Зарплата Лещенка і не тільки. Розповідаємо, за що членам наглядових рад найбільших держкомпаній платять мільйони гривень

3 лютого 2020, 20:57

НВ Бізнес досліджував рівень винагороди членів наглядових рад держкомпаній. І з’ясував, що виразних KPI немає, а у 11 компаній із загальною оцінкою активів більше 400 млрд грн взагалі відсутні наглядові ради.

У медіа, в соцмережах триває хвиля обговорень заробітних плат чиновників і керівників державних компаній. У минулому році НВ Бізнес склав рейтинг окладів топ-менеджерів держкомпаній.

Відео дня

Тему виплат в державному секторі загострили кілька не найнадійніших інтернет-ресурсів, які розмістили інформацію про майже 600-тисячну зарплату члена наглядової ради Укрзалізниці Сергія Лещенка — колишнього журналіста-розслідувача і екс-депутата Верховної Ради.

НВ Бізнес вирішив з’ясувати скільки насправді заробляють члени наглядових рад (НР) найбільших державних компаній і банків країни і які у них KPI.

Виявилося, що непрозорість сум і критеріїв їх нарахування в більшості держкомпаній — не найгостріша проблема.

Нагадаємо, формування наглядових рад в держкомпаніях передбачено реформою корпоративного управління, яка стартувала в липні 2015 року. Тоді ще міністр економіки України, а зараз голова Укроборонпрому Айварас Абромавичус назвав держкомпанії основним генератором корупції. Він же ініціював реформу корпоративного управління. Уже в червні 2016 року Верховна Рада прийняла закон, який зобов’язав держкомпанії сформувати наглядові ради, де разом з представниками держави повинні бути і незалежні директори. У 2018 такі ж вимоги були введені для державних банків.

Корпоративна реформа націлена на те, щоб держкомпанії отримали політичний імунітет, оскільки топ-менеджери повинні призначатися на ринкову зарплату через конкурс і співбесіду наглядової ради, незалежного від політиків, олігархів і їх смотрящих.

Очевидно, найдалі в цій реформі просунулися НАК Нафтогаз України, ПриватБанк, Укрзаліниця і Укренерго. Наглядові ради працюють також в Укргідроенерго, Укрпошті, Укргазбанку і Адміністрації морських портів України (АМПУ), Міжнародному аеропорту Бориспіль, Укрексімбанку, Ощадбанку.

Як формується зарплата членів НР в держкомпаніях

Отже, НВ Бізнес відправив запит в ТОП-20 найбільших державних компаній рейтингу Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України. На запит НВ Бізнес відповіло 12 компаній. При цьому, як з’ясувалося у 11 20) держкомпаній сумарною оцінною вартістю активів понад 430 млрд грн наглядових рад немає взагалі — реформа корпоративного управління до них не дійшла. Серед найбільших, вільних від незалежного спостереження — Енергоатом, Державна продовольчо-зернова корпорація, Аграрний фонд, Автомобільні дороги України, НСК Олімпійський, Украерорух та інші.

Відзначимо, що вісім державних структур, серед яких ДП Енергоринок, Чорнобильська АЕС, Центренерго, не відповіли на запит.

Як пояснили НВ Бізнес в міжнародному аеропорту Бориспіль, розмір винагороди членів НР визначається постановою Кабміну № 668. Згідно з цим документом, для підприємств, де частка держави більше 50%, а вартість компанії (оцінка Мінекономіки) — від 3,7 млрд грн до 9,5 млрд грн, максимально допустимий розмір базової річної винагороди оплати послуг члена НР складає 1,37 млн грн (тут і далі всі суми вказані до оподаткування).

З огляду на це, грошову винагороду на відповідному рівні повинні отримувати майже всі компанії, що входять в ТОП-30 за версією Мінекономрозвитку. Зокрема, такий рівень річної винагороди в наглядових радах НВ Бізнес назвали в аеропорту Бориспіль і Адміністрації морських портів України. А це означає, що базовий оклад (або гонорар) члена наглядової ради в цих компаніях повинен коливатися в межах 100−115 тис грн на місяць.

