Екологічний курс для країни: як Україна разом з ЄС відкриває «зелений» потенціал
depositphotos
Матеріал підготовлений за підтримки ЄС у рамках комунікаційної кампанії Відкриваємо зелений потенціал разом
«Поводження з відходами — одна з найважливіших проблем сучасного світу, без вирішення якої важко уявити наше майбутнє», — каже Василь Сидор, міський голова Славути. У цьому місті на Хмельниччині ще у 2015 році запровадили роздільний збір сміття. Питання екології та сталого розвитку стало одним зі стратегічних для громади.
Для цього, зокрема, місто активно співпрацює із Євросоюзом: воно пройшло відбір до проєкту з картування відходів у громадах (Waste Mapping) програми «Європейський Союз для довкілля» (EU4Environment), яка фінансується ЄС. На цьому етапі міська влада із профільними експертами налагоджує звʼязок із промисловими підприємствами — вони співпрацюють задля картування відходів та визначення їхнього типу і кількості, схем збереження та транспортування, оброблення та утилізації.
Крім того, Славутська громада спільно із сусідами розробляє проєкт реконструкції міського сміттєвого полігону та будівництва сміттєсортувального комплексу. Очікується, що амбітний план сприятиме «розумному» поводженню, зменшенню навантаження на природу та розширенню економічних можливостей.
Увага до екологічних проблем зростає як на глобальному, так і на локальному рівні: Славута не єдиний приклад цьому. Громадян та владу до «зелених» підштовхують зміни клімату та потреба негайно переосмислювати звичну економічну діяльність задля збереження довкілля.
Кліматичні зміни — як виклик та можливість
Навряд чи стане новиною, що більшість екологічних проблем України потребують невідкладних рішень. Передусім йдеться про ті, що впливають на якість життя людей: від забруднення води, повітря та ґрунтів — до знищення зелених зон та нагромадження відходів.
Самі ж українці звертають увагу і на ті явища, що викликані глобальними змінами клімату. Більше 40% респондентів в опитуванні Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» назвали найбільшими проблемами часті повені та посухи.
«Зміни клімату відбуваються, і їхні наслідки ми вже можемо спостерігати. Повернути їх назад вже не можна, але ще можна адаптуватися. Кожна громада, кожен бізнес сьогодні вже має планувати свої адаптаційні заходи», — каже Олена Маслюківська, Національна координаторка програми EU4Environment в Україні. Вона підкреслює, що така ситуація спричинена діяльністю людини. Відповідно, щоб зберегти майбутнє та не досягти стану, за якого негативні зміни стануть незворотними, варто, зокрема, докладати зусиль до зменшення викидів парникових газів.
Україна планує скоротити свої викиди на 65% порівняно з 1990. Відповідно, додає Маслюківська, варто чекати на подальшого стимулювання енергозбереження, модернізацію промисловості та різного роду «зелені» інновації. Сприяти цьому повинна системна екологічна політика — як на законодавчому, так і на інституційному рівні.
Те, що офіційний Київ оголосив намір приєднатися до Європейського зеленого курсу (European Green Deal, ЄЗК), відкриває для цього низку можливостей. «Перше: синхронізувати свою політику та законодавство з новими політиками, стратегіями, законодавством, що приймаються в рамках ЄЗК. Друге: впроваджувати спільно з ЄС конкретні невеликі ініціативи, які, з одного боку, сприятимуть цілям ЄЗК, з іншого, допомагатимуть України вирішити певні, зокрема й екологічні, проблеми», — розповідає Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».
Green Deal: від ЄС до України
Що таке Європейський зелений курс? Ця ініціатива ЄС, спрямована, як видно з назви, на «озеленення» усіх сфер економічного та суспільного життя. Мету він ставить амбітну: досягти кліматичної нейтральності в Європі до 2050 року.
Для цього ЄЗК ставить не менш амбітні завдання у восьми сферах:
- клімат,
- енергетика та енергоефективність,
- промислова політика,
- стала та розумна мобільність,
- зелена сільськогосподарська політика,
- збереження біорізноманіття,
- нульове забруднення,
- фінансування зеленого переходу.
У кожній з них стоять конкретні - та доволі масштабні - цілі. Наприклад, реновація 35 млн неенергоефективних будівель, зменшення на 25% екосистем ЄС, де забруднення повітря загрожує біорізноманіттю, скорочення на 55% кількості передчасних смертей, спричинених забрудненням повітря. Ідеться і про безпосередній вплив на економіку, як-от скорочення використання пестицидів та добрив аграріями, зменшення викидів парникових газів у транспорті на 90% тощо.
Хоч Україна і не частина ЄС, вона планує активно співпрацювати із Євросоюзом щодо екологічних питань та спільно протидіяти змінам клімату. «Важливо, що в Україні розробили та ухвалили стратегію екологічної політики, а окремі „зелені“ питання починають інтегрувати в інші політики, наприклад, енергетичну, транспортну, економічну», — зазначає Андрусевич. Вона додає, що на розвиток української кліматичної політики має великий вплив Європейський зелений курс.
ЄЗК створює як виклики, так і можливості для українського бізнесу, визнає Маслюківська з програми EU4Environment в Україні. «З огляду на широке коло напрямів, охоплених курсом, він матиме суттєвий вплив на торгівлю та економічну співпрацю з ЄС. Зокрема, вітчизняний малий та середній бізнес може стати частиною міжнародних ланцюгів поставок „зелених“ товарів», — каже вона.
