Гроші на винос. Банки почали масово видавати споживчі кредити
Кредити на покупку побутової техніки, сонячних батарей і навіть нерухомості знову стають невід'ємною частиною життя українців, незважаючи на захмарні банківські ставки.
У магазині побутової техніки біля метро Почайна (колишня Петрівка) в Києві продавець Христина Лаущенко переконливо пояснює потенційному покупцеві, чому краще взяти товар не за готівку, а в розстрочку. "Вигідно не викладати купу грошей відразу, а виплачувати собі потихеньку", – резонно міркує вона.
Головний заманює аргумент Лаущенко – нестабільність іноземної валюти. "Долар може вирости, а людина виплачує ту ж суму", – з запалом продовжує продавець і одразу пропонує подивитися акційні товари.
Тут же в магазині стоять кілька столів, за якими співробітники банків оформлюють кредити тим, хто повірив словам Лаущенко та її колег. Свої послуги наперебій пропонують п'ять банків, підкреслюючи, що сама процедура видачі грошей на новий гаджет займе не більше 20 хвилин.
Зовсім недавно така картинка була абсолютно нетиповою для українських магазинів побутової техніки та електроніки. У 2014-2015 роках банки практично зупинили беззаставне споживче кредитування через нестабільність фінансової системи. Та й самі клієнти не поспішали позичати гроші, тому що не були впевнені в завтрашньому дні.
Зараз ситуація змінилася кардинально – кількість позик істотно зросла. Регулятор ринку Національний банк України (НБУ) характеризує те, що відбувається зі споживчим кредитуванням як "стрімке зростання". За його даними, в минулому році обсяг чистих гривневих кредитів фізичним особам збільшився на 42%. А у деяких банків – і зовсім на 60%.
І цей показник – не просто перші паростки, які говорять про відновлення кредитного ринку, а вже стійка тенденція. "Ринок більше ніж відновився, це вже бум в певних сегментах", – говорить Микола Остролуцький, начальник відділу досліджень системних ризиків департаменту фінансової стабільності НБУ.
За прогнозом Нацбанку, в 2018 році зростання кількості виданих споживчих кредитів продовжиться, і навіть може збільшитися обсяг довгострокового іпотечного кредитування. А стануть бумом такі позики після того, як інфляція в країні буде нижче позначки в 10%, прогнозують фахівці.
Кожному за потребами
Прагнучи привернути більше споживачів своїх послуг, роздрібні мережі і банки пропонують кредити на покупку товарів під 0% річних. Це всього лише виверт. Заробіток і банку, і роздрібної мережі закладений у вартості товару, обидва учасники угоди просто домовляються, як поділити гроші, розповідає про суть тандему фінустанова-рітейлер Олексій Пузняк, директор з розвитку роздрібних продуктів Альфа-банку Україна і Укрсоцбанку.
Ще один варіант "нуля" – це пільговий період для повернення грошей за допомогою кредитної картки. Хоча в цьому випадку банк недоотримує доходи, але "прив'язує" клієнта до фінустанови. До того ж недоотримані доходи банкіри компенсують і за рахунок комісійних, які йому перераховують продавці.
"Ми бачимо по звітності, що відбувається певна міграція доходів з відсоткових у комісійні", – пояснює Микола Остролуцький, начальник відділу досліджень системних ризиків Департаменту фінансової стабільності.
У свою чергу деякі банки компенсують свої витрати за рахунок додаткових джерел – наприклад, соціально значущих програм. Наприклад, Європейський банк реконструкції і розвитку в деяких випадках компенсує до 35% вартості впровадження енергозберігаючих технологій. Подібні програми є і за рахунок державних коштів.
Олексій Пузняк з Альфа-банку говорить, що українці стали відповідальніше повертати борги
За словами Пузняк, попит на товари "під 0%" зростає, що дозволяє істотно нарощувати кредитний портфель. "Минулого року ми втричі зросли в обсягах видачі, в цьому – трохи менше, – говорить банкір. – Але бачимо, що це [збільшення] відбувається не просто за рахунок перерозподілу ринку, а за рахунок його росту".
Що стосується структури споживчого кредитування, то, за словами Сергія Наумова, голови правління Піреус Банку, крім покупки всілякої електроніки і побутової техніки, люди найчастіше беруть позики на ремонт квартир. Він пояснює це прагненням споживачів застрахуватися від коливань курсу долара. Крім цього, люди позичають на першочергові щоденні потреби, головним чином за допомогою розрахунків кредитними картами.
Популярними стають кредити на енергозбереження: установку пластикових вікон, утеплення фасадів, ефективних котлів для опалення та сонячних батарей. Цей напрямок підштовхує вперед різке зростання тарифів на тепло і електроенергію.
Скільки коштує безкоштовний сир
Примітно, що кредитні портфелі українських банків зростають, навіть незважаючи на високу вартість позикових грошей. За словами Наумова з Піреус Банку, мінімальна ефективна ставка (тобто з усіма платежами) становить близько 40%, максимальна може доходити до 70-80%, а в деяких випадках навіть вище.
"Математика тут проста: якщо депозити коштують 14%, [плюс додається] кредитний ризик, а це вже 20% річних, – міркує Пузняк. – Далі включаються витрати банку і його апетити на прибуток".
За оцінками банкіра, при поточній вартості депозитів видати кредит дешевше ніж за 25-27% річних банки собі дозволити не можуть. Але і це нижня межа, на який можуть розраховувати клієнти з високою білою зарплатою і хорошою платіжною дисципліною.