Сума може відрізнятися, оскільки членам НР може виплачуватися додаткових 20% річної винагороди за виконання функцій голови НР і 10% — за участь у роботі одного з комітетів НР компаній.

У Міністерстві фінансів України, якому підконтрольні держбанки і Укренерго, додали, що максимальний розмір річної винагороди, що підлягає виплаті члену НР держкомпанії базується на показниках чистого річного доходу від реалізації за даними останньої річної фінансової звітності. «Річна і додаткова винагорода розподіляється на 12 рівних частин і виплачуються після утримання всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених законодавством, кожного календарного місяця», — сказали там.

Наприклад, в Укренерго член НР отримує в рік більше 1,5 млн грн, а голова НР цієї компанії Шевкі Аджунер — 1,78 млн грн. У Мінфіні уточнили, що члени НР не перебувають у трудових відносинах з Укренерго. «Вони надають послуги, пов’язані з реалізацією повноважень і виконанням обов’язків члена наглядової ради в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством, статутом, положенням про наглядову раду і його комітетаи і цивільно-правовим договором. Тому поняття „річний оклад“ до членів наглядової ради не застосовується», — сказали там.

У трійку лідерів серед держкомпаній, які сформували НР в межах корпоративної реформи, за сумою річної винагороди членам НР увійшли: Нафтогаз України, Укрзалізниця (УЗ) і Укрпошта.

У Нафтогазу явна перевага, що не дивно, враховуючи виручку і оціночну вартість (більш 603 млрд грн) цього монополіста. У прес-службі НАК Нафтогаз НВ Бізнес повідомили, що в 2018 році на забезпечення НР витрачено 53 млн грн, включно з оплатою послуг її членів у сумі 46 млн грн, а також 7 млн ​​грн у вигляді відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків і страхування членів НР. «Винагороду незалежних директорів наглядової ради в 2018 році було визначено на рівні 6,328 млн грн на рік», — сказали в прес-службі НАК.

У Нафтогазі додали, що для представників держави винагороду визначено на рівні 75% від винагороди для незалежних директорів.

В Укрзалізниці на запит НВ Бізнес так і не відповіли. Однак, на ресурсі declarations (проект Канцелярської сотні, що акумулює дані Нацагентства з питань протидії корупції, НАЗК) є інформація про рівень винагороди Шевкі Анджунера. Він був призначений членом НР УЗ 20 червня 2018 року і очолив її 20 липня.

Згідно з цією інформацією, голова наглядової ради УЗ в 2018 році отримав 3,4 млн грн. Якщо цю суму розділити на 6 місяців, то виходить 566 тис. грн на місяць. Але згідно з інформацією з декларацій Шевкі Аджунера в 2019 році він отримав шість виплат по 650 тис. грн (ось посилання на одну з декларацій) або сумарно 3,9 млн грн. В цьому випадку щомісячна винагорода становить 325 тис. грн. З цього випливає, що або за 2019 рік інформація неповна або ж йому скоротили виплати.

Якщо відштовхуватися від цих сум і відмінусувати 20% надбавки Анджунера за посаду голови НР, то щомісячний заробіток новопризначеного члена НР УЗ Сергія Лещенка, повинен коливатися в діапазоні 260 тис. грн — 453 тис. грн. Без урахування можливої 10-відсоткової надбавки за виконання додаткових обов’язків — 27 січня з’явилася інформація про те, що Лещенко очолить комітет з антикорупції в наглядовій раді УЗ. Варто відзначити, що в реєстрі НАЗК вже з’явилася інформація про першу виплату УЗ Сергію Лещенку 15 січня 2020 року — 136,33 тис грн. Однак там не вказано за який саме період роботи зроблена ця виплата. Можливо, це шість робочих днів у грудні — Лещенко був призначений членом наглядової ради УЗ 20 грудня.

