Що відбувається з українським лісом. Про що не розповіли в звіті Earthsight
Вирішити проблему контрабанди деревини і зробити "прозорим" експорт кругляка не вдасться без реформування лісового господарства. А також без того щоб усунути Генпрокуратуру від впливу на галузь, адже саме керівництво цього органу закриває очі на контрабанду лісу. Можливі два шляхи: або приватизація державних лісгоспів, або створення єдиного державного холдингу з лісозаготівель.
На цьому тижні громадянське суспільство обурив звіт британської некомерційної організації Earthsight, в якому описані факти корупції при експорті деревини з України.
Нагадаємо основні тези і ключові цифри звіту. Всупереч старту мораторію на експорт кругляка в 2015 році, за 2013-2017 рр. експорт ділової деревини в ЄС зріс на 75% і досяг показника в мільярд євро в 2017 році. 40% цього лісу були зрубані або продані незаконно. При цьому щорічно українські експортери продавали європейським партнерам понад один мільйон кубометрів нелегальних пиломатеріалів. У 2017 році в країни ЄС було ввезено мільйон кубометрів українського лісу-кругляка, який на українській митниці визнали за "паливну деревину". Систематична контрабанда українського лісу в ЄС відбувається завдяки державним лісгоспам, які незаконно поставляють "санітарну" деревину найбільшим деревообробним компаніям Європи. Ті, в свою чергу, прямо порушують регламент EUTR, який забороняє імпорт незаконно зрубаної або проданої деревини в країні її походження. Автори звіту звертають особливу увагу – Єврокомісії необхідно вимагати від країн ЄС виконання цього регламенту, а не тиснути на Україну з вимогою скасувати мораторій.
Проблему незаконного експорту деревини регулярно обговорюють і в українських ЗМІ. Регулярно соцмережі підривають відео, на яких в напрямку західного кордону України йдуть сотні товарних вагонів з кругляком.
Щоб запобігти контрабанді лісу, в квітні 2015 року у Верховній Раді прийняли десятирічну заборону на експорт необробленої деревини. Вал критичних публікацій про схеми незаконного постачання "паливної деревини" змусив парламент прийняти закон №5495, за яким з 1 січня 2019 року за експорт дров можуть присудити до 8 років тюремного ув'язнення. При цьому до Кримінального кодексу України додали статтю 201-1: Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або приховування від митного контролю лісоматеріалів необроблених, за якою мінімальне покарання за факт незаконного вивезення лісу – ув'язнення терміном від трьох до п'яти років.
Більш того – в середу 18 липня Кабмін ухвалив вести фото- і відеофіксацію вагонів з паливною деревиною, які перетинають митний кордон України, та звернутися до митних служб ЄС для обміну інформацією та спільного розслідування випадків контрабанди лісових вантажів. Держаудитслужба, Держгеокадастр, Нацполіція і ДФС перевірять господарську діяльність всіх державних лісгоспів. НАБУ і Генпрокуратура візьмуться за розслідування випадків контрабанди лісу.
Економісти пропонують інший шлях вирішення проблеми – зняти будь-які обмеження на вивезення лісу з України, для того, щоб, зокрема, не псувати відносини з європейськими партнерами.
Але навряд чи проблему незаконних поставок деревини вдасться вирішити без реформування українського лісового господарства. Воно досі має непрозору структуру, а дані про його роботу доводиться збирати з різноманітних джерел по крихтах.
Одна рента на чотирьох дроворубів
Сумарна площа лісових масивів України становить 10 мільйонів гектарів. Помилково вважати, що всі вони належать Держлісагентству: агентство розпоряджається 73%, або 7,3 мільйонами гектарів лісу. 13% або 1,3 млн гектарів лісових масивів перебувають у володінні комунальних підприємств, підпорядкованих органам місцевого самоврядування. 7,5% лісу передані в постійне користування Міноборони, Мінекології, ДСНС та іншим державним структурам. 7,4% лісу знаходяться в резервних землях. 0,1% лісів або 10 тисяч гектарів перебувають у приватній власності.
