Атака зі сходу: заводи Метінвесту та ІСД можуть взяти під контроль окупанти

16 лютого 2017, 22:57
«Парламент» так званої ЛНР висунув ідею переходу низки українських підприємств у власність самопроголошеної республіки

Депутати народної ради так званої ЛНР днями підтримали в першому читанні законопроект, що передбачає зміни в податковій системі. Він примушує нерезидентів до 31 березня 2017 року піти на угоду з «податковими агентами» ЛНР, а також здійснювати сплату податків, внесків щодо соцстрахування та інших обов'язкових платежів. Якщо на цю дату фізичні та юридичні особи не укладуть договір, то вводиться державне управління і призначається тимчасова адміністрація. Іншими словами, підприємства, які не підкоряються умовам, будуть націоналізовані.

Відео дня

Ігор Плотницький, голова ЛНР каже, що влада досить довго і терпляче мирилася з нерезидентами, які не визнаючи «республіку», провадили господарську діяльність. Нібито незаконно працювали на їхній землі, використовуючи її надра, трудові ресурси, збагачувалися самі, збагачували Україну. І обіцяє більше не зволікати з цим питанням.

На непідконтрольній території Луганської та Донецької областей перебуває низка підприємств групи Метінвест, серед яких – Єнакіївський і Макіївський металургійні заводи, Комсомольське рудоуправління і Харцизький трубний завод. А також Алчевський меткомбінат корпорації Індустріальний союз Донбасу (ІСД). Юридично всі вони були перереєстровані у містах, підконтрольних Україні, – Сєверодонецьку і Маріуполі.

Як повідомили в Метінвесті, «націоналізація» або перереєстрація підприємств в юрисдикції ДНР/ЛНР призведе до повного припинення експорту їхньої продукції: «Такі дії неминуче призведуть до зупинки підприємств та їх подальшого закриття». Така ж доля чекає і Алчевський меткомбінат, якщо окупанти не відступлять, попереджає Максим Завгородній, виконавчий директор ІСД. «У нас 95% продукції постачається в Угорщину, Польщу, країни Євросоюзу та Північної Америки. Ми позбудемося цих поставок у повному обсязі», – говорить Завгородній. Він пояснює, що сертифікація продукції та можливість експорту працює тільки через Україну. Мовляв, жодна країна в світі не візьме метал, вироблений у ЛНР. За словами топ-менеджера ІСД, зупинка одного лише Алчевського меткомбінату коштуватиме півмільярда доларів втраченої валютної виручки.

Експерти вважають, що експропріація великих експортоорієнтованих підприємств не виглядає вигідною для «місцевої влади» – такі підприємства не зможуть продавати свою продукцію поза межами українського законодавства. Сергій Поважнюк, заступник голови держпідприємства Укрпромзовнішекспертиза, говорить, що Росія цілком обходиться своїми силами і продукція, випущена під крилом окупантів, не матиме попиту, а ринку непідконтрольної Україні території в Луганській області вкрай мало, щоб зберегти бодай якесь виробництво.

Поважнюк впевнений, що в цьому немає ніякого економічного сенсу, а дії спрямовані лише з метою шантажу власників цих підприємств. Там же працюють тисячі людей, отримують зарплату. Якщо закриються заводи, частина з цих людей піде в армію: «Щоб вижити і прогодувати сім'ї, люди можуть піти на це». Тільки на зазначених підприємствах Метінвесту скорочення зазнають майже 20 тис. осіб, а ще тисячі суміжників – енергетиків, транспортників і машинобудівників.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ігор Путілін, керівник аналітичного відділу інвестгрупи АРТ Капітал, вважає, що припинення надходжень від експорту навіть частини металургійної продукції погано позначиться на розвитку країни. «У структурі економіки це призведе до зростання чистого імпорту товарів і знизить потенційний ВВП», – прогнозує аналітик. Він не виключає, що «націоналізація» може бути відповідним кроком ЛНР/ДНР на блокування постачання вугілля з Донбасу в Україну.

«Виготовлювана продукція націоналізованих підприємств не пройде митне очищення», – констатує Ігор Чудовський, керівний партнер АО Чудовський і Партнери. Організувати виробничий процес ЛНР не зможе, оскільки зміна власника і введення юрособи у юрисдикцію невизнаної держави ставить хрест на ліквідності товару. Чудовський вважає, що відсутність продуманої зваженої позиції щодо питання непідконтрольних територій позначається насамперед на легальному бізнесі і веде його в тінь.

У світовій практиці є кілька подібних випадків, коли квазідержавні утворення намагалися націоналізувати бізнес, зареєстрований у державі, на територіях якої виникли ці утворення, та здійснюють діяльність на їхній території, розповідає Віктор Мороз, керівний партнер АТ Suprema Lex. Він нагадує про останні подібні випадки в республіці Басків, у Курдистані і в Палестині. Конфлікти вирішувалися двома способами: шляхом присудження власникам бізнесу справедливої компенсації за заподіяну їм шкоду з держав, які здійснюють фактичний контроль над окупованими територіями, або наданою можливістю безперешкодно вивести свої активи з непідконтрольних територій.

Утім, більш критичною ситуацією експерти бачать проблему з антрацитним вугіллям, вивезення якого стає великим питанням не тільки через перешкоду організаторів акції Блокада торгівлі на крові, але і через спроби експропріації окупантів українських підприємств. Поважнюк вважає, що зараз альтернативи антрациту з Донбасу немає, хіба що Україна піде на закупівлю вугілля у країни-агресора Росії. «За рахунок зовнішніх ринків неможливо покрити річну потребу антрациту в повному обсязі», – стверджує фахівець. У ПАР, США та Австралії, перераховує Поважнюк, у кращому разі можна придбати до 2 млн тонн антрациту.

Всупереч енергоблокаді частина вугілля в країну все ще йде з Донбасу. За оцінками Дениса Сакви з Dragon Capital, десь третина антрациту від потреб країни, надходить з непідконтрольних територій. Покрити дефіцит він пропонує за рахунок імпорту, а також масового переведення блоків ТЕС на вугілля газової групи: «Швидко цього не зробити. Але коли виходу немає, то доводиться викручуватися».

Показати ще новини
Радіо НВ
X