Яка вона, нова модель ринку електроенергії
Україна почала жити за новими правилами на ринку електричної енергії. Закон відповідає Третьому енергетичному пакету. Закон є євроінтеграційним. Україна брала на себе зобов’язання запровадити таке законодавство.
Закон дозволяє споживачу після завершення перехідного етапу обирати собі постачальника електроенергії. Для виробників електричної енергії це означає конкуренцію за споживача, можливість залучення інвестицій в оновлення існуючих генеруючих потужностей.
Очевидно, що імплементувати новий закон буде непросто. Йому будуть ставити чимало перешкод самі ж монополісти, які працюють на ринку.
Головна загроза у тому, що ціни на електроенергію виростуть, а якість як була низькою, так і залишиться. Але, тепер хоча б з'явився шанс змінити ситуацію на ринку на краще. До цього не було і його.
Тож як це все буде працювати, та які є загрози на ринку, НВ Бізнес запитав провідних спеціалістів у галузі.
Ігор Мазепа, генеральний директор інвесткомпанії Concorde Capital
Виробники електроенергії будуть конкурувати між собою. Цей закон є хорошою базою, для того щоб встановити нормальні, цивілізовані, на західний манер, ринкові відносини в сфері виробництва, передачі та постачання електроенергії.
Але якщо не відбудеться того, про що ми говорили, - приватизації, доступу імпортної електрики, поділу Енергоатому - то цей закон закладає дуже серйозні ризики. Наприклад, якщо зараз у нас є монополія на ринку виробництва, але вона регульована, то є ймовірність, що з 1 липня 2019 року ця монополія залишиться і вона стане нерегульованою, що може привести до підвищення і так високих цін на електрику.
Тому самого по собі закону недостатньо. Дуже важливу роль будуть грати такі кроки уряду і підзаконні акти з метою зрозумілої, чесної і прозорої лібералізації цього ринку.
Дмитро Вовк, голова Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг
Цей закон є надзвичайно важливим. Це є дуже відповідальним завданням для комісії. Тому що на неї покладається великий фронт роботи зі створення вторинного законодавства. За нашими оцінками, під ключ запровадження займе до двох років. Воно вимагає координації з іншими організаціями. З урядом, з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, з операторами магістральних мереж, вимагає створення нових інститутів, таких як оператор ринок.
Взагалі створення нових ринків, таких як ринок двосторонніх договорів, на добу наперед, внутрішньодобовий, балансуючий, ринок допоміжних послуг. Комісія почала роботу ще до того, як був підписаний закон, над напрацюванням цих проектів. Треба розуміти, що повноваження НКРЕКП будуть менші, ніж були до цього.
Це відповідає європейському законодавству, тому загрози в цьому ми не бачимо. Ми будемо зосереджуватись на природних монополіях, на створенні таких методологій, щоб були стимули до ефективності, залучення інвестицій. Та будемо здійснювати моніторинг на ринках, які мають бути лібералізовані та конкурентні.
Дмитро Чурін, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Eavex Capital
Сама ідея перетворення українського монопольного оптового енергоринку у нову модель була започаткована ще років 10 тому. Але з приходом нової влади все ж таки прийшов той час, коли треба зробити цей останній крок і перейти на ту модель, яка є в Європі, яка є більш оптимальною.
Це буде поступово. Тому що там треба зробити декілька і технічних кроків, і кроків з приводу тарифів, документів, нормативних актів. Тобто це не миттєвий перехід.
Там є ті технічні спеціальні речі, які треба зробити і на рівні ІТ-систем, і на рівні взаємодії між учасниками ринку. Тобто буде і балансований ринок, і ринок на добу наперед. Тобто електроенергія стане товаром у повному розумінні цього слова.