Структура підприємств, які заготовляють ліс, також виглядає неоднорідною. У звіті Рахункової палати України за 2017 рік вказано 1743 підприємства, що працюють у сфері лісового господарства, з них 323 – державні підприємства структури Держлісагентства. Про свою діяльність Державній службі статистики відзвітували 666 підприємств, подали звітність у ДФС про сплату лісової ренти 429 підприємства, фактично сплатили податки – 391 підприємство.
Для порівняння: в 2015 році в лісовому господарстві працювало 1554 підприємства. Кількість державних лісгоспів залишалася незмінною, в Держстат про свою діяльність відзвітували 619 підприємств. Звітність про сплату лісової ренти до ДФС подали 445 підприємств, фактично сплатили – 409. Автори доповіді припускають, що подібні розбіжності свідчать про ухилення від сплати податків лісогосподарськими підприємствами.
Плутанина зы звітністю лісників не дає можливості з'ясувати реальний обсяг рубки дерев в Україні. У звіті Держлісагентства за 2016 рік вказано, що підприємства галузі заготовили всього 16,3 млн кубометрів деревини Ц на 2% більше показників 2015 року. В рамках формування і оздоровлення лісу заготовлено 9 млн кубометрів ліквідної деревини, або на 30% від планових показників.
Подібні розбіжності спостерігаємо і в 2017 році: у своєму річному звіті Держлісагентство вказує 15,95 млн кубометрів заготовленого лісу, Держстатистики – 21,9 млрд кубометрів, з яких 18,9 млрд ліквідної.
При цьому, в Держлісагентстві звертають увагу, що в 2017 році 66% всієї деревини заготовили приватні бригади, з якими структура працювала на умовах підряду. Найбільше лісу приватники нарубали в Київській області – 92%. Також у Миколаївській (92%), Одеській (89%) і Харківській (86%) областях. Примітно, що в 2017 році прес-служба відомства не повідомляла суспільство про таку співпрацю держави і приватного сектора.
Також примітно, що всі 314 державних лісгоспи підпорядковані державним обласним управлінням лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ), а не безпосередньо центральному офісу Держлісагентства в Києві. Саме Держлісагентство з 2011 року підпорядковується Міністерству аграрної політики і продовольства України.
При цьому ОУЛМГ всіляко демонструють свою відособленість і автономність від київського керівництва. Наприклад, у звіт Рахункової палати за 2017 рік описані розбіжності в кількості виданих сертифікатів легальності походження деревини, які надали окремо 19 ОУЛМГ та головний офіс Держлісагентства. Зокрема, Миколаївське ОУЛМГ видало сертифікатів на 0,8 тисяч менше, а Рівненське ОУЛМГ на 0,3 тисяч більше, ніж вказано в даних Держлісагентства. Найбільшу кількість сертифікатів видало Житомирське ОУЛМГ – 62,1 тисяч. При цьому в окремі дні видавалося майже по тисячі сертифікатів на деревину, законність яких в ОУЛМГ довести не змогли.
За підсумками 2016 року структурні підрозділи Держлісагентства відзвітували Рахунковій палаті, що електронними бирками всю заготовлену деревину маркують 88% державних лісгоспів. Такі бирки необхідні, щоб довести легальність кругляка як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Для 12% підприємств такі інновації виявилися не по кишені. Однак у звіті Держлісагентства за 2017 стверджувалося, що маркування електронними чіпами – це пілотний проект Агентства, який Кабмін затвердив спеціальною постановою лише в липні минулого року.
"Автономність" лісгоспів у звітності заважає прояснити структуру внутрішнього ринку деревини. За даними звіту Держлісагентства, в 2016 році державні лісові господарства продали на внутрішній ринок 11,67 млн кубометрів деревини на загальну вартість в 8,1 млрд грн. Держстат, втім, вважає, що в 2016 році держлісгоспи продали товарів і послуг на 12,8 млрд грн. З цієї суми 92% припадає на лісозаготівлю, стверджують у Рахунковій палаті. Зі згаданих 11,67 млн кубометрів лісу на квартальних аукціонах продали 4,5 млн кубометрів, на загальних – 3,3 млн кубометрів, спеціалізованих – 1,17 млн кубометрів, а на додаткових аукціонах продали 0,67 млн кубометрів лісу. Власні пилорами переробили 1,6 млн кубометрів, говориться в звіті Держлісагентства за 2016 рік. Але в цьому ж документі йшлося про 14,6 млн кубометрів лісу, виставлених на продаж – куди поділися 3 млн кубометрів непроданого лісу, у відомстві замовчують.
