Завдання СБУ — ловити шпигунів, а не тиснути на бізнес
Олександр Іванов розповів про те, що робить для зниження викидів, а також дав оцінку діям СБУ (Фото:АрселорМіттал Кривий Ріг)
Заступник генерального директора з виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Іванов розповів про те, що підприємство робить для зниження викидів, а також дав оцінку діям СБУ.
— Що ви думаєте про останні події, про дії СБУ — огляди, перевірки в цехах, нічні візити на підприємство?
— Я — технар. Якщо чесно, не зовсім розумію, для чого це робиться. Завдання СБУ — ловити шпигунів, а не тиснути на бізнес і втручатися в його роботу. Всі ці дзвінки серед ночі, нічні перевірки… Таке відчуття, що СБУ використовують як інструмент загроз, тиску. У них зовсім інше призначення…
Справу порушено за статтею 441 Кримінального кодексу України («Екоцид»). Я вважаю, це нонсенс. Про це говорять і багато експертів-юристів. Ситуація з викидами у нас така ж приблизно, як і в багатьох інших містах України. Хоча ні, там гірше, ніж у нас. Фахівці галузі це чудово знають. Але чомусь справу за «екоцид» порушено тільки щодо нашого підприємства.
— Минулого тижня з позаплановою перевіркою прийшла Держінспекція ядерного регулювання. Чому знову?
— Подібна позапланова перевірка була проведена на підприємстві зовсім нещодавно. І не одна. Абсолютно незрозуміло, чому буквально через місяць знову проводиться така ж перевірка. На своїх об'єктах ми використовуємо технологію, яка застосовується в усьому світі. Якщо говорити про машини безперервного лиття заготовок з використанням джерела випромінювання «кобальт» — їх побудовано більше сотні по всьому світу.
— Що з вимірами в цехах?
— Минулого тижня вони проводилися на об'єктах коксохімічного виробництва й аглофабриці мет-виробництва. Вважаю, керівництво СБУ не з чуток знає про ці об'єкти. Наших екологів не допустили до перевірок, ми навіть не знаємо їх результатів. Бачили неодноразово, що прилади вимірювання, з якими прийшла СБУ, вимикалися і перезавантажувалися. Нам ніхто не показав на них документи. Тому ми не знаємо, наскільки коректні ці показники і які результати ми отримаємо. Це викликає великі питання і сумніви.
При цьому йдуть вибіркові перевірки, свідомо на старих об'єктах. Наприклад, на коксових батареях №№ 1−2, аглофабриці. Тому що спочатку хочуть отримати певний результат. Який — ми чудово розуміємо.
Є інформація по всі коксохіми України, можна порівняти рівень викидів. Практично всі коксові батареї в Україні знаходяться в незадовільному стані. Якщо вже братися за коксові батареї, то треба зупиняти їх роботу по всій країні і купувати кокс у Польщі. Таким чином, закривати коксохімічний бізнес в Україні. При цьому нові батареї були побудовані тільки в «АрселорМіттал Кривий Ріг», ніде більше. Це говорить про те, що ситуація на нашому підприємстві є найоптимальнішою. У 2008 році ми реконструювали коксові батареї №№ 3−4, а рік тому побудували батареї №№ 5−6.
— У липні ви та інші керівники меткомбінату зустрічалися з Президентом України. Після цього відбулися переговори з представниками Офісу Президента в Дніпрі. В результаті компанія оголосила про п’ять кроків, в тому числі про реалізацію короткострокових екологічних заходів. Який статус їх виконання?
— Дійсно, в липні ми зустрічалися з главою держави Володимиром Зеленським, після цього з представниками Офісу Президента і Дніпропетровської обласної адміністрації. Намітили низку оперативних заходів.
Наприклад, в липні ми провели експериментальну дослідницьку роботу на коксових батареях №№ 1 і 2. Почали ремонт камер коксування методом керамічного наплавлення з подальшою герметизацією дрібних тріщин вогнетривкої кладки шляхом вдування порошкових сумішей. По-перше, це однозначно знизить газування завантажувальних люків нагорі коксових батарей. Друге — прибере перетоки газу через опалювальну систему і зменшить викиди на димарі. В першу чергу — викиди оксиду вуглецю, оксидів азоту.
Ми очікуємо зниження викидів за цим проектом як мінімум на 10−15%. Уже візуально спостерігаємо зниження обсягів диму. Робили знімки, я їх показував Президенту на зустрічі. З липня ми проводили експерименти, а з серпня приступили до цього проекту. На сьогодні ми вже виконали роботи на 15 з 59 печей коксової батареї № 1. Будемо робити й інші печі. Ми, до речі, першими в Україні реалізуємо подібний проект.
