Як санкції проти Росії можуть нашкодити Україні
Комісар Європейського Союзу з питань Європейської політики сусідства та переговорів по розширенню, Йоханесс Хан, переконаний, що посилення санкцій українською стороною у відповідь на обмеження транзиту експорту до Казахстану та Киргизстану через територію РФ негативно вплине саме на вітчизняну економіку. Про це він заявив в ході прес-конференції учасників засідання неформального міністерського діалогу Східного партнерства.
«Я не згоден з подібного роду заходами. Я розумію спокусу з боку України здійснювати заходи в помсту, але це не те, що зробить позитивний внесок, щоб знайти належне мирне вирішення», – заявив він.
Хан закликав Росію і Україну скасувати взаємні обмеження на торгівлю і транзит товарів. Зокрема, він закликає РФ відмовитися від обмежень і, водночас, вважає можливі дзеркальні санкції до російського транзиту контрпродуктивними. «Я дійсно закликаю Росію передумати і прийняти інше рішення», – додав єврокомісар.
Нагадаємо, президент РФ Володимир Путін 1 січня 2016 року встановив обмеження щодо транзиту вантажів з України на територію Казахстану – перевезення можливо було здійснювати тільки з території Білорусі із застосуванням пломб та при наявності у водіїв облікових талонів.
А з 3 липня, одразу після продовження економічних санкцій проти РФ країнами ЄС та США, ці санкції було посилено. Тепер введена повна заборона. Тобто Білорусь, як пропускний пункт, перекритий. До того ж вони поширюються не лише на транзит до Казахстану, але й до Киргизстану. Також вводиться повна заборона транзиту товарів «під ембарго». Санкції діють до кінця 2017 року.
У відповідь український уряд 4 липня заявив про намір ввести відповідні заходи. Проте поки Кабмін лише продовжив у відповідь ембарго на ряд російських товарів на півтора роки, до кінця 2017-го.
Як прокоментувала НВ Бізнес заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська, відповідний пакет рішень на даний час проходить остаточне погодження у Кабінеті міністрів. Про міри та термін їх впровадження і дії буде оголошено пізніше, після відповідного рішення РНБОУ: «Ситуація екстраординарна, тому на перед не буду озвучувати дії у відповідь, які будуть вживатися. Основний принцип, із якого ми виходитимемо, це те, що дані дії мають бути адекватними тій шкоді, яка завдається економіці України». Тобто мова йде у даному випадку не лише про заборону транзиту російських товарів через нашу територію.
І це не дивно, адже, як зазначає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, з точки зору транзиту ми у не рівних положеннях знаходимося із РФ. Якщо Росія є практично монополістом у наземних поставках товарів до Казахстану, то для РФ українські залізниці та автошляхи не є монопольними у транзиті товарів до країн ЄС. Росія може використовувати для цього країни Балтії та Білорусь.
За словами головного економіста компанії Dragon Capital Олени Білан, саме тому, що Росія – це дуже велика економіка, українській стороні важко буде запровадити саме такі санкції, які завдадуть значного удару по економіці країни-агресора, не приносячи в жертву український бізнес.
«Зрештою, ми накладаємо санкції на країну, яка навіть після скорочення торгівлі, лишається найбільшим торгівельним партнером для нас. Аналогів у світі щодо запровадження рівнозначних санкцій по відношенню до такої великої економіки поки немає», – підтримує думку Жолудь.
Враховуючи, що від попередніх санкцій, запроваджених РФ у січні 2016-го, дуже сильно знизився український експорт, адже усе йшло через територію Росії. Тому у майбутніх періодах від посилення санкцій Україна може втрачати близько $400 млн у кожні наступні шість місяців.
«Якщо ж взагалі не буде йти транзит, то втрати за наступні півроку складатимуть $550-570 млн. Якщо ми не можемо транзитувати, то ми не можемо і продавати свою продукцію», – пояснює Білан.
Так, за словами Микольської, 98% експорту в Казахстан здійснюються сухопутним шляхом, це сума товарів на $622 млн в рік. До Киргизстану здійснюється 93,3% перевезень наземними шляхами, що складає суму товарів на $70 млн.
Експорт України до Росії невпинно скорочувався із 2012 року. У 2014 році частка Росії в товарному експорті України складала 17,6%, у 2015 вона скоротилася до 12,1%, а у першому кварталі 2016-го вже становила 8,4%. Станом на 1 червня цей показник скоротився до 7,9%.
Тому експерти не виключають можливість того, що дзеркальні санкції можуть бути контпродуктивними і нанести збитки, перш за все, українській економіці. Тож назвати ефективні контрміри опитані аналітики наразі не наважаться. «Але якщо навіть такий контрзахід, як заборона транзиту через територію України російських товарів не був введений у січні, то збитки від нього для нас будуть суттєвіші, ніж для Росії», – каже Білан.
Наприклад, експорт транспортних послуг, за даними МЕРТ, у першому кварталі поточного року склав $1,2 млрд (це 54,9% експорту послуг). Частка РФ в експорті транспортних послуг складала 54,6%, тобто $655 млн.
За даними Держкомстату, послуги залізничного транспорту в експорті послуг складали 11,4% (або $138,7 млн), автомобільного – 4% (або $49,1 млн), послуги трубопровідного транспорту – 51,1% (або $620,2 млн). Розбивка в регіональному розрізі Держкомстатом не наводиться, тож оцінити збитки України від перекриття залізничних і автошляхів для Росії наразі із точністю неможливо. Авіаперевезення вже закриті, тож єдиним тиском на РФ у контексті саме дзеркальних санкцій, тобто заборона транспорту, лишається трубопровід.
Якщо ж Україна не ризикне вводити санкції «проти себе», то у уряду серед важелів впливу лишаються заходи в юридичній площині. Так як дані додаткові обмеження, запроваджені РФ, за словами Микольської, є проявом торгівельної агресії по відношенню до України і суперечать зобов’язанням РФ, які вона має в рамках СОТ, угоди про зону вільної торгівлі СНД і суперечить ряду інших міжнародних правових зобов’язань, то Україна може судитися із РФ. «Тому ми паралельно санкціям будемо піднімати дане питання і в рамках міжнародних організацій, зокрема в рамках СОТ, з вимогою негайного усунення цих заходів», – повідомила вона.