За даними звіту Держлісагентства за 2017 рік держлісгоспи продали на внутрішній ринок 12,63 тис. кубометрів деревини на загальну вартість в 10,1 млрд грн. При зростанні заготівлі лісу на 8,25%, вартість продукції зросла відразу на 25%. Причин такої аномалії лісники також не пояснюють. 2 млн кубометрів переробили на пилорамах Держлісагентства, ще 1,04 млн кубометрів лісу залишилися на складах лісових держпідприємств. Куди пропав "неврахований" мільйон кубометрів, відомство не коментує. Але спочатку ми говорили про дрібниці, в порівнянні із зяючими пробілами митної статистики за лісовими вантажами.
Експортні аномалії
До 31 грудня 2016 року мораторій на експорт лісу-кругляка за кодом УКТЗЕД 4403 не поширювався на сосну. З 1 січня 2017 року заборона набула чинності. Таким чином, ми повинні б побачити в офіційній українській митній статистиці нульові показники з експорту лісу-кругляка. Однак у ДФС вказують, що Україна продала деревини за кодом 4403 10,6 тисячі тонн на загальну суму в $ 880 тисяч в 2017 році, а вже за 5 місяців 2018 року – 2,8 тисяч тонн на $ 197 тисяч. Ми спробували знайти пояснення цьому факту у представників Держлісагентства, але ті лише знизували плечима, мовляв, "не контролюємо господарську діяльність лісгоспів на місцях". За їх словами, держлісгоспи в 2017 році продали на зовнішній ринок лише 830 тисяч кубометрів паливної деревини.
Нам також не вдалося знайти пояснення іншому факту: якщо в 2015 році в Україну імпортували 5,6 тис тонн кругляка, то в 2017 році – 10 тисяч тонн. За 6 місяців 2018 року в Україну ввезли 10,3 тисяч тонн кругляка. Основним постачальником цієї сировини є Російська Федерація. Не відомо, хто купував цей ліс: ні Держстат, ні Держлісагентство не ведуть облік, ким і на що була перероблена деревина, продана на внутрішньому ринку.
Різноманітні викривачі лісової корупції не беруть до уваги й інший факт. За 2015-2017 рр. обсяг експорту деревного вугілля за кодом 4402 виріс з 121,2 тисячі тонн вартістю 34,7 млн доларів до 174,3 тисяч тонн вартістю $ 59,3 млн. Специфіка цього продукту в тому, що випалювання деревини на вугілля дає лише 40% продукції, то тобто з 10 тонн деревини вийде 4 тонни вугілля. Таким чином, для експортних поставок у 2017 році необхідно було спалити мінімум 435 тисяч тонн деревини. Але... В подальших розрахунках ми впираємося у майже повну відсутність показників промислового виробництва і внутрішнього споживання деревного вугілля в Україні, з огляду на причини, описані в попередньому розділі. У Держстаті кажуть лише про 61,3 тисячі тонн деревного вугілля, виготовленого легально в 2017 році. Взагалі, випалювання деревини на вугілля для півночі України стало проблемою не менш важливою, ніж незаконний видобуток бурштину. У ЗМІ розповідають про десятки тисяч незаконних печей, які працюють під дахом місцевої влади і завдають шкоди екології регіону.
Щоб краще розуміти "схеми" контрабанди деревини, було б непогано мати показники вивезення кругляка за всіма видами транспорту. Але статистика по річковому і автомобільному транспорту не дає ніяких даних з перевезення дерева або виробів з нього. Статистика по залізничному і морському транспорту дає лише узагальнений показник "лісові вантажі", в який входить і кругляк, і оброблена деревина, і навіть меблі. Але нам вдалося відшукати цікаву інформацію Мінінфраструктури та Адміністрації морських портів України.
