Як фінансова піраміда. Що знайшли американські детективи в Приватбанку

17 січня 2018, 21:05

$5,5 млрд – саме стільки склали збитки Приватбанку за час, коли ним володіли  Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов. 

Згідно повідомлення Національного банку України, в установі протягом щонайменше десяти років до націоналізаціі діяла "секретна структура", яка виводила депозити вкладників на користь компаній, пов'язаних з колишніми власниками. Таку заяву НБУ зробив у вівторок 16 січня на підставі результатів розслідування американської детективної компанії Kroll, яку він залучив до перевірки установи ще у 2016 році.

Відео дня

В Kroll вважають, що банк довгий час був об'єктом "масштабного шахрайства та скоординованої схеми з відмивання коштів з характерними рисами фінансової піраміди". НВ Бізнес спробувало розібратися, як все було організовано і яким чином це вдавалося так довго приховувати.

Що встановили детективи

Детективи Kroll стверджують, що за останні 10 років, які передували націоналізації, банк був об'єктом "масштабних та скоординованих шахрайських дій". В результаті, Приватбанку завдано збитку мінімум в $5,5 млрд. Розслідування показує, що гроші з банку виводилися в інтересах колишніх власників Приватбанку за допомогою "тіньових схем відмивання коштів".

Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов'язаним з колишніми акціонерами. Зокрема, з усього обсягу кредитів, наданих юридичним особам, понад 95% було роздано компаніям, пов'язаним з колишніми акціонерами.

Щоб якомога довше приховувати це, тодішнє керівництво Приватбанку систематично надавало неправдиву інформацію щодо фінансового стану банку та фальсифікувало звітність.

Центральним елементом махінації з кредитним портфелем і виведенням коштів банку була секретна банківська структура всередині Приватбанку, так званий тіньовий "банк у банку". До оборудок були залучені сотні співробітників установи. Ця структура створювала видимість звичайного банку, який працює на користь клієнтів.

В презентації висновків Kroll, яку опублікував НБУ на своєму сайті, зазначається, що навіть самі співробітники Приватбанку називали цю схему "пилосос". Оскільки основним її завданням було залучення грошей фізичних та юридичних осіб через депозити. Які потім йшли на надання кредитів компаніям, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих осіб.

"Доведено, що з банку виводились кошти вкладників", – заявила під час брифінгу заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Гроші йшли на забезпечення схеми "циклічного перекредитування". Простими словами, банк видавав все нові та нові позики компаніям-боржникам лише для того, щоб ті за рахунок цих нових коштів повертали свої старі кредити.

Щоб приховати реальне призначення коштів, співробітники банку проводили численні внутрішні транзакції. Наприклад, миттєве розшарування грошових потоків між багатьма пов’язаними рахунками та їх подальше об’єднання.

На думку Kroll, ці дії "мають характерні риси масштабної скоординованої схеми відмивання коштів". Детективи прямо вказують, що гроші в подальшому "виводилися на користь колишніх акціонерів банку та груп афілійованих з ними осіб".

В аудиторській компанії KPMG вказують: хоча вони й не можуть коментувати деталі звіту Kroll, проте з упевненістю можна сказати, що подібні типи схем "типові для випадків шахрайства в банківському секторі" в інших країнах.

"Найпростіший спосіб розкрадання кошті, дійсно в процесі кредитування, коли над ним немає достатнього нагляду, – зазначає Олівія Еллісон, директор, керівник практики форензік KPMG в Україні. – Як тільки кредити надаються неналежним чином, часто відбувається складний процес "відмивання грошей" або приховування такої крадіжки, щоб вона не була помічена регулюючими органами або інвесторами".

Реакція зацікавлених осіб

Колишній власник Приватбанку Ігор Коломойський одразу ж прокоментував висновки детективів у властивій йому саркастичній манері. Разом з тим, нічого предметного він не спромігся сказати.

Так, Коломойський назвав опублікований Нацбанком звіт "маячнею, яку не має сенсу коментувати". Особливо йому "сподобалася сентенція", що колишній менеджмент працював в інтересах акціонера. "А в чиїх інтересах він повинен був працювати – в інтересах Порошенка або Гонтаревої з Рожковою?", – заявив олігарх.