Сам Сергій Лещенко не відповів на запит НВ.

Відзначимо, що в Укрпошті також відмовилися розкрити інформацію про зарплату членів НР. НВ Бізнес в реєстрах публічних декларацій знайшов інформацію про винагороду одного з членів НР Оксани Волчко, яка в 2019 році сумарно отримала від Укрпошти 1,5 млн грн (деталі — за посиланням на одну з декларацій).

Можна припустити, що у державного поштового оператора витрати на сімох членів НР перевищують 10 млн грн. Тоді річна винагорода членів НР Укрпошти більше ніж у Укренерго, активи якої дорожче більш ніж в три рази.

Скільки платять членам НР у держбанках

У Міністерстві фінансів, яке є власником держбанків від імені держави, журналістові НВ Бізнес порекомендували звернутися в банки. «Щодо ваших запитів повідомляємо, що Міністерство фінансів України не володіє інформацією про річний оклад і KPI голів і членів наглядових рад АБ Укргазбанк, АТ КБ ПРИВАТБАНК, АТ Укрексімбанк, АТ Державний ощадний банк України», — відповіли там.

Жоден з держбанків на запит НВ Бізнес не відповів по суті. Причина, через яку ховається інформація про виплату державних грошей — персональні дані. «На жаль, відповідно до Закону України „Про захист персональних даних“ банк не має права поширювати персональні дані без згоди суб'єкта цих даних або уповноваженої ним особи. Відомості про доходи (заробітну плату, премії тощо) містять персональні дані і є інформацією з обмеженим доступом», — відреагували в Ощадбанку.

У ПриватБанку відзначили, що розмір винагороди встановлюється акціонером — державою Україна в особі Кабінету міністрів України і фіксується у відповідному договорі. «Положення договору є конфіденційними», — сказали там.

Однак НВ Бізнес вдалося знайти дані про рівень винагороди деяких членів СР держбанків. Вони є в деклараціях, поданих в НАЗК. Це дозволяє оцінити середній рівень щомісячної винагороди в наглядових радах держбанків.

Перше місце за цим показником зайняв найбільший банк України ПриватБанк, який забезпечує 50% всього прибутку банківської системи. Член НР цього банку отримує більше 500 тис. грн на місяць. Наприклад, подруга Олени Кравець з 95 кварталу Юлія Мецгер (призначена 17 липня 2019 року за квотою президента) за 6 місяців отримала понад 3,4 млн грн (ось посилання на одну з декларацій). Порівнянні суми отримали Роман Сульжик і Ольга Томаш, яких було призначено в НР ПриватБанку разом з Мецгер.

На другій позиції Укрексімбанк. Так, з огляду на публічнї дані declarations, призначена 8 липня 2019 року членом НР цього банку Вікторія Страхова отримала за півроку 1,69 млн грн (посилання на одну з декларацій). Страхова під час президентської кампанії була представлена як експерт з банківського ринку в команді Володимира Зеленського. Якщо брати до уваги можливі надбавки, то щомісячна «зарплата» членів НР Укрексімбанку може перевищувати 300 тис. грн.

Ощадбанк і Укргазбанк платять значно менше.

Наприклад, Оксана Волчко, яка згадувалася вище в зв’язку з наглядовою радою Укрпошти, отримала від Укргазбанку три платежі на 1,13 млн грн. протягом 2019 року.

Справедливим буде зазначити, що винагорода членів НР держбанків корелює з рівнем їх фінансових результатів. (див. інфографіку). Чого не можна сказати про держкомпанії.

KPI: за що їм платять ці гроші

Все вказує на те, що виразних КРІ для членів наглядових рад в держсекторі немає. Або ці показники дуже ретельно приховують. Така непрозорість створює ризики перетворення постів у наглядових радах на інструмент політичного платежу і тіньового впливу (про це нижче говорять експерти корпоративного управління).