«Зелений курс» — від теорії до практики
Картування відходів у Славуті - далеко не єдиний приклад співпраці ЄС з українськими громадами та бізнесом задля вирішення екологічних проблем та протидії змінам клімату. Важливою частиною цього є спільна робота з малим та середнім бізнесом для скорочення шкідливих викидів.
Металоконструкції з думкою про довкілля
Зокрема, похизуватися цим може завод металоконструкцій «УКРАСТАЛЬ ДНІПРО». Це підприємство, на якому працює близько 200 людей, виробляє високоякісні зварні металоконструкції різноманітного призначення. Серед іншого — для мостів, а також металургійної та оборонної промисловості. Разом із EU4Environment компанія впровадила низку нових практик, спрямованих на ресурсоефективне та чисте виробництво.
Результати говорять самі за себе:
- На 570 000 кВт⋅год/рік зменшилося споживання електроенергії
- На 40 000 м.куб/рік — палива;
- Викидів у атмосферу стало на 320 т-екв./рік менше;
- У грошовому вираженні річні заощадження становлять 190 тисяч євро.
Цегла із «зеленим» підходом
Інший промовистий приклад: завод у селі Рахни Лісові Вінницької області. Він продукує облицювальну цеглу з сировини, яку видобувають із місцевих родовищ. Інвестуючи разом з проєктом ЄС в екологічну модернізацію виробництва, підприємство змогло окупити внески швидше, ніж за рік. «Головним уроком для нас стало те, що за комплексного підходу до обстеження виробництва та малих інвестиціях у ресурсоефективні заходи можна отримати відчутну вигоду», — каже Віктор Кондратюк, директор компанії.
Обсяг відходів завдяки впровадженню нових практик і технологій скоротився на 150 тонн на рік, річна економія електроенергії становила 3% - непоганий показник у масштабах виробництва. Крім того, досягнута і важлива для протидії змінам клімату мету — викиди вуглекислого газу в атмосферу зменшилися на 0,65 т-екв.
Офісні меблі з думкою про майбутнє
Екологічний підхід стосується не лише важкої промисловості. Застосовувати «зелений» спосіб мислення цілком можна навіть на невеликому виробництві. Наприклад, завдяки допомозі Європейського Союзу, компанія «ЯНГ УКРАЇНА» зробила і свій внесок до протидії змінам клімату. Фірма виробляє офісні крісла та стільці, комплектуючи вироби різними оздоблювальними матеріалами — від натуральної шкіри до тканини.
Запроваджені практики ресурсоефективного та чистого виробництва дозволили зменшити річні витрати електроенергії на 13700 кВт⋅год, а викиди в атмосферу — на 5,8 т CO2-екв. Інвестиції у проєкт окупилися менше ніж за рік.
«Робота підприємства потребує регулярно контролювати рівень споживання ресурсів — як на основних виробничих ділянках, так і в роботі допоміжного обладнання. Тому слід використовувати можливості для підвищення ефективності їхнього використання. Не менш важливо вмотивовувати працівників до ощадливого споживання енергетичних ресурсів», — зазначає Євген Саполович, директор компанії.
«Зелені» перспективи для економіки України
За оцінкою Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», очікувані обмеження щодо «екологічності» товарів та послуг на ринку ЄС можуть створити нові ніші для українських виробників. Вітчизняні постачальники можуть витіснити імпорт до ЄС з інших країн, переконана очільниця РАЦ Андрусевич.
Наприклад, агробізнес може посилити свої позиції щодо органічного виробництва, у сфері енергетики конкурентними можуть стати проєкти щодо водневої енергетики, у сфері фінансів — активний вихід на європейський ринок публічних закупівель, доступ до інструментів фінансової та технічної підтримки ЄС, додає Маслюківська з EU4Environment.
Співпраця з Євросоюзом та технічна допомога останнього здатні поліпшити життя українців у багатьох аспектах. «Зелений курс» ЄС та повʼязані з ним проєкти уже змінюють ситуацію — від термомодернізації (оновлення житлових будівель задля скорочення витрат на опалення) і зменшення викидів парникових газів підприємствами до розвитку відновлювальних джерел енергії. Довгостроковий, але відчутний наслідок — покращення стану довкілля в Україні, а отже і здоровʼя населення та безпека природи для майбутніх поколінь.
Звісно, кажуть експертки, українським державним політикам щодо «зеленого» підходу подекуди бракує системності та узгодженості. Тим не менш, переконані вони, важлива зміна парадигми мислення та ініціативи суспільства та бізнесів, які думають про сталий розвиток та занепокоєні впливом людини на довкілля.
«Нехай наш загальний курс буде не настільки „зеленим“, а вектори руху не настільки амбітними, як в Євросоюзу — проте головне, щоби вони рухалися у „правильному“ напрямі. Тобто, якщо ми хочемо бути частиною європейського простору не лише в плані відсутності бар'єрів для руху та торгівлі, але й щодо цінностей та вибору нової парадигми мислення, спрямованої на екологічність у всіх сферах нашого життя», — резюмує Андрусевич.
