Як жити портам без російського транзиту
З 2013 року обсяг транзиту вантажів через українські порти обвалився з 37 до 9 млн тонн. Це відбулося насамперед через війну з Росією і відтік вантажів країни-агресора з наших портів.
У Мінінфраструктури втім продовжували заперечувати неминучість втрати транзиту і продовжували наполягати на тому, що Україна може компенсувати його за рахунок вантажів з інших напрямків.
Міністерство придумало безліч нових транзитних проектів, у тому числі і Шовковий шлях, з доставки вантажів з Китаю. Але жоден з них не був успішним. Їх навіть не вдалося запустити через дорожнечу.
Але насправді, шлях, який проходить Україна, давно вже зробили країни Балтії. Чиїм портам вдалося відновити перевалку, незважаючи на драматичне падіння транзиту. І зробили вони це за рахунок розвитку перевалки власних вантажів, які почали виробляти в особливих індустріальних парках у своїх портах.
НВ Бізнес запитав провідних експертів, яка модель розвитку найкраще підходить українським морським портам і чи підходить нам напрямок, який передбачає створення індустріальних парків.
Дмитро Яблоновський, старший економіст Центру економічної стратегії
Є дві складові. Перше – це складова, яка стосується потенційних податкових пільг, і друга складова – це те, що стосується інфраструктури. Що стосується податкових пільг, то я проти. Оскільки, якщо ми надаємо податкові пільги конкретним підприємствам, це одразу викликає корупційні ризики. Якщо ми надаємо податкові пільги всім підприємствам, то це ризики вже для бюджету, ризики зменшення надходжень до бюджету. Саме тому я вважаю, що податкові пільги – це не найкращий варіант. Якщо згадати історію одеського Порто-франко, то там з'являлися навіть підземні ходи, через які постачалась контрабанда. Тому я боюсь, якщо у нас з'являться вільні економічні зони навколо портів, то одразу з'являться якісь хвіртки, через які буде щось туди постачатись, що не має постачатись за умовами існування цих зон. Що стосується другої складової, яку частіше пов'язують із заснуванням кластерів, – це побудова інфраструктури. Насамперед це транспортна інфраструктура, коли ви можете робити зручні інтермодальні перевезення, тобто перевантажувати з морського транспорту на залізничний і так далі, то це, звичайно, плюс. До цього можна додати якісь майданчики, на яких можна створювати виробництво, з підключенням до електромереж, до каналізації, водопостачання, газопостачання. Це те, що окремим фірмам буде складно робити. Але якщо держава запропонує такий індустріальний майданчик, де це все вже буде підведено, то це значно спростить заснування такого типу бізнесів. І тому саме у частині, що стосується інфраструктури, я за такі індустріальні парки.
Дмитро Чурін, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Eavex Capital
Перевалка є такою галуззю, де є вузькі місця. За рахунок нових технологій ці вузькі місця можна пройти легше. Пришвидшувати деякі розвантажувальні та навантажувальні роботи. Також підвищити ефективність ІТ-систем, які керують усіма процесами, тобто зменшити участь людського чинника. Але це все більш технічні складові. Всі ми бажаємо, щоб економіка України процвітала і зростав експорт не тільки металургійної продукції, не тільки агропродукції, але й продукції з великою часткою доданого капіталу. Продукція машинобудування. Наприклад, експортувати у В'єтнам продукцію машинобудування для вугільної галузі, або машинобудування для агрогалузі. Є ринки і треба шукати ці ринки. Але це проблема не портів. Шукати ринки повинні підприємці і бізнесмени. А порти повинні надавати чітку і добру інфраструктуру для такого експорту. Також зазначу, що є можливість у портів бути такою транзитною зоною вантажів до країн Східної Європи та Білорусі. Бо Білорусь розташована дуже логістично у сприятливому для нас плані. І цей шлях від портів залізничним покриттям до Білорусі є доцільним для білоруських підприємців. І це треба використовувати. Також ми можемо казати… Мабуть, Польща могла б використовувати українські порти. Але це такі питання, які треба налагоджувати безпосередньо з польським бізнесом.
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital
Якщо говорити глобально, то потрібно Україну залучати в міжнародні транспортні проекти. Ми чули багато останніми роками про так званий новий шовковий шлях, але нічого не було реалізовано в цьому напрямку. Мабуть, від Адміністрації морських портів тут мало що залежить. Це має бути якась серйозна державна програма, яка дозволить Україну залучити в транспортні потоки з центральної чи далекої Азії на захід чи з півдня на північ. Але поки що по нашій транспортній інфраструктурі Україна не є цікавою для глобальних транспортних коридорів. Якщо говорити про наші порти, то там є можливість покращення якості, в першу чергу покращення швидкості перевалки. Тобто є потреба в певному оновленні інфраструктури, перевантажувачів, портових кранів, розвантажувачів вагонів. Також є певні проблеми в під'їздних шляхів, які постійно втрачають свою якість. Є певні обмеження по залізничній інфраструктурі. Ми чули, що Укрзалізниця хоче збільшити відвантаження товарів у порти. Там теж є певні проблеми. Також можна зазначити ціни на перевантаження товарів, які зараз регулюються монополією. І дуже багато гравців зауважують, що ціни могли би бути нижчими.
