Я маю план! Офісний працівник перевтілюється в успішного кондитера
Землю ми не рятуємо, але радість і щастя людям приносимо (Фото:Лілія Коваль)
Економічна криза, яка виникла внаслідок глобальної пандемії коронавірусу, динамічно змінює наш світ. Ці зміни негативно позначаються на робочих планах і житті загалом. Але вихід є завжди, було би бажання його знайти. Шукайте разом із нами! Наша перша історія про те, як…
«До біса все, берися і роби» — це не тільки назва бестселера співзасновника Virgin Річарда Бренсона. Це, схоже, ще й правило життя Лілії Коваль. Після 10 років в журналістиці вона вирішила зробити крутий поворот — піти у світ тортиків, мусів і ароматних макарунів. І зараз вона впевнена, що наслідувати своїй мрії було правильним рішенням.
«Професія кондитера — це зовсім не про героїв і порятунок світу», — ділиться на своїй сторінці в Facebook Лілія. «Але коли обговорюєш замовлення з клієнтом, думаєш над оформленням торта, щоб максимально влучити „в яблучко“, а потім отримуєш відгук, що всі в захваті, всім було смачно і красиво, розумієш, що так! Землю ми не рятуємо, але радість і щастя людям приносимо».
Це прагнення ділитися позитивом і красою солодощів звучить в її голосі кожен раз, коли вона розповідає про свою справу. Власне, із захоплення все й почалося. «Я розглядала різні десерти, политі неймовірними глазурями, неймовірні велюрові текстури…», — згадує вона. До таких світлин її привела нудьга — після 10 років в інформаційному агентстві вона пішла в декрет. Після першого року з дитиною, коли звикла до нового ритму життя, вирішила зайнятися чимось іще.
Фільм як поштовх до мрії
Почалося все з невеликого кулінарного блогу. «Рецепти всякі, салатики», — посміхається Коваль, згадуючи свої перші кроки в гастрономії. Але дуже швидко естетика десертів захопила її: вдома потроху вона почала пробувати робити солодощі самотужки. «Все тільки з натуральних інгредієнтів, щоб матусям теж було можна», — каже вона. Поступово почали виникати думки про те, щоб перетворити це захоплення на щось більше. Але мрії лишалися мріями.
Все змінилося буквально за одну ніч, каже Лілія, причому після перегляду фільму. Йдеться про «Офіціантку» — історію дівчини, яка пекла пироги в невеличкому кафе, а після низки перипетій стає його власницею і робить заклад неймовірно успішним. «Мені стало сумно, я навіть розплакалася», — згадує Коваль. На допомогу прийшов чоловік, який послухав про її мрію і просто сказав: «Хочеш — іди вчися».
Вже вранці наступного дня вона кинулася шукати відповідні курси в інтернеті. І Всесвіт, здається, дав добро: буквально наступного понеділка починалася школа кондитерів. В результаті майже п’ять місяців молода мама опановувала премудрості шоколаду, бісквіту, тіста, мусів, кремів та інших дивовиж кондитерського мистецтва.
І, як то кажуть, понеслося. З невеликого домашнього хобі виросло спочатку виготовлення солодощів для друзів і знайомих. Потім — на замовлення. Потім, згадує Лілія, виявилося, що вона готує вже цілий день і настав час розширятися. В результаті у неї вже свій кондитерський цех і ціла команда помічників, а також зростаюче коло вдячних клієнтів.
«Солодкі» інвестиції
«Основна і глобальна інвестиція була від самого початку — це інвестиція в навчання», — каже Лілія про фінансовий момент питання. Вона впевнена, що будь-якою справою потрібно займатися професійно, зі знанням справи і процесів.
Вона називає стартові інвестиції в навчання — оплата становила десь п’ять тисяч євро. Лілія навчалась у французького кондитера, який проводив курс в Україні. «На той момент я перебувала в декреті і отримувала дуже умовні гроші — десь 800 грн допомоги по догляду за дитиною. Тому нову освіту мені повністю оплатив чоловік, він же оплатив і купівлю обладнання, яке знадобилося на старті», — розповідає кондитер.
Але, звісно, лишень одними курсами справа не обійшлася: після переходу від домашніх випробувань до професійного заняття десертами знадобилася і техніка відповідного рівня. А це витрати щонайменше кілька сотень тисяч гривень. «Для того щоб розуміти: одна професійна морозильна камера коштує десь 50 тисяч гривень, пароконвектомат — духовка, грубо кажучи — так само, і це невелика. За великі духовки цифри перевищують сотню тисяч гривень. Безліч різного устаткування теж в результаті набереться на сотні тисяч гривень», — перераховує бізнесвумен.
Усі наступні інвестиції, каже вона, здійснювалися поступово в міру потреби і зростання. Вони не зупиняються й досі — як в обладнання, так і в навчання. Починати можна з малого, зазначає Лілія, але потім потрібно постійно прямувати в ногу з часом: нові віяння в кондитерському світі виникають чи не щодня. «Гроші — це можливість та інструмент. Якщо фінанси є, і з запасом, то можна рухатися набагато швидше, купувати обладнання на виріст, а не збирати на нього», — пояснює створювачка десертів.