Зокрема, з 2015 до 2017 року обсяг перевалки лісових вантажів через порти України скоротився з 848,7 тисяч тонн до 418,96 тисяч тонн. Примітно, що найбільша частина перевалок припала на порт Білгород-Дністровський, хоча і тут показники скоротилися з 687 тисяч тонн в 2015 році до 286 тисяч тонн в 2017 році. Як у 2015 році, так і в 2017 році лісові вантажі домінували в загальній структурі перевалки в Білгород-Дністровському. Припускаємо, що така увага експортерів лісу до другорядного чорноморського порту пов'язана з логістичною близькістю до портів Румунії – одного з головних покупців українського лісу.
В останні три роки залізниця скоротила перевезення лісових вантажів з 5,2 млн тонн в 2015 році до 3,7 млн тонн в 2017 році. Зокрема, експортна перевалка скоротилася з 3,5 млн тонн в 2015 році до 1,13 млн тонн в 2017 році, а внутрішній перевезення зросли з 1,5 млн тонн до 1,7 млн тонн. При цьому транзит лісових вантажів залізницею зріс з 200 тисяч тонн до 716 тисяч тонн. Хто був власником цих вантажів, залізничники не розповідають.
Реформувати не можна залишити
Не маємо сумнівів, що урядова перевірка знайде відповіді на описані вище проблеми. Але лісову корупцію навряд чи вдасться подолати без реформування всієї галузі. Наприклад, керівництво Держлісагентства заявило, що ОУЛМГ будуть публікувати на своїх сайтах річну звітність про роботу. На практиці, обласні лісгоспи і тут демонструють свою автономність. Житомирське і Рівненське ОУЛМГ відзвітували лише про обсяги лісозаготівель в 2017 році, Львівське ОУЛМГ показало лише фінансовий план на 2017 рік, поданий до Мінфіну. Інші ОУЛМГ виставили лише плани лісозаготівель на 2017 рік. Більш того – з травня 2017 року Держлісагентство досі не має "повноцінного" керівника, обов'язки якого виконує перший заступник голови відомства Володимир Бондар. При цьому "за кадром" залишається проблема шкоди лісовому господарству від незаконного видобутку бурштину на півночі України – автономність лісгоспів заважає збору необхідної інформації.
Теоретично, в Уряду є кілька варіантів реформи галузі.
а) повне роздержавлення:
4 липня 2017 року Кабмін схвалив концепцію "Стратегічне бачення управління державними підприємствами". Документ містив рубрику "перелік об'єктів державної власності, рекомендованих до передачі в концесію, зокрема тих, які можуть бути передані в концесію після внесення змін до активу", в яку потрапили всі 323 держлісгоспи України. Документ скромно опускав можливу вартість концесії цих об'єктів і подальшу долю обллісгоспу і Держлісагентства як державних органів контролю. Ідею приватизації держлісгоспів не підтримали не тільки лісники, але й деревообробна промисловість. Тому цей план Кабміну довелося відкласти в довгий ящик. Хоча сама ідея мала ряд переваг: після повної приватизації лісової галузі Україна позбулася б усіх репутаційних ризиків, пов'язаних з нелегальним експортом деревини.
Поки керівництво Держлісагентства та Мінагрополітики обговорюють інший варіант реформи галузі – б) централізація держлісгоспів в державний холдинг і створення бюджетного спецфонду лісової галузі. До цього, Президент Петро Порошенко указом №381/2017 від 21 листопада 2017 постановив створити державний фонд розвитку лісового господарства, який би фінансувався, зокрема, за рахунок 100% сплаченої ренти за лісокористування. Зараз 50% цього податку йдуть безпосередньо до загального фонду державного бюджету.
Втім, керівники Держлісагентства хочуть централізації лісового господарства за "обласним принципом", тобто об'єднувати держлісгоспи навколо ОУЛМГ, які стануть офісами обласних лісових холдингів і матимуть власний бюджет. За словами Володимира Бондаря, такий формат буде "відповідати логіці децентралізації". Але, на нашу думку, це лише законсервує корупцію в лісовій галузі. Якщо вірити звіту Рахункової палати за 2017 рік, корупційні схеми в незаконній заготівлі та експорті деревини концентруються саме на обласному рівні.
