Чому учасники ринку підтримали продаж землі
Мораторій на продаж землі діє вже багато років. Вперше заборона на продаж була введена ще в 2001 році, як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі.
Передбачалося, що мораторій діятиме до 2005 року, але для депутатів поняття "тимчасовий захід" розтяжне. Тільки в 2016 році уряд вперше чітко задекларував необхідність зняття мораторію, але так і не зняв його.
В кінці 2017 року Верховна Рада в черговий раз продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення – до 1 січня 2019 року.
При цьому, в травні 2018 року президент України Петро Порошенко знову нагадав про необхідність вирішити земельне питання, тому що скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення є однією з вимог ключового кредитора України – Міжнародного валютного фонду і прописано в коаліційній угоді. Однак, жодних термінів глава держави не назвав.
Про що йде дискусія?
В Україні два десятки організацій об'єдналися в Коаліцію за скасування мораторію на продаж землі, підписавши відповідний меморандум.
Підписанти вимагають якомога швидше – вже з 1 січня 2019 року – скасувати мораторій і дати старт ринку сільськогосподарських земель.
Введення вільного продажу землі завжди викликало запеклі суперечки між владою та бізнесом. Зокрема, підприємці вважають, що влада повинна дати старт ринку сільськогосподарських земель з 2019 року, адже чинна заборона негативно впливає на економіку і дискримінує близько 7 млн власників земель, йдеться в заяві двох десятків організацій, які об'єдналися в коаліцію за скасування мораторію.
"На відміну від власників інших видів нерухомості – квартир, земель іншого цільового призначення – власники земельних ділянок не можуть повноцінно розпоряджатися своєю власністю навіть в критичних життєвих ситуаціях", – вважають організатори коаліції.
Крім того, вони стверджують, що мораторій забирає у власників можливість передавати землі у спадок і отримувати гідний дохід від оренди землі. Адже ціна занижена і таким чином, власники недоотримуютьблизько 13-18 тис. грн на рік.
Занижену вартість землі підтверджують і в Світовому банку. За словами директора СБ у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен, щорічно українці недоотримують близько $3 млрд орендних платежів.
Також від заниженої ціни на оренду держземель страждає бюджет країни. В середньому за рік втрачається близько $60 млн, підкреслюють у Світовому банку.
Справа в тому, що українські землевласники отримують найнижчу ціну за оренду землі в Європі при тому, що якість українських грунтів – одна з найвищих у світі.
Додатковий аргумент в боротьбі за ринок землі недавно надав Європейський суд з прав людини, який підтримав позов двох українців і визнав мораторій, що діє в Україні, фактично незаконним. І зобов'язав уряд скасувати його, прийнявши нове законодавство.
У свою чергу, влада швидких дій не вживає, але стверджує, що працює над цим.
Зокрема, за словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, уряд працює над тим, щоб українські фермери отримали право продавати і купувати землю, при цьому іноземці користуватися можливістю ринку не зможуть.
Чому оператори за ринок?
Нинішня заборона на продаж землі в Україні не тільки занижує вартість ділянок, а й гальмує прихід інвестицій, розвиток і конкурентоспроможність фермерських господарств, переконані прихильники меморандуму про скасування мораторію.
Однак, директор BDO Корпоративні Фінанси Андрій Боренко стверджує, що насправді, конкуренція за хорошу землю є й зараз. "Не дивлячись на те, що фізичний продаж заборонений, ринок прав оренди працює цілком за ринковими правилами", – говорить він.
Крім того, він вважає, що зі зняттям мораторію платити будуть безпосередньо власнику землі, а це зовсім інші правила. "Але тільки набувати чинності ці правила будуть поступово, оскільки далеко не всі агрохолдинги спроможні викупити навіть половину свого поточного земельного банку", – підкреслює він.
Виросте від зняття мораторію і економіка України в цілому. Так, за прогнозами Світового Банку, зростання складе $0,7-1,5 млрд, що еквівалентно щорічному додатковому зростанню ВВП на 0,6-1,6%.