Та коли коштів на старті обмаль, не варто опускати руки. Головне — вірити в себе і докладати всіх зусиль для втілення своєї мрії в життя. «Всесвіт все одно відгукнеться і піде на зустріч», — оптимістично зазначає Лілія.
Поради початківцям
План перетворення свого захоплення на бізнес у кожного свій. Але є кілька загальних моментів. Придивімося до деталей на практичному прикладі Лілії Коваль.
Крок перший. Якщо предметно говорити про кондитерську справу, на старті варто купити прості ваги, міксер, кілька форм для випічки, пару килимків. На це знадобиться десь 4−5 тисяч гривень. Потім, звичайно, техніку потрібно оновлювати на професійну. Але для початку достатньо і цього.
Крок другий. Мінімальний набір інгредієнтів — вершки, шоколад, мигдальне борошно, масло, какао, найпростіший барвник для декору — обійдеться у 2 тисячі гривень.
Крок третій. Лілія Коваль рекомендує починати з практики — відпрацювати рецептури, щоб бути впевненим у якості своєї продукції. «Не варто відразу готувати для клієнта пиріг, не випробувавши перед цим рецепта, — каже вона.
Крок четвертий. «Сарафанне радіо». «Важливо робити якісно і смачно, і не куштувати це на самоті, а ділитися з потенційними клієнтами», — уточнює кондитер. — Таким чином ми вбиваємо двох зайців — опрацьовуємо рецепт, заодно пригощаючи друзів і колег". Люди дегустують десерти, діляться враженнями з близькими та друзями, і «сарафан"-реклама починає працювати на вас.
Крок п’ятий. Підвищення кваліфікації. Вкладення в професійне навчання теж потребують витрат. Залежно від мети, яку ви перед собою ставите на старті, на курси в Україні може знадобитися від 3000 грн до 30 000 грн. У випадку з Лілією навчання обійшлося в 5000 євро, оскільки ці курси в нашій країні проводив іменитий французький кондитер.
Крок шостий. Технічне оснащення. У міру зростання вашого професіоналізму знадобляться інвестиції в розвиток бізнесу, і без хорошої техніки тут ніяк не обійтись. «Потім обов’язково потрібен буде міксер планетарний, більш зручна силіконова форма, лопатки тощо», — пояснює Лілія. На це знадобиться ще майже 15 тисяч гривень. А з часом фінансові вкладення можуть сягати декількох сотень тисяч гривень.
Крок сьомий. Що робити, коли впевненість в тому, що ви бажаєте займатися, є, а особистих фінансових коштів на старті обмаль?
Півроку — відносно короткий термін, який дозволить без фінансового навантаження зібрати необхідну суму. Крім того, перевага конкретного депозиту ще й у тім, що гроші з нього не можна знімати раніше покладеного терміну — можна тільки поповнювати. Це найкраща гарантія того, що ви зможете накопичити відкладену суму в термін і, головне, не витратити її завчасно на інші потреби.
Отже, якщо взяти середню вартість навчання в розмірі 20 тисяч гривень, щоб зібрати цю суму за 6 місяців, потрібно щомісяця відкладати на депозит «Накопичувальний» 3335 гривень. Крім того, наприкінці терміну на суму будуть нараховані і виплачені відсотки в розмірі 515,69 гривень. Певен, майбутній кондитер знайде, на що витратити «бонусні» півтисячі", — прокоментував директор департаменту з продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Поліщук.
«Більше залежить від мене»
Певна річ, зупинятися на досягнутому Лілія не збирається. «Хочеться не просто віддавати замовлення клієнтам на порозі, а дати їм змогу посидіти в затишному місці», — каже вона, намічаючи плани зі створення кафе. Можливо, і не одного — адже вона воліє, наприклад, створення закладу спеціально для дітей.
Втім, визнає Лілія, страх нікуди не подівся. «Коли боїшся — краще оцінюєш ризики, все-таки власна справа — це дуже відповідально. Багато що залежить від підтримки близьких. Але все обов’язково вийде, потрібно тільки спробувати», — оптимістично запевняє вона. Тим, хто зараз працює в режимі карантину вдома, Коваль радить починати з найменшого, і спробувати поєднувати свою роботу з улюбленим хобі — це цілком реально.
«Не спробуєш — не дізнаєшся», — філософськи додає вона. Лілія визнає, що жінки все-таки мають умовну «фору»: декретна відпустка дає час і можливість спробувати себе в новій сфері, як вийшло у неї.
Спочивати на лаврах чи розслаблятися їй не кортить, проте часом від стомленості хочеться «поплакати і на ручки», каже вона. «Зараз набагато більше залежить від мене», — згадує кондитер свою журналістську роботу. До того ж, додає Коваль, в індустрії десертів і солодощів постійно щось змінюється і розвивається. Тому щодень потрібно вчитися чомусь новому. Ось цей інтерес багато в чому її і драйвить, стверджує Лілія.
Та попри усі складнощі на шляху, кинути все розпочате і повернутися до «колишнього» життя їй не дуже хочеться. «Досягнення — це ніби наркотик», — посміхається вона. «Що більше виходить, то більшого хочеться, все просувається одне за одним».
Банківська ліцензія НБУ № 8
Державна реєстрація № 73