"Якщо ж ви ніколи не брали кредит, то ви потенційно ризикований клієнт, і вам банк, швидше за все, запропонує більш високі ставки – в районі 35-40% річних, а може до 50%", – пояснює Пузняк.
Дорогі метри
У свіжому огляді банківського сектора НБУ є боязкий натяк на відновлення ринку іпотечного кредитування: "У наступному році обсяги іпотечного кредитування збільшаться, але їх частка в портфелі нових кредитів залишиться незначною".
Стабілізація ситуації на цьому ринку почалася ще минулого року. За словами Остролуцьуого, банки в 2017 році видавали на житло 150-200 млн грн щомісяця – мізерні обсяги порівняно з 2008-м, який став піком українського іпотечного кредитування. Зате тепер позичають видають стабільно, а не час від часу, так як в 2016-му. "Це свідчить про те, що банки увійшли в систему", – коментує Остролуцький.
За даними Української торговельної гільдії, в 2017 році зростання обсягу іпотечних кредитів, виданих населенню, збільшилося на 31%. У компанії Укрбуд, а це один з найбільших забудовників столиці, кажуть, що якщо в 2016 році тільки 1% клієнтів будували в кредит, то вже в 2017-му таких було 3,5%. А за результатами перших трьох місяців цього року частка позикових покупок квартир зросла до 10%.
Похід в народ: Банківські установи пропонують оформити кредити безпосередньо в торгових залах великих мереж
Як пояснив Гліб Шемовнев, прес-секретар Укрбуду, ці кредити видаються за рахунок співпраці з кількома банками. В основному це короткострокові програми – на два-три роки.
При цьому банки неохоче кредитують первинку. Володимир Мудрий член правління ОТП Банку, каже, що фінустанови зараз позичають, в першу чергу, на покупку житла на вторинному ринку. У цьому випадку ризик менше, ніж з непобудованим або не введеними в експлуатацію новими будинками. Програми сильно відрізняються, але в середньому початковий внесок за таким кредитом становить близько 30% від вартості покупки, а терміни договорів – 10-30 років.
Однак в цілому в найближчому майбутньому в НБУ не чекають повторення буму іпотечного кредитування зразка 2008 року. Тарас Кириченко, голова правління Правекс Банку вважає, що значне зростання іпотеки може початися тільки тоді, коли ставки за гривневими позиками знизяться до 8-10% річних. Але для цього НБУ повинен буде приборкати інфляцію.
Чисто кредитна історія
Нацбанк дає позитивний прогноз щодо зростання споживчого короткострокового кредитування в цьому році і пояснює це тим, що у фінансових установ в Україні надлишок вільних грошей, які не приносять доходу.
Наприклад, про те, що гривні багато, каже постійне зниження ставок за депозитами. На початку цього року вони становили в середньому 15,5% в гривні. А ще два роки тому ця цифра сягала 20%. Іншими словами, українські банки не мають потреби в грошах.
Тому вони всіма силами підігрівають попит на кредити. Наприклад, один з найпопулярніших способів стимулювати потенційного позичальника взяти гроші в борг – зробити отримання кредиту максимально доступним. Вже зараз з'являються продукти, які пропонують оформити клієнтам кредитну карту не виходячи з дому. Для цього потенційному позичальникові всього лише потрібно відправити банку фотокопію своїх документів, а картку доставить кур'єр за вказаною адресою.
Бути сміливими з позичальниками фінустановам дозволяє кілька факторів. З одного боку, українці стали більш акуратно повертати взяті в борг гроші. А з іншого – банки навчилися добре перевіряти потенційних позичальників.
Так, в Альфа-банку частка прострочених кредитів за позиками на побутову техніку та електроніку становить 2%. Це низький рівень, зазначає Пузняк. "Ми ніколи такого прострочення не бачили, – каже він. – Ми пояснюємо це тим, що люди стали відповідальніше ставитися до боргів".
Ринок більше ніж відновився, це вже бум в певних сегментах
Що стосується перевірок кредитної благонадійності, то банки стали набагато більш обізнаними про своїх клієнтів. А це дозволяє їм набагато краще, ніж раніше оцінювати ризики. Остролуцький з НБУ каже, що найдосвідченіші фінустанови зуміли створити хороші скорингові системи, що оцінюють рівень позичальника на підставі його історії.
В основі таких систем – збір всіх наявних деталей потенційного клієнта, а не тільки інформація про їх офіційні витрати і доходи. "Альфа збирає альтернативні дані, в тому числі і з соцмереж для посилення своїх скорингових моделей, які відрізняють хороших [позичальників] від поганих", – пояснює Пузняк і підкреслює: збір відомостей відбувається тільки в разі згоди клієнта.
Крім цього, банки використовують інформацію мобільних операторів. Ті не розголошують персональні дані, але на їх підставі можуть виставляти бали, які потім враховуються в скорингових моделях. Наприклад, розмір бала залежить від терміну дії сім-карти: якщо абонент завів номер вчора, то ризик за ним вище, ніж у того, хто не змінював номер протягом десяти років.
Втім, якими б не були темпи зростання споживчого кредитування в цьому і наступному роках, це тільки початок великого шляху, зазначає Сергій Наумов з Піреуса. І для такої оцінки є підстави. Закредитованість клієнтів в Україні становить всього – то 3% ВВП. А, наприклад, в Чехії – 36%, в Польщі – 60%. Це свідчить про те, наскільки великий потенційний попит на позики. "Можна говорити, що це початок з нуля", – вважає банкір.