У минулому році Київська, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська та Сумська митниці закрили очі на те, що експортери деревини не подали сертифікати походження сировини при поставках лісоматеріалів.
Всі обласні управління ДФС в 2015-2016 рр. провели лише 80% необхідних камеральних перевірок щодо сплати лісової ренти, а за I півріччя 2017 року цей показник впав до 43%. При цьому фіскали навіть не запитували інформацію про фактичні обсяги заготівлі деревини.
Крім корупційних ризиків, централізація держлісгоспів за обласним принципом не вирішує проблеми з бюджетним фінансуванням. Не зовсім зрозуміло, як між обласними лісовими холдингами розподіляти кошти майбутнього спецфонду розвитку галузі. Плюс – як вирівнювати дисбаланс в доходах прибуткових господарств Полісся та збиткових підприємств Півдня. Самі ж керівники Держлісагентства скаржаться, що лише в 2017 році відомство сплатило 5 млрд грн податків всіх видів, а в той же час пожежна охорона лісів Херсонщини залишається хронічно недофінансованою.
На цьому тлі більш логічною ідеєю є зведення всіх 323 держлісгоспів в єдиний державний холдинг з офісом у Києві. Таку пропозицію підтримує керівництво Мінагрополітики. Керівництво такого холдингу не тільки зможе "вирівняти" ситуацію з фінансуванням лісових господарств, перерозподіливши доходи прибуткових підприємств на користь менш прибуткових. При правильній системі мотивації керівники лісового держхолдингу будуть активніше вирішувати проблеми з покриттям збитків через незаконної рубки. За даними Рахункової палати, в 2014-2016 рр. в Україні незаконно вирубали мінімум 93,8 тис. кубометрів лісу, через що держава отримала збитків мінімум на 362,5 млн грн. Державна лісова охорона, яка входить в структуру Держлісагентства, виявила лише дві третини таких випадків. Формально, в 55,7% випадків спіймані на незаконній рубці добровільно покривали завдані збитки. Але відшкодовано було лише 5,1% збитків або 13,3 млн грн. За останні три роки Держлісохорона передала 4,9 тис. справ про незаконну рубку в правоохоронні органи – до суду. При цьому, правоохоронці довели до суду лише 358 отриманих від лісників справ. Самостійно МВС передало до суду ще 418 справ за фактом незаконної рубки лісу. Всього суди розглянули лише 476 справ. За 412 справах було постановлено стягнути з злочинців всього 6,5 млн грн заподіяної шкоди. З цієї суми бюджет отримав лише 970 тисяч гривень. У Рахунковій палаті вважають, що головна причина таких провалів у статистиці за фактами незаконної рубки – підприємства Держлісагентства не мали реального інтересу підтримувати зворотний зв'язок з правоохоронцями в рамках переданих справ. При цьому центральний офіс лісового відомства взагалі не має інформації про дії держлісохорони в 16% або 3 тисячах виявлених випадків незаконної рубки лісу.
Експерти впевнені, що за контрабандними поставками лісу з України стоїть керівництво Генеральної прокуратури. Керівник аналітичного Центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов відзначає, що в Україні неможливо здійснювати масштабну контрабанду лісу без протекції правоохоронних органів. "Як правило операції такого рівня і масштабу роблять тільки при сприянні Генеральної прокуратури України. Очевидно, що там на контрабанду лісу закривають очі на самому верху", - упевнений Золотарьов.
Глава Агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар в свою чергу знаходиться в близьких відносинах з главою ГПУ Юрієм Луценком, стверджує експерт Світового банку і редактор видання Українська лісівник Михайло Попков. "Скоріш за все як впливовий політик Юрій Луценко впливає на роботу Агентства лісових ресурсів і галузі в цілому", - зазначає Попков. Саме таким зв'язком може порозуміються можливий масштаб контрабанди лісу з країни, зазначає координатор групи "Економічна Модернізація" громадянської платформи "Нова Країна" Павло Себастьянович.
Якщо все сказане вірно, то таким чином навести порядок в галузі не складно. Досить провести реформу лісового господарства в такому вигляді, як її бачить МінАПК і розбити зв'язку Гослесхозяйства і ГПУ.