Судячи з відповідей на запити НВ Бізнес, ні профільні міністерства ні самі держкомпанії і банки не володіють даними про те, якими мають бути ключові показники ефективності (KPI) у членів наглядових рад.

Так, в Мінекоенерго НВ Бізнес прямо повідомили, що КРI для голів і членів НР досі не існувало. «Зараз за дорученням міністра Олексія Оржеля міністерство працює над розробленням таких КРI для голів та членів наглядових рад підприємств», — повідомили у відомстві.

У Нафтогазі відповіли: «Згідно з умовами договорів про надання послуг, винагорода і додаткова винагорода є єдиною оплатою за виконання всіх наглядових функцій. При цьому положення про встановлення ключових показників ефективності (KPI) голови та членів наглядової ради так само як і про залежність розміру винагороди від виконання KPI відсутні», — повідомили в прес-службі компанії.

Однак, у Нафтогазі все ж додали, що до компетенції загальних зборів, передбачених статутом держкомпанії, належить затвердження очікуваних показників роботи наглядової ради.

У Мінфіні відзначили, що зараз відбувається процес розроблення KPI для складу членів НР Укренерго. «Згідно з положеннями статуту НЕК Укренерго встановлення показників ефективності діяльності наглядової ради товариства з урахуванням чітких цілей діяльності товариства, встановлених відповідно до законодавства України здійснюється загальними зборами акціонерів», — сказали в міністерстві, додавши, що річні збори акціонерів мають відбутися до 30 квітня 2020 року.

У Приватбанку сказали, що KPI для них встановив їх власник Кабмін. «Винагорода є фіксованою і не передбачає бонусів», уточнили в банку. Роман Сульжик, член НР ПриватБанку сказав НВ Бізнес, що наглядовій раді доручено імплементувати стратегію Кабміну. «Там в основному підтримка частки ринку послуг для населення в межах 35% від всього ринку», — конкретизував він.

Що кажуть експерти ринку: яким повинен бути KPI членів наглядової ради

НВ Бізнес також звернувся до державного концерну Укроборонпром (не входить у рейтинг Мінекономрозвитку), який зараз очолює ініціатор корпоративної реформи в Україні Айварас Абромавичус. Виявилося, що тут члени наглядової ради не отримують жодної винагороди. «Вони працюють на безоплатній основі та не перебувають з концерном в трудових відносинах. Ця інформація, а також функції наглядової ради Укроборонпрому прописані в статуті державного концерну», — повідомили в прес-службі.

Заступник директора з трансформації Укроборонпрому, екс-керівник Odgers Berndtson (компанія, яка займається підбором кандидатів у члени НР держкомпаній і банків) Роман Бондар поділився з НВ Бізнес своїм баченням щодо KPI НР держкомпаній. «У рекомендаціях OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку) з корпоративного управління державними компаніями дуже чітко визначено, що винагорода для наглядової ради не повинна бути прив’язана до будь-яких кількісних показників ефективності її роботи. Інакше у членів наглядової ради з’явиться мотив впливати і тиснути на менеджмент не в інтересах компанії або акціонера, а у власних інтересах. Це — ризик втручання в операційне управління компанією, коли над менеджментом з’являється ще один менеджмент. Тим самим провокується конфлікт між рівнями управління в компанії», — сказав він. — Наглядова рада не має опускатися на глибину операційних процесів і має бити себе по руках кожного разу, коли захочеться покерувати компанією. Члени наглядової ради — це візіонери, що визначають правильність розвитку компанії в довгостроковій перспективі. Вони — амбасадори компанії, що володіють яскраво вираженими, екстраординарними професійними компетенціями".

За його словами, члени наглядової ради повинні відігравати роль менторів та наставників для менеджменту компанії. Тому до складу таких рад, як правило, запрошують людей з «дуже високим рівнем зрілості, які можуть наставляти і направляти менеджмент, але не підміняти його в операційній роботі і не ставати його прямими керівниками».

