Чим загрожує чергове підвищення мінімалки - прогнози експертів

4 грудня 2017, 19:36
Анонсоване президентом Петром Порошенком позачергове підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн в наступному році призведе до підвищення цін

Так вважають опитані НВ Бізнес експерти.

Підвищення істотно не вплине на українців, вважають економісти. Натомість, це ще більше прискорить зростання цін, а також негативно позначиться на держбюджеті. В цілому, заява президента в чергове доводить, що політичне керівництво не дуже переймається дотриманням раніше затвердженого в спробах заробити собі додаткові електоральні дивіденди напередодні виборів.

Відео дня

За місяць до Нового року і на наступний робочий день після того, як Кабінет міністрів затвердив зміни в проект державного бюджету на 2018 рік до другого читання у Верховній Раді, президент Петро Порошенко вирішив подякувати уряду за "реакцію" на його звернення про чергове підвищення мінімальної заробітної плати.

Президент озвучив рівень в 4100 грн для наступного року. У той же час конкретної дати підвищення президент не вказав. Глава держави додав, що прийняти рішення про підвищення мінімалки можна буде, "проаналізувавши підсумки півріччя або трьох кварталів". Підставою для цього він назвав "поліпшення інвестиційного клімату та надходжень до бюджету".

Нинішній проект держбюджету на 2018 рік передбачає збільшення мінімалки з 1 січня до 3723 грн (рівень, погоджений раніше). Згідно з бюджетною резолюцією на 2018-2020 роки, яку Кабмін затвердив ще в червні, з 2019 року мінімальна зарплата повинна підвищитися до 4173 грн - тобто до рівня, дуже близького до того, який озвучив президент. З 2020 року мінімальна зарплата має становити вже 4425 грн.

Чи мав на увазі Порошенко, що підвищення мінімалки відбудеться вже з 1 січня, чи це стосується більш пізнього періоду, не зовсім зрозуміло.

Експерти сходяться на думці, що будь-яке адміністративне підвищення зарплат не є позитивним. Особливо тоді, коли це відбувається за рік до виборів. І особливо, коли це анонсується "під ялинку" - тобто так, що бізнес в авральному порядку змушений перекроювати свої фінансові плани на наступний рік.

Для економіки України в цілому нове підвищення знову означатиме ще більше зростання цін - експерти прогнозують, що інфляція може прискоритися в межах плюс 1% до очікуваного рівня.

Плани політичного керівництва додадуть клопоту Національному банку, який поставив своєю головною метою утримання інфляції в рамках визначених кордонів. Нагадаємо, що НБУ оцінював ефект від попереднього підвищення мінімалки в додаткові 2-2,5 процентних пункти до інфляції поточного року.

НВ Бізнес поцікавився у експертів, як анонсоване підвищення мінімальної зарплатні позначиться на українцях і які будуть наслідки для економіки.

Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банку Україна

Оголошене підвищення до 4100 грн, на відміну від попереднього (в 2 рази, до 3200 грн), не таке вже й велике, бо складає менше 30%. Тобто рівень в 3723 грн, який давно планувався з 1 січня, - це підняття на 16%, а анонсована президентом нова планка – це +28% до нинішнього рівня.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Звісно, кращим варіантом був би підхід, коли економіка добре зростає і саме це дає можливість нарощувати зарплати, ніж постійно "рухати" рівень мінімальної зарплатнi.

Передусім, підвищення матиме невеликий негативний ефект на інфляцію – додатково у межах 1%. Це доволі істотно, особливо враховуючи те, що Національний банк своєю ціллю ставить досягнення інфляції менше 10% та боротьбу за кожний вiдсоток. Наприклад, цього року ми отримаємо майже 14%, в тому числі через ефект подвоєння мінімальної зарплатні з початку 2017 року.

З новою заявою президента маємо певний крок назад у плані довго/середньострокового бюджетного планування, - коли мінімальну зарплату знову узгоджуємо в грудні, хоча влiтку було затверджено трирiчний графiк її пiдвищення.

