найкращому рівні енергоефективності. Це європейський принцип. Держава не повинна витрачати велику кількість грошей платників податків на власне утримання”, - пояснює голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин.
У 2016 році Україна витратила 6,2 млрд грн на оплату енергії в приміщеннях центральних органів влади. Згідно з Директивою, якщо такі будівлі не є енергоефективними, вони підлягають обов’язковій реновації.
Так, Україна зобов’язалася щорічно проводити ремонт 1% будівель органів влади. Це допоможе протягом семи років заощадити понад 1 млрд грн, а також зекономити 50% енергії.
Тим не менше, тут виникають конфлікти між населенням та державними органами, вважає Рябчин.
“У нас дуже великі тарифи для людей. Що скажуть люди, коли держава почне витрачати кошти на модернізацію власних будинків? Це великі кошти, мільярди гривень”, - підкреслив він.
Також пропонується підвищити енергоефективність державних закупівель. Це означає, що органи влади повинні закуповувати ефективні товари, послуги та будівлі. Такі кроки дозволять знизити фіскальні витрати державного бюджету.
Енергоаудитори
Важливим напрямком проекту є проведення енергоаудитів, які перевірять рівень енергоефективості та допоможуть підприємствам, держорганам та споживачам скоротити використання енергії. Українських аудиторів будуть готувати у вищих навчальних закладах, а не в міністерстві чи окремих відомствах.
“Ми маємо величезну кількість енергоаудиторів, асоціації, але не маємо жодного сертифікованого енергоаудитора з точки зору європейських стандартів, який би міг не тільки давати рекомендації, а й нести відповідальність за їх впровадження”, - заявив Зубко.
Енергетичний менеджмент та аудит збираються запровадити і в бізнесі. Так, великі підприємства будуть проходити енергоаудити кожні чотири роки. Зі свого боку, завданням аудиторів стане розробка державних та донорських програм на підтримку енергоефективності компаній, а також визначення найбільш вигідних заходів для зменшення споживання енергії. Однак в Україні лише 50 компаній мають системи енергоменеджменту (СЕМ) у той час, як у Німеччині їхня кількість перевищує 5 тис.