У аглоцеху також почалося кілька експериментальних робіт. Одна з них — це використання водяної гармати, яка дозволила знизити пилоутворення. Плануємо також використовувати спеціальний склад (полімери), який дає можливість знизити рівень пилу. Будемо додавати в шихту полімери — 40 грамів на тонну шихти. Цей матеріал на молекулярному рівні пов’язує дрібнодисперсні частинки між собою в грудки, що покращує якість агломерату і знижує шкідливі викиди. І це мінус 20% пилу. Є й інші проекти, над якими ми працюємо і чекаємо підтвердження результатів їх ефективності.
— З планів підприємства ми знаємо, що в найближчі п’ять років викиди забруднюючих речовин будуть знижені на 50−55%. Скажіть, на якому етапі перебуває реалізація цієї інвестиційної програми? Чи все в силі?
— Насправді цю роботу ми почали давно. Зараз у нас вже проведена модернізація другого блоку конвертерів (№№ 4, 5, 6), де нам вдалося знизити викиди до 50 мг на кубометр. Не чекаючи реконструкції першого блоку конвертерів (№№ 1, 2, 3), ми вже зараз зайнялися модернізацією першого конвертера і установкою газоочистки, що вже до жовтня дасть змогу знизити кількість пилу зі 100 до 70 мг на кубометр. Наразі розробляється графік перефутеровки, зовсім скоро ми завершимо цей проект. Цю роботу ми будемо виконувати і на інших конвертерах.
Крім того, продовжуємо реконструкцію аглоцеху № 2, щоб зменшити вплив виробництва на навколишнє середовище, підвищити продуктивність і надійність обладнання. Раніше, в 2017—2018 роках, ми реконструювали п’яту і шосту агломашини, зараз завершуємо роботу на четвертій, у жовтні почнуться гарячі випробування. Після цього в листопаді приступимо до модернізації першої агломашини. Весь проект оцінюється в $150 млн. На кожній оновленій агломашині встановлена нова аспіраційна система, замінена газоочистка, використовується більш ефективний (сухий) спосіб уловлювання пилу за допомогою електрофільтрів. Ефект — зниження викидів пилу на 250 тонн на рік кожною реконструйованою машиною.
Наступний етап — закриття застарілих технологічних ліній агломераційного виробництва, аглоцеха № 1 і аглоцеха метвиробництва. Ми зможемо це зробити завдяки будівництву нової фабрики огрудкування, для якої обрали одну з кращих технологій у світі. Вона буде випускати близько 4,5−5 млн тонн окатишів на рік. Ми зможемо використовувати окатиші в якості сировини для доменних печей і завдяки цьому закрити відразу дві аглофабрики. Якщо при закритті однієї з них ми розраховували на зниження рівня пилу на 38%, то при двох зменшення складе 52% від усіх викидів в агломерації. А на агломераційне виробництво у нас припадає близько 75% від усіх викидів меткомбінату, це має визначальне значення.
Наразі ведеться розробка технічної документації, базового інжинірингу за цим проектом. Будівництво фабрики огрудкування коштуватиме нашому підприємству приблизно $350 млн. Найближчим часом ми плануємо подати бюджет проекту в корпорацію, що дозволить визначити обсяг фінансування та основні технічні рішення. Потім ми зможемо приступити до будівництва фабрики, яка повинна завершитися в 2022 році.
Як і всі гірничо-металургійні підприємства в Україні, комбінат «Криворіжсталь» був побудований в минулому столітті, в далекому 1934 році, посеред Кривого Рогу. Ну, або місто потім виросло навколо цього заводу. Нам дісталася досить складна спадщина. Зі свого боку, ми робимо все, щоб до 2023 року знизити загальний рівень викидів на 50−55%. Для цього ми реалізуємо масштабну екологічну програму. Однак вона не може бути виконана миттєво і розрахована на кілька років. Це коштує великих грошей. У найближчі п’ять років наші капітальні витрати складуть $1,8 млрд.
Ми все зробимо. Якщо, звичайно, нам дадуть можливість працювати…
— Скажіть, якими будуть дії керівництва, якщо тиск на підприємство продовжиться?
— Я — не політик, вірю в те, що зрештою все стане на свої місця, ситуація вирішиться. У міжнародній компанії є певні можливості, щоб нормалізувати відносини. І я вірю в здоровий глузд. Думаю, все буде добре, і ми виконаємо все, що намітили. У цьому, сподіваюся, зацікавлені і влада, і жителі міста. І в цьому зацікавлені в першу чергу ми самі.
