Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

«Купуй українське». Лобізм чи механізм

22 грудня 2017, 19:35
281
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Українські виробники чекають, коли держава розпочне їхню підтримку, як це роблять в успішних країнах

Фото: DW

Верховна Рада вирішила ускладнити життя системі Prozorro, мабуть, найбільш успішному антикорупційному проекту з часів Майдану

Та зробила вона це, як запевняють народні депутати, з добрих міркувань, – щоб підтримати вітчизняного виробника.

7 грудня парламентарі ухвалили за основу закон №7206 Купуй українське, плати українцям.

Як запевняє його один із співавторів Віктор Галасюк, голова комітету Верховної ради з питань промислової політики та підприємництва, закон спрямований на те, щоб  підтримати виробників української продукції. Під підтримкою він має на увазі фактично лобіювання вітчизняного виробника на кшталт того, як це роблять  у США або у Євросоюзі.

Підтримка, згідно з документом, полягатиме у тому, що під час публічних державних закупівель, зокрема через систему Prozorro, українським виробникам віддаватиметься перевага перед іноземними, навіть якщо вартість їхньої продукції буде вищою на 20-43%.

Тому відповідальний у парламенті за промисловість налаштований рішуче. "Чому він дуже важливий? Тому що сьогодні в Україні 38% державних закупівель – це імпортна продукція або продукція з великою імпортною складовою", – каже Галасюк.

Але не все так бездоганно, як може здатися на перший погляд. На цей закон миттєво та емоційно відреагували у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Слів особливо не підбирали. "Щойно Верховна Рада зробила перший крок для того, щоб зруйнувати реформу державних закупівель... Ми закликаємо народних депутатів припинити саботаж … і знищення малого та середнього бізнесу!", – йдеться в повідомленні міністерства у twitter.

Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, називає цілу низку причин, чому цей закон руйнує, а не будує. Навіть попри його оманливу назву, яка виглядає привабливо. По-перше, у Мінекономіки вважають небезпечним дозволити на законодавчому рівні закупівлі більш дорогих товарів.

"Ми переплатимо десятки мільярдів гривень невідомо кому", – висловлює свої побоювання чиновник. Це означає значно менше закупок ліків і менше ремонту доріг та шкіл. По-друге, за цим законом вводиться механізм, який має корупційні ризики. Формула, яка закладена в цей законопроект має більше 15 складових, які треба підтверджувати мінімум 23 довідками.

Насправді, створюється додаткова корупційна машина у вже існуючій системі де в нас корупцією пронизане все, вважає Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

У Мінекономіки додають, що за законом малий бізнес буде взагалі відрізано від державних закупівель, а решті бізнесу треба буде сплачувати якісь хабарі за те, аби їх зібрати вчасно.

В законопроекті є ще одна новація. Компанія, яка невірно зібрала довідки, на 90 днів буде позбавлена права брати участь у тендерах. І на думку Нефьодова, це дає можливість в ручному режимі допускати чи не допускати будь-яку компанію до торгів, надаючи їй величезну конкурентну перевагу у розмірі 43% від вартості закупівлі.

То ж, як то кажуть, "найшла коса на камінь". Мінекономрозвитку та Верховна Рада у цій ситуації виглядають майже ворогами. Втім є те, у чому вони погоджуються.

Річ у тім, що схожий закон діє в США з 1933 року і називається він Купуй американське. "Так от, ми хочемо, щоб українці купували українське", – наполягає Галасюк.

Купувати українське, це дуже гарний аргумент. Але, каже Амелін, дуже прикро, що хорошими аргументами наповнюють закони, що не зовсім відповідають інтересам української економіки.

Для ефективної підтримки, на думку Мінекономіки, закон має відповідати трьом вимогам. Допомога має бути адресною, тобто усі повинні розуміти, кому пішли кошти. А також цільовою, тобто кошти потрібно спрямовувати на заздалегідь визначені цілі. Наприклад, на закупівлю обладнання або створення інфраструктури.

Нефьодов сподівається, що цей закон не запрацює. Проте депутати налаштовані рішуче і вірять в те, що таки вдасться узгодити спірні питання із Кабміном.

В будь-якому випадку, для повноцінного запуску потрібно буде затвердити методику Кабінету міністрів, яка встановить детальні механізми розрахунку локалізації. Чи вдасться знайти компроміс, та зробити так, щоб підтримати вітчизняних робітників і не розвалити систему державних закупівель, стане зрозуміло вже скоро, можливо навіть до кінця року.