Спільний шлях до перемоги. Історія успішної співпраці українського бізнесу під час війни
METRО
Повномасштабна війна, яку 24 лютого Росія розв’язала проти України, здавалося б мала поставити розвиток бізнесу на паузу, проте сталося навпаки — розбудила нові приховані сили в кожній людині, об'єднала націю, спонукала до шаленого супротиву та креативу.
У рамках спецпроєкту METRО Україна до Дня підприємця розповідаємо про досвід успішної співпраці двох бізнесів — компанії METRО та ресторану Fish Market в умовах війни, як приклад креативного підходу до обставин, які вдалося подолати, зміцнивши і загартувавши себе та країну. Директор ТЦ METRО на Позняках Сергій Брушковський та власник Fish Market Кирило Загоренко поділилися своїми історіями шляху до перемоги, а також розповіли, чим найбільше пишаються за ці пів року. Своєю працею вони доводять, що в екстремальних ситуаціях українські люди спроможні зробити більше, ніж уявляють.
Кирило Загоренко, засновник ресторану Fish Market (Бориспіль): «Коли я закривав ресторан 23 лютого, в мене було враження, ніби я прощаюся із закладом»
Кирило Загоренко
До початку повномасштабної війни Fish Market був затишним seafood restaurant, що відкрився в самому центрі Борисполя у березні 2020 року, і який містяни встигли полюбити. Його засновник та власник Кирило Загоренко круто змінив професію з мрії літати на нову мрію — ресторанний бізнес.
Концепція нашого закладу — промисловий ресторанчик зі свіжими морепродуктами і дизайнерським інтер'єром. У нас можна вибрати рибу та морепродукти і приготувати їх у хоспері на вугіллі на виніс, а можна відпочити у залі. У нас подають лосось, дорадо, сібас, скумбрію і морепродукти: креветки, кальмари, восьминогів. До нас варто завітати також заради смачних страв японської кухні, фінського супу та справжнього том-ям, бо в нашому меню є і азійська кухня.
Ми розташовані в дворику в центрі Борисполя. До війни ми мріяли, що до нашого затишного, лампового закладу збиратимуться люди на квартирники, але зараз це не на часі.
Яким було для Вас 24 лютого?
Несподіваним. Ми прокинулися від вибухів. Я не вірю в прикмети, але коли я закривав ресторан 23 лютого, у мене було враження, ніби прощаюся із закладом. Раніше я працював рятувальником в Африці, тому звуки вибухів мені знайомі. Я одразу зрозумів, що почалася війна. Разом із родиною ми поїхали за 40 км від Борисполя до Переяслава. Там я вирішив, що треба щось робити, бо в нас пропаде риба, яку ми закупили буквально за день до вторгнення. Ми почали готувати консерви для ЗСУ, бо вони можуть зберігатися навіть без холодильника.
Кинули клич серед жителів Переяслава і нам допомогли з автоклавами — посудом для виготовлення консервів і тушонки. ТЦ METRO Позняки допомогли продуктами, необхідними для виготовлення консервів: крупами, овочами, маслом тощо. За два з половиною місяці щоденної праці нам вдалося виготовити 9 тисяч раціонів для військових.
Зараз ми продовжуємо співпрацювати на волонтерській ниві — щотижня створюємо продуктові набори для пенсіонерів Борисполя, які потребують допомоги. Ми дуже вдячні, що компанія METRO Україна продовжує підтримувати наші ідеї.
Коли вдалося відновити роботу?
Ми знову відкрилися 11 травня. І були дуже приємно вражені радістю людей. Бачити їхні емоції було круто, крутіше за будь-які гроші.
Сергій Брушковський, директор ТЦ METRO Позняки: «Це наша країна, це наше рідне місто, це наші люди, ми одна держава і одна сім'я»
Сергій Брушковський
Сергій Брушковський працює в METRО Україна 18 років. Його кар'єра в компанії розпочалася у 2004 році з другого магазину METRО в Україні у місті Харкові. Робота в компанії дала йому можливість добре познайомитися з Україною — він працював у Луцьку, Тернополі, Донецьку, Кропивницькому, Кременчуці і Чернігові. Великий ТЦ METRO Позняки у Києві, яким Сергій Брушковський зараз керує, став магазином його мрії.
«Я мав можливість бачити нашу країну з різних її частин, бачити, як вона розвивається, і можу сказати, що це дійсно крутий досвід», — зазначив Сергій Брушковський.
Яким виявилося для Вас 24 лютого?
Дружина розбудила мене зі словами «війна» і «мій рідний Харків бомблять». Я бачив у вікно, як вулиця наповнюється автомобілями людей, котрі залишали Київ. Але в мене не було паніки. Я знав, що нікуди не поїду з Києва. Коли я приїхав до магазину, побачив, що більшість персоналу не вийшла на роботу, але на місці були ті люди, які також розділяли мою думку, що ми маємо тут залишитись і працювати.
Ми змінили графік роботи торговельного центру: працювали лише в час, дозволений керівництвом міста. У нас був достатній товарний запас. Протягом березня і квітня відділ закупівель провів колосальну роботу, щоб клієнти не бачили порожніх полиць, а в будівлі працювали банкомати й автомати поповнення карток. Я відчував, що наша команда робить щось дійсно корисне, коли люди приходили до нас і знаходили під одним дахом усе, що потрібно.
Я дуже вдячний команді, яка була поруч, підтримувала мене і яку я підтримував. Ми стояли пліч-о-пліч. Жоден із нас не був у такій ситуації, але водночас ми розуміли — це наша країна, наше рідне місто, наші люди, ми одна держава і одна сім'я.
Чим найбільше пишаєтесь за ці пів року війни?
Я пишаюсь тим, що наша любов до України стала настільки міцною, що питання перемоги — це тільки питання часу. Пишаюсь нашою крутою командою і тим, що поруч зі мною протягом перших двох місяців була моя сім'я. Ми працювали разом у магазині, а мій молодший син допомагав збирати товар для волонтерів та військових частин. Він росте в чудовій країні, він любить її, і ми будуємо майбутнє наших дітей.
Яким чином Ваша компанія допомагає ЗСУ, волонтерам, звичайним людям?
Це також новий досвід. За ці пів року війни ми, як компанія, підтримали 84 військових частини, 62 підрозділи територіальної оборони, 77 благодійних організацій, 68 закладів, які готують або готували для воїнів, лікарням, притулкам для тварин. Ця підтримка українського народу не слабне і зараз. Завдяки кожному співробітнику, який працює в компанії. Ми розуміємо, що підтримуючи ці волонтерські організації, ми підтримуємо рух свободи, який будує нашу майбутню країну.
Один із прикладів волонтерської співпраці — це тушонка єКаша, яку виготовляв для українських військових ресторан із міста Бориспіль Fish Market, давній клієнт ТЦ METRO Позняки. Після початку повномасштабного вторгнення, у власника Кирила Загоренка залишився великий обсяг риби, а через військові дії ресторан не міг працювати. У нього виникла ідея перетворити всю рибу на консерви, які вони назвали єКаша. Одну з перших партій єКаші відвантажили з рампи ТЦ METRO Позняки бійцям полку «Азов».
Чим Ви найбільше пишаєтесь за ці пів року?
Українцями! До війни в мене не було такої віри в наших людей, у наш народ. Я побачив колосальне єднання перед спільною бідою!
Читайте також у наступному матеріалі спецпроєкту: Разом — ми сила. Дві історії успішної співпраці українського бізнесу під час війни
