Згадали про суперечність. Законопроект про локалізацію не застосовуватиметься до країн СОТ і ЄС — Офіс віце-прем'єра з євроінтеграції

5 серпня 2020, 14:05

В Офісі віцепрем'єра з питань євроінтеграції допускають, що законопроєкт про локалізацію не діятиме щодо 164 країн СОТ і ЄС.

Законопроєкт про локалізацію в держзакупівлі № 3739 в поточній редакції не буде застосовуватися до країн Світової організації торгівлі і Євросоюзу. Це допустили в Офісі віцепрем'єра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, передає Інтерфакс-Україна.

Відео дня

Таке припущення у віце-прем'єр-міністра Ольги Стефанішиной зробили на підставі того, що документ суперечить міжнародним зобов’язанням України.

«Тому маємо припущення, що відповідний законопроєкт (навіть в разі його ухвалення) не застосовуватиметься до країн СОТ і ЄС, оскільки міжнародні зобов’язання передбачають інші умови роботи в сфері держзакупівель», — повідомили агентству в пресслужбі віцепрем'єр-міністра.

Станом на початок серпня в СОТ входять 164 країни, в тому числі - і всі країни Євросоюзу.

Також наголошується, що застосування обмежувальних та інших заходів, які змінюють умови або зобов’язання, взяті на себе Україною створюють передумови для ослаблення діалогу з ЄС щодо застосування переваг в рамках реалізації Угоди про асоціацію в інших сферах і продовження надання нашій країні додаткових торгових преференцій.

В Офісі євроінтеграції сподіваються, що ініціатива по локалізації в держзакупівлі в своєму нинішньому вигляді не матиме негативного впливу на саміт Україна-ЄС. Зокрема, мова йде про подальший рух України до інтеграції у внутрішній ринок ЄС, підписання Угоди про спільний авіаційний простір, рух в напрямку «промислового» і «енергетичного» безвізу.

Нагадаємо, що 21 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про преференції українському машинобудуванню при держзакупівлях. Законопроєкт № 3739 передбачає преференції при державних закупівлях з вимогою локалізації 25−40% з 1 січня 2021 року зі подальшим підвищенням ще на 15 процентних пунктів з 2024 року.

Ідея про локалізацію системи Prozorro належить міністру економрозвитку Ігорю Петрашко. На початку травня цього року він заявив про необхідність реформувати систему державних закупівель Prozorro. У червні Петрашко розповів про плани ввести нецінову частина оцінки в розмірі 30% для товарів, які містять від 35% локальних компонентів.

Екс-глава Держмитній служби Максим Нефьодов, який був одним з ініціаторів створення системи держзакупівель Prozorro, вважає, що прийняття законопроекту про локалізацію призведе до появи компаній- «прокладок», які будуть видавати іноземну продукцію за українську і в умовах зниженої конкуренції продавати її з націнкою.

В ході свого візиту до Брюсселя 23 липня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що схвалений в першому читанні законопроєкт про локалізацію в чинній редакції не відповідає деяким параметрам Угоди про асоціацію України і Європейського союзу. Він закликав депутатів «знайти золоту середину», щоб підтримати власну економіку під час кризи, і не порушити міжнародні угоди.

У 2017−2018 роках в Україні вже намагалися локалізувати систему держзакупівель. Тоді депутати від Радикальної партії Олега Ляшка внесли на розгляд законопроект Купуй українське, який передбачав преференції в державних закупівлях для національних виробників. Тодішній генеральний директор Єврокомісії Крістіан Данієльсон заявляв, що проект закону порушує ряд зобов’язань України перед Євросоюзом. Колишній посол Європейського союзу в Україні Хьюг Мінгареллі підкреслював, що прийняття законопроекту Купуй українське призведе до втрати конкуренції серед учасників тендерів. Проект закону в результаті не був прийнятий.

Редактор: Люба Балашова

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X