Члени ради НБУ запропонували прискорити інфляцію
Наглядова рада Національного банку може переглянути заплановані на 2017 рік та узгоджені із МВФ показники інфляції та грошової бази. Як написав на своїй сторінці у Facebook член ради НБУ Тимофій Мілованов, частина представників цього органу намагається пролобіювати зміни щодо монетарної політики. Це відбувається незважаючи на те, що пропозиції щодо рівню інфляції на наступний рік вже заплановані на рівні 6-10%.
Одна частина наглядової ради виступає за м'яку монетарну політику: друкувати гроші, надавати кредити тощо, навіть за рахунок відновлення інфляції, а інша за те, щоб спочатку приборкати інфляцію до 5-7% і тільки потім відпускати монетарну політику.
«Я належу до другої сторони. Я вважаю, що українська економіка ще не стабілізована і що запуск емісії сьогодні може її підірвати. Знов буде інфляція і знов потрібно все буде починати спочатку. Також я вважаю, що гроші в банківський системі є, і проблеми економіки у відсутності структурних реформ. Інша сторона вважає, що ці страхи перебільшені, потрібно дати гроші в систему, щоб запрацювала економіка», – написав Мілованов.
Основним лобістом пільгового кредитування малого та середнього бізнесу є голова наглядової ради Богдан Данилишин. До моменту виходу статті Данилишин не встиг відповісти на питання НВ Бізнес. Проте, як видно із його особистих колонок на сайті Новое время, екс-міністр економіки дійсно закликає громадськість до зміни принципів монетарної політики. «Я поділяю прагнення тих фахівців, які вважають доцільною трансформацію монетарної політики в напрямі сприяння економічному зростанню. Нинішній рівень процентних ставок аж ніяк не сприяє виходу економічної динаміки на висхідний тренд», – розмірковує голова ради НБУ.
Якщо регулятор погодиться із поборниками ідеї м’якої монетарної політики, він більше не утримуватиме цін, та муситиме вдатися до емісії національної валюти, тобто надрукувати більше гривні. А це загрожує подорожчанням товарів та послуг. Ці члени ради НБУ вважають, що емітовані кошти уряд повинен направити у програму компенсації ставок по кредитах для підприємств промислової галузі, або на компенсацію пільгового режиму оподаткування.
З Міловановим погоджуються провідні банкіри, урядовці та економісти. Відкритий лист, який він опублікував на підтримку поточної політики НБУ та поступової макроекономічної реформи підтримали екс-міністр фінансів Наталія Яресько, екс-міністр економіки Айварас Абромавичус, чинний перший заступник міністра Максим Нефьодов та ще кілька десятків провідних економістів і фінансистів. Вони називають цю «грошово-промислову» політику небезпечним шляхом через високу ймовірність корумпованих рішень на користь того чи іншого підприємства, загрозою макроекономічній стабільності та діловому клімату.
Експерти вважають, що вливати додаткові гроші в банківську систему, щоб запрацювала економіка, не потрібно, адже проблеми економіки полягають не у відсутності грошей, а тому, що надто повільно впроваджуються структурні реформи.
За словами голови правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука, який також підписався під листом, банки не готові сьогодні кредитувати корпорації з високою концентрацією [олігархічного] капіталу. Щоб замістити великий бізнес, необхідним є ріст дрібних позичальників, які зареєструють свій бізнес і звернуться до банку по кредит.
«Попит на кредити буде тоді, коли буде довіра, що бізнес не відберуть, що держава сприяє розвитку, що правила гри прозорі. Ще й буде дешевий кредит. Не починають бізнес тільки тому, що є дешевий кредит», – каже Лавренчук.
Якщо все ж таки монетарна політика Нацбанку буде змінена і Кабмін направлятиме кошти для компенсації кредитів, то, за словами президента асоціації Український клуб аграрного бізнесу Алекса Ліссітси, влада має простежити, щоб ці кошти розподілялися прозоро та під використання підприємствами із реального сектору економіки.
«Якщо НБУ чи уряд будуть відшкодовувати процентну ставку, або іншими інструментами робити кредити дешевшими, звичайно, що це дасть реальні переваги для української економіки», – каже Ліссітса. Бо на сьогодні, за його словами, банки вагаються надавати кредити, жорстко оцінюючи кредитоспроможність позичальників. Навіть короткі гроші, за його словами, дуже важко отримати, тим більше під адекватні ставки.
Згідно офіційних даних НБУ, ставка по кредитах в гривні для корпоративного сектору в середньому складає 21,3% річних. Вона залежить від якості позичальника та може коливатися від 13% до 30%. Найважче взяти кредит для старту малого бізнесу.