На його думку, "основне питання – куди і коли вивели гроші", а не те, в чиїх інтересах вони перераховувалися.

Втім, цим вже повинні перейматися українські правоохоронні органи. Враховуючи, що представники Нацбанку вже представили їм результати розслідування.

Рожкова повідомила, що генеральний прокурор Юрій Луценко запевнив, що висновки форензік аудиту взяті Генпрокуратурою "в роботу". На переконання Рожкової, інформація від американських детективів "допоможе довести справу Приватбанку до кінця".

Крім правоохоронців, результати розслідування представлені всім зацікавленим особам і відомствам як в Україні, так і за кордоном. Зокрема послам іноземних країн, міжнародним організаціям.

Реакція від західних партнерів України не змусила довго себе чекати. Одним з перших виступив із заявою Вашингтон. У посольстві США підкреслили, що "високо цінують" зусилля НБУ у розслідуванні "шахрайства у Приватбанку". На переконання американського уряду, "законне, успішне розслідування та повернення викрадених активів" стане позитивним кроком у боротьбі з корупцією в Україні.

Для чого потрібні були детективи

Приватбанк перейшов у державну власність у грудні 2016 року. Це був єдиний спосіб врятувати не лише саму фінустанову, а й весь банківський сектор, заявляли тоді в НБУ та Мінфіні. Стан Приватбанку на той момент характеризували як too big to fail, а часом "колосом на глиняних ногах". Тобто, проблеми банку були настільки великими, що його банкрутство завалило би банківську систему України та мало б катастрофічні наслідки для всієї економіки.

Україна зобов'язалася перед МВФ провести економічне розслідування операцій Приватбанку у період до його націоналізації. Необхідно було з’ясувати, "чи мали місце правопорушення або погана банківська практика". Тобто, чи навмисно та свідомо відбувалися ті чи інші процеси, які в результаті призвели до багатомільярдних збитків.

Компанія Kroll, яка провела forensic audit Приватбанку, була заснована ще у 1972 році, сьогодні її штаб-квартира розташована у Нью-Йорку. Свій вибір у Нацбанку аргументували тим, що Kroll саме спеціалізується на розслідуванні випадків шахрайства, хабарництва та корупції. Та що її послугами успішно користувалися інші центральні банки, уряди та фінансові установи.

Наприклад, серед кейсів Kroll – розслідування для уряду Ісландії можливих незаконних операцій, що спричинили банкрутство Glitnir Bank, розслідування для Національного банку Молдови банкрутства трьох банків, в які було влито $1 млрд державних коштів.

В українських ЗМІ та в експертному середовищі неодноразово висловлювалися думки про те, що вибір Нацбанку був не найкращим. Тим більше, що американським детективам довелося заплатити кругленьку суму. Свого часу НВ детально розповідало про те, як довго планувалася націоналізація Привату та у що вона обійшлася державі та всім українцям.

Колишні власники неодноразово намагалися завадити розслідуванню. Чого були варті численні судові позови Коломойського, який використовував щонайменший шанс для того, щоб через суд заборонити юристам та детективам робити свою роботу.

Що далі

Процеси повернення активів дуже складні і вимагають тривалого періоду часу, кажуть в аудиторській компанії KPMG. Швидше за все, успіх буде залежати від швидкої ідентифікації активів і видачі судом рішень про заборону на розпорядження активами або більш жорстких механізмів.

В подібних випадках в Великобританії, зазначають експерти, призначалися тимчасові керуючі, що мало ще більший ефект, ніж рішення про заборону на розпорядження активами.

На думку Віталія Шапрана, члена виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків, є другорядним питання, скільки саме держава зможе повернути від завданих збитків.

Головне, щоб всі, хто був причетний, були покарані в разі доведення провини в суді. Бо якщо цього не відбудеться, "на банках із українським капіталом як на серйозному бізнесі потрібно буде ставити хрест, і це набагато більша втрата для країни, ніж якісь $5,5 млрд".

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X