Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Порошенко може прийняти історичне рішення для металургів

22 червня 2017, 17:50
2616
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Збирачі брухту занепокоєні у звязку із продовженням дії підвищеного експортного мита на брухт

Фото: www.metolobruht.kiev.ua

Нещодавно парламент ухвалив законопроект №6382 щодо пролонгації дії підвищеноого експортного мита на брухт

Дію підвищеного ввізного мита на брухт чорних металів у розмірі 30 євро/тонна продовжено ще на два роки.

Мета законопроекту - стабілізувати роботу українських метпідприємств в умовах військової агресії, зберегти 25 тис. робочих місць. У той же час, згідно з наявними розрахунками, металургійна галузь генерує 15 млрд грн податкових надходжень щорічно, а отже забезпечує безперебійне фінансування потреб оборони і відновлення окремих регіонів Донецької і Луганської областей.

Справа залишилася за малим. Документ повинен підписати президент Петро Порошенко. Але збирачі брухту виступають проти режиму підвищеного мита. В Українскій асоціації експортерів металобрухту вважають, що це призводить до блокування експорту металобрухту: "Закон ніяк не підсилить оборонну промисловість України і не вплине на відновлення інфраструктури України. У той же час зменшаться надходження валюти в Україну, надходження в бюджет і платоспроможність щодо погашення кредитів".

НВ Бізнес попросив представників металургійного бізнесу та законодавчої влади дати свою оцінку, як вплине на країну продовження дії підвищеного експортного мита.

Віктор Галасюк, голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва 

Чому важливий металургійний закон? Тому що, по-перше, він відповідає національним інтересам України. Він не тільки ліквідує критичний дефіцит сировини, металобрухту для українських заводів, не тільки забезпечує потреби оборонної промисловості, що засвідчено листами підтримки від Асоціації виробників зброї і техніки України, але, що дуже важливо, цей закон не дає вкрасти робочі місця українських металургів. Мито на експорт металобрухту збільшило на 30% надходження цієї сировини на металургійні заводи, цей закон дозволив зберегти понад 20 тис. робочих місць в гірничо-металургійному комплексі.

Його ефект для бюджету складає майже півтора мільярда гривень на рік – тих надходжень, яких би не було, якби це мито не було піднято. Більше того, навіть незважаючи на суттєве зменшення експорту металобрухту в натуральному обсязі, надходження до державного бюджету від експорту цього брухту також зросли.

По суті, цей закон надав сировину українським металургам, зброю та техніку – українській армії, роботу і зарплату – українцям. І що дуже важливо, цей закон стосується не тільки металургії, не тільки промисловості, він стосується кожного українця. Адже від експортних надходжень залежить стабільність гривні і ціни в крамницях. А сьогодні основою української промисловості є металургія, оскільки вона складає 25% як в обсягах випуску промислової, так і в термінах експортної валютної виручки в торговельному балансі.

Тому цей закон важливий для металургів, він важливий для промисловості, він важливий для фінансової стабільності України. Для того, щоб уряд не був змушений побиратися черговий раз, ходячи за закордонними кредитами. Треба зробити, щоб були захищені інтереси національної безпеки України, щоб працювала українська економіка, щоб були робочі місця і гідний рівень доходів громадян.

Володимир Ткаченко, заступник гендиректора Арселор Міталл Кривий Ріг

Наш ринок не захищений. І в минулі часи ми себе відчували достатньо впевнено і ми не боялися ніякої конкуренції. В останні роки ситуація змінилася. Ми не є такі впевнені у нашому майбутньому, ми не є такі впевнені в тому, що ми зможемо подолати всіх наших конкурентів на їхніх ринках, тому що українська металургійна промисловість працює на експорт. Тому ми це дуже боляче відчуваємо, що ми незахищені.

Ті базові речі, на які Україна погодилася при вступі до СОТ, звичайно, ускладнюють наше життя. Змінити його доволі проблематично. Розпочати переговори знову про зміни умов вступу України – це надзвичайно довгий, і не знаю, чи успішний процес. Тому маємо враховувати ці обставини, не боятись захищати себе саме в цих обставинах. Тому що інші країни не бояться цього робити. Наприклад, один з наших найбільших конкурентів – турецький виробник – має високі митні тарифи, які унеможливлюють експорт нашої продукції до цієї країни.

Звичайно, ми експортуємо, але зовсім не у тих обсягах, в яких би могли. У той же час Туреччина є найбільшим реципієнтом нашого металобрухту. І вони хочуть його отримувати за найнижчими цінами. Кожен намагається відстояти своє. Якщо ми говоримо про Євросоюз і якщо ми дивимося статистику, то країни Євросоюзу майже не отримували металобрухту з України. Тому що українське машинобудування перебуває на невисокому рівні, на превеликий жаль, і не виробляє той металобрухт, який би міг споживатись у нашій країні і на експорт.

Тому це рішення, яке було прийнято Верховною Радою, і дуже сподіваюсь, що буде підписано президентом, не вплине у значній мірі ні на Євросоюз, ні на інші країни, на ту саму Туреччину, яка імпортує металобрухт з Євросоюзу і США. І саме ці країни є найбільшими країнами, які дають сировину для їхньої металургійної промисловості.