Рада змінила оподаткування міжнародних посилок: ліміт підвищили до 150 євро
Після вступу законів в дію платити ПДВ при замовленні товарів за кордоном доведеться, якщо вартість відправлення перевищує 150 євро, а не 100 євро, як зараз. Це дозволить зекономити українцям, які активно замовляють товари в іноземних магазинах.
Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкти № 4278 та № 4279, які підвищують неоподатковувану вартість міжнародних посилок для фізосіб зі 100 до 150 євро. За внесення відповідних змін до Податкового та Митного кодексів проголосувало 274 та 237 депутатів відповідно. НВ Бізнес пояснює, що змінила Рада.
Скільки зараз потрібно платити податків при замовленні товарів з іноземних магазинів
Згідно з діючим законодавством, якщо вартість відправлення не перевищує 100 євро, ПДВ та мито платити не потрібно.
Якщо вартість складає від 100 до 150 євро, потрібно заплатити ПДВ у розмірі 20% від суми понад 100 євро. Наприклад, якщо вартість відправлення становить 140 євро, необхідно заплатити 8 євро ПДВ (20% від 40 євро).
Якщо вартість перевищує 150 євро, нараховується мито в розмірі 10% від суми понад 150 євро і ПДВ в розмірі 20% від вартості відправлення понад 100 євро. Наприклад, для відправлення вартістю 170 євро мито складе 2 євро (10% від 20 євро), а ПДВ — 14,4 євро (20% від 72 євро). Таким чином, за посилку вартістю 170 євро потрібно заплатити 16,4 євро податків.
Що змінила Рада
Законопроєкти передбачають підвищення порогу оподаткування зі 100 до 150 євро: при отриманні відправлення вартістю до 150 євро сплачувати мито та ПДВ не потрібно, а якщо вартість складає від 150 до 1000 євро, потрібно заплатити 20% ПДВ та 10% мита.
Таким чином, для відправлення вартістю ті ж 170 євро, мито залишиться незмінним (2 євро), а ПДВ зменшиться з 14,4 євро до 4,4 євро, тобто за посилку вартістю 170 євро потрібно буде заплатити 6,4 євро податків.
Згідно з законопроєктами, вартість відправлення визначається за допомогою касових або товарних чеків, ярликів, банківських виписок, електронних повідомлень з інтернет-магазинів, інших документів, які містять відомості про вартість товарів.
Крім цього, законопроєктами передбачається, що відповідальними за нарахування та сплату до бюджету цих платежів є поштові оператори та експрес-перевізники, тобто вони виступають податковими агентами.
Чому зменшення ліміту виявилося неефективним
У 2019 році зменшення ліміту зі 150 до 100 євро пояснювали необхідністю боротьби контрабандою: порушники розбивають партії товару на кілька відправлень або занижують їхню реальну вартість.
Законопроєкти про повернення ліміту до 150 євро подали ряд нардепів від Слуги народу, зокрема нардеп Олександр Сова та голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев. В пояснювальній записці вони заявили, що зменшення ліміту до 100 євро «призвело до стрімкого скорочення імпортних відправлень в Україну, зменшення доходів міжнародних поштових та міжнародних експрес-перевізників, та активізації „сірих“ схем ввезення товарів через кордон».
«Відповідні зміни щодо зменшення ліміту не супроводжувались ані даними про кількість відправлень від 100 до 150 євро, які обкладаються митом та ПДВ, ані даними про прогнозований обсяг податкових надходжень від запропонованих змін, ані розрахунком додаткових витрат державних органів та поштових операторів для реалізації таких змін: закупівлі обладнання, підтримки ІТ-систем, розширення штату співробітників, тощо», — йдеться в пояснювальній записці.
Крім цього, досвід інших країн свідчить, що в разі зниження ліміту витрати державних органів на організацію збирання податків перевищують отримані податкові надходження до бюджету, заявили автори законопроєктів.
«Наприклад, на обслуговування оформлення посилок із вартістю товарів в діапазоні від $20 до $80 федеральний уряд Канади витрачає понад $160 млн, щоб зібрати тільки $40 млн зборів», — відзначили вони.
Чому виник конфлікт з поштовими операторами
Законопроєктом про внесення змін до Митного кодексу пропонувалося, щоб в рамках боротьби з контрабандою поштові оператори при оформленні відправлень для фізосіб з іноземних магазинів надавали реєстраційний номер облікової картки платника податків (так званий ідентифікаційний код) відповідної фізичної особи, тобто українці мали б надавати поштовим операторам свій ідентифікаційний код для отримання посилки.
Поштові оператори різко розкритикували таку пропозицію. В Новій Пошті заявили в листопаді минулого року, що значна кількість одержувачів відмовиться надавати ці дані, що призведе до скупчення тисяч відправлень на складах перевізників. «Ця правка не узгоджується із законодавством України про захист персональних даних. Фактично одержувачі будуть змушені роздавати свої дані наліво і направо», — відзначили в компанії.
В результаті комітет вирішив відтермінувати початок дії цієї норми на один рік.