Бондар вважає, що єдиною метрикою, від якої залежить розмір винагороди членів НР, може бути кількість робочих днів. «Наприклад, в Україні є міжнародні банки, де члени наглядової ради працюють всього 6 днів у році і отримують 2.5−3 тисячі євро за день. Це — 18 тис євро на рік, не рахуючи компенсацій за перельоти та інші витрати», — сказав експерт.

За його словами, у всьому світі члени НР витрачають максимум 18−20 робочих днів у році на наглядову раду. «В Україні члени наглядових рад таких компаній, як Нафтогаз або Укрпошта, повинні витрачати на роботу не менше 50% свого робочого часу. У перерахунку на робочі дні — це більше 80 днів на рік. Перший борд першої наглядової ради Нафтогазу відпрацював в цілому 86 днів, не рахуючи часу на підготовку до засідань і перельоти. Таку зайнятість важко поєднувати з основним місцем роботи. Чи може висококласний професіонал кожен свій другий робочий день присвячувати роботі в наглядовій раді? Виставляючи такі очікування, держава повинна бути готова адекватно платити за час і компетенції таких людей», — пояснює він. — «Адже з ким конкурують великі українські державні компанії? З аналогічними світовими компаніями світового ринку. Значить, в українські компанії необхідно залучати фахівців з міжнародним досвідом і компетенціями. Повинні бути створені умови і можливості брати на роботу іноземців — на ТОП-позиції і в наглядові ради. Відповідною має бути і оплата їхньої праці: не середньою за держкомпаніями всередині країни, а середньо за аналогічними компаніями на глобальних ринках».

Іншої думки щодо прив’язки роботи НР до кількісних параметрів дотримується голова ради директорів фармацевтичної компанії Дарниця, екс-заступник голови Адміністрації президента України Дмитро Шимків: основним KPI членів НР держкомпаній повинна бути EBITDA (прибуток компанії до вирахування податків).

З Шимківим згоден екс-голова Київстару, член наглядової ради компанії Фармак Петро Чернишов. «Тут два моменти. Перший — KPI членів наглядової ради повинен повторювати KPI менеджерської команди компанії. Це кешфлоу, EBITDA та інше. Друге — повинен бути стратегічний KPI, який наглядова рада повинна отримати від власника компанії. Наприклад, зробити в цьому році якийсь M&A, вивести компанію на біржу або залучити фінансування», — сказав він.

У той же час, як уточнив Чернишов, у держкомпаній можуть бути специфічні додаткові KPI, наприклад, реструктуризація і підготовка до приватизації.

Чернишов стверджує, що наявність НР у держкомпанії критично важливо. «Якщо у держкомпанії немає НР, то значить, що її менеджмент отримує прямі вказівки від членів уряду — прем'єр-міністра або міністрів. А вони всі політики, тому вони керуються тим, щоб утриматися на своїх позиціях, щоб їхня партія виграла наступні вибори. Тому їх вказівки можуть не мати нічого спільного з ринковими вигодами компанії і країни. Ось наглядовій раді має бути наплювати на всякі вибори, на те, скільки прем'єр-міністр втримається при владі. Тому наглядова рада має бути буфером, щоб застрахувати держкомпанію від виконання заполітизованих вказівок. Наприклад, є компанія Укренерго, тарифи цієї компаній впливають на тарифи для населення, якщо знизити тарифи, то природно з політичної точки зору це вигідно, але для компанії і відповідно держави це великі збитки. Цього не станеться, якщо CEO держкомпанії звітує не перед політиками, а перед наглядовою радою з незалежними директорами», — сказав Чернишов. — Крім того, наглядова рада не дозволить призначити в держкомпанії якогось некомпетентного депутата, якому хтось вирішив таким чином віддячити".

На думку Чернишова, відсутність наглядових рад вказує на те, що майже половина найбільших держкомпаній України продовжує перебувати під контролем політичних сил.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X