Шок для Європи. Голова Метінвесту про вплив трагедії в Маріуполі на ринок сталі та роботу групи у воєнний час
Найбільша металургійна група України зупинила кілька підприємств та скоротила експорт руди. НВ Бізнес обрав 10 тез з інтерв'ю глави Метінвесту Юрія Риженкова телеканалу Україна 24 про те, як зараз працює головний актив Ріната Ахметова.
Війна пройшлася катком по більшій частині української промисловості. Не стали винятком комбінати групи Метінвест Ріната Ахметова. У Маріуполі повністю зупинено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, на їхній території тривають бойові дії. Простоює Запоріжсталь.
Інші активи Метінвесту працюють не на повну потужність. НВ Бізнес обрав 10 ключових тез із інтерв'ю СЕО Метінвесту Юрія Риженкова про те, що відбувається в Маріуполі і як компанія справляється з викликами воєнного часу.
Про виробництво сталі в Маріуполі та Україні
На сьогодні маріупольські заводи простоюють. Я не маю сумнівів, що їх можна відновити, але для цього треба, щоб закінчилася активна фаза [війни]. І щоб Маріуполь був українським, бо інакше там працювати стане неможливо. Маріупольські заводи — це понад третину сталевого виробництва України. Відповідно, Україна наразі момент втратила контроль десь над 30−40% своїх металургійних потужностей.
Якщо станеться окупація [Маріуполя], я абсолютно не вірю, що Росія зможе запустити ці заводи з кількох причин.
1. Ринку збуту у Росії недостатньо для своїх власних металургійних підприємств. А тут додаються ще два гіганти — ММК ім. Ілліча та Азовсталь.
2. Після того що сталося в Маріуполі, я дуже сумніваюся, що коли він залишиться окупованою територією, то буде готовий туди поїхати кваліфікований персонал.
Про евакуацію працівників
На сьогодні близько 5 тис. співробітників зареєструвалися на гарячій лінії [для тих, хто вийшов з Маріуполя]. Це трохи більше, ніж 10% наших співробітників, які перебували в місті на початку цього місяця.
Я кажу не тільки про тих, хто виїхав до Запоріжжя і далі. А також про тих, хто перебуває в так званій «сірій зоні» — це Білосарайська коса, Мелекине, Юр'ївка, Урзуф, Бердянськ.
Про роботу в режимі воєнного часу
Сьогодні у нас продовжує функціонувати практично у повномасштабному режимі Камет-Сталь у Кам’янському. Він працює на 80% своїх потужностей. Якби не такий дорогий природний газ, працювали би на повну потужність.
ГЗК у Кривому Розі працюють із завантаженням 35−40%. В основному це постачання для наших європейських споживачів, які пішли назустріч та збільшили заявку на березень практично вдвічі від звичайної. Працює шахтоуправління Покровське. Працюють наші підприємства за кордоном.
Про проблеми у логістиці
Основні потоки металу прямували з маріупольського та чорноморських портів. На жаль, деякі з цих портів захоплені або на межі захвату. Деякі заблоковані. Це дуже зменшило нашу логістику.
Ми дивимося на можливість перезапуску Запоріжсталі та бачимо, що основна проблема — логістична. Дуже тісно працюємо з Укрзалізницею. Наше завдання — знайти рішення.
Про збут залізняку
У нас є два ринки: європейський та далекосхідний (Китай, Південна Корея). На європейському ринку Україна нікуди не зникне. Ми залишатимемося великим постачальником. Навіть у березні постачатимемо майже 1 млн тонн нашої залізорудної продукції на європейський ринок.
По Україні падіння [видобутку залізняку] зараз — близько 60%. Але ми шукаємо способи через інші порти Чорного моря, через Балтійські порти, налагодити не лише експорт до європейських країн, а й морський експорт на далекі ринки.
Про складнощі на іноземних активах
Найскладніша ситуація у наших італійських та британських заводах, оскільки вони історично повністю залежали від слябів з Азовсталі. Більше того, основними постачальниками слябів на європейський ринок [загалом] були Азовсталь і компанії з РФ. Два великі постачальники просто зникли з ринку.
Це серйозний шок для сталевої європейської промисловості, яка була інтегрована з українською досить глибоко.
Зараз ми дуже наполегливо працюємо, щоб диверсифікувати постачання, купити сляби на відкритому ринку в Китаї, Бразилії. Гадаю, у нас вийде.
Про вплив війни на російський ГМК
Європа не захоче купувати залізорудну продукцію. І незрозуміло, чи зможуть вони переорієнтуватися на інші ринки. Найімовірніше, у тих санкціях, які є, Росія замикатиметься сама в собі. А це означає падіння виробництва на 30−40% здебільшого їх металургійних та гірничорудних підприємств.
Про терміни відновлення заводів у Маріуполі
На жаль, наразі достовірної інформації немає. Є уривчасті відомості, є відео в Інтернеті. Поки що ми критичних ушкоджень не побачили. Якщо їх немає, то питання запуску заводів технічно та технологічно — це декілька місяців. Більш складною буде історія з працівниками заводів. Потрібно буде відновити житло, міську інфраструктуру. Я вважаю, це буде більш критично важливим.
Про допомогу армії та теробороні
З початку агресії ми передали Збройним силам понад 40 тис. протитанкових їжаків, понад 10 тис. спеціальних шипованих ланцюгів, що застосовуються проти колісної техніки. Також ми освоїли виробництво броньових пластин для бронежилетів на наших підприємствах. Понад 1000 бронежилетів з них уже виготовлено та передано до ЗСУ, тероборони та національної поліції.
Про гуманітарну допомогу
Паралельно ми веземо допомогу, яку придбали за кордоном. В основному це бронежилети, каски, аптечки. Перші партії вже зайшли до України. Близько 500 бронежилетів. Найближчим часом чекаємо ще 3000 бронежилетів, які відразу ж будуть передані до ЗСУ та тероборони.
У нас є двоступенева система надання гуманітарної допомоги. Є гуманітарний хаб у Польщі в Катовіце на базі Метінвест Польща. Там збирається вся гуманітарна допомога, яку ми купуємо. Відтак вона транспортується до сортувального центру у Запоріжжі на базі Запоріжсталі. І вже звідти відсортовані набори предметів першої необхідності розвозяться тими містами, куди ми можемо їх доставити.