Фактично, такі заяви означають для Міністерства фінансів необхідність знову переглядати бюджет на 2018 рік менш нiж за мiсяць до початку фiнансового року. Це, звичайно ж, збільшує видаткову частину. Приватному сектору також доведеться коригувати плани.

Тим часом бiльше пiдвищення МЗП може полегшити ухвалення всього закону про державний бюджет в парламентi. На жаль, голосування за вищi соцiальнi стандарти коштом платникiв податкiв досi активнiші, нiж пiдтримка макрофiнансової стабiльностi або справжнiх реформ.

Олена Білан, головний економіст Dragon Capital

Будь-яке підвищення мінімальної зарплати повинне відбуватися паралельно з підвищенням продуктивності праці. Швидке підвищення мінімальної зарплатні створює додатковий тягар для підприємств, особливо для невеликих підприємств в регіонах. Для них це збільшує витрати на виробництво, і, як результат, – знижує їх конкурентність. Звичайно, ці витрати вони намагаються перекласти на споживачів, що сприяє інфляції.

До таких питань потрібно ставитися обережно і прораховувати наслідки. Зокрема, не виключено, що через негативний влив такого рішення на інфляційні очікування Нацбанку треба буде відтермінувати те послаблення монетарної політики, яке регулятор хотів здійснити вже в середині наступного року. Тобто очікуване зниження ставок не буде відбуватися, або буде відбуватися набагато пізніше. При цьому найгірший варіант - коли НБУ доведеться ще раз підвищувати свою облікову ставку. Через що, звичайно, будуть зростати і ставки в економіці.

Думаю, що з наближенням виборів подібних намірів ми будемо чути все більше і більше. Будуть спроби та ініціативи підвищити пенсії, соціальні стандарти та виплати. Для економіки невиправдане підвищення соціальних видатків створює додаткові ризики, адже виникають питання, як зможе їх витримувати держбюджет.

Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту з пошуку можливостей rabota.ua

Коли вперше піднімали мінімалку, ніхто роботодавцю в кишеню не дивився і не питав, чи він може це зробити. Всіх адміністративно "підтягли за вуха". Наразі, мені здається, відбувається та сама ситуація: організації, які вже забюджетували певні кошти, вимушені будуть знову їх перекроювати, причому, досить суттєво. Разом з тим, це підвищення не буде вже таким критичним.

Для прикладу, у 2017 році, до майже дворазового підняття мінімалки, 57% опитаних компаній відзначали, що в них було від 5% до 50% співробітників, які отримували мінімальну зарплатню. Чверть опитуваних зазначали, що підвищення МЗП дійсно мало вплив на їх фонд оплати праці. 9% мусило оптимізувати персонал, тобто скоротити.

Варто визнати, що загалом сьогодні у бізнесу відносини з персоналом не є партнерськими, і роботодавці не завжди думають про те, щоб сплачувати своїм співробітникам більшу фінансову допомогу, яку могли б.

Якби таке адміністративне підняття стосувалося лише тих, хто працює на державу, і бізнес мусив би підтягуватися за цим рівнем, щоб не втрачати кадри, - це була б інша ситуація. Але наразі маємо протилежне. Якщо бізнес розуміє, що зверху є "дядя", який вказує, які гроші платити людям, то, мені здається, про ринкову економіку ми можемо забути.

Роботодавці дійсно могли б платити більше проте вони відкладають ці гроші "про запас", бо не знають, що відбуватиметься наступного року, які будуть закони, обмеження, тощо. Якби була ясність на найближчі 3-5 років, бізнес міг би краще планувати, які кошти і куди можна направити.

Крім того, поки що не має жодної державної ініціативи, яка б стимулювала чи надавала преференції тим, хто піднімає рівень оплати праці. Наприклад, можна було б одночасно зробити більш прозорими витрати з оподаткування, і бізнес розумів би, заради чого він піднімає зарплатню і куди, на які цілі йдуть податки.

Показати ще новини
Радіо NV
X