Хто виграє від кодування супутникового сигналу українських телеканалів і що робити глядачам - фото

Хто виграє від кодування супутникового сигналу українських телеканалів і що робити глядачам

26 січня 2020, 08:04

28 січня з супутникового телеефіру зникнуть канали великих українських медіагруп. Це змінює правила гри на ринку і може вплинути на інформаційну безпеку держави. Кому вигідне кодування?

Головне в матеріалі за хвилину

— 28 січня близько близько двох з половиною мільйонів українських сімей, що використовують супутникові антени, не дорахуються 23 телеканалів у своїх телевізорах;

Відео дня

— ринок платного ТБ потенційно виросте на 500 тис абонентів, за яких розгорнеться конкуренція між кількома платформами і сервісами;

— у глядачів, які використовували супутниковий сигнал, є кілька варіантів дій; тим, хто захоче зберегти своє ТБ-меню, без додаткових витрат не обійтися;

— глядачі українського ТБ на окупованих територіях втратять доступ до частини каналів, але про зраду кричать поки що лише російські ботоферми.


За різними оцінками, в Україні близько чотирьох мільйонів домогосподарств користуються супутниковим прийомом для отримання телевізійної картинки.

Сергій Бойко

Засновник і керівник рейтингового агентства Big Data UA

«Я схиляюся до цифри близько 3,7 мільйона домогосподарств, у яких час від часу дивляться відкриті канали на супутнику за допомогою супутникової антени, — говорить Сергій Бойко, засновник і керівник рейтингового агентства Big Data UA, що займається моніторингом перегляду телеканалів. — „Час від часу“ означає, що супутник — не єдине джерело отримання телебачення для значної частини цих домогосподарств. Якщо говорити тільки про ті домогосподарства, для яких супутник є єдиним джерелом сигналу ТБ, — таких близько 2,5 мільйона».

Уже минулого понеділка, 20 січня, українці могли не дорахуватися у відкритому доступі більше двох десятків вітчизняних каналів. Планувалося, що в цей день будуть закодовані 23 телеканали провідних медіагруп: «1+1», «2+2», ТЕТ, «Бігуді», «Плюсплюс», «УНІАН ТБ» (1 media); Новий канал, ICTV, СТБ, «Оце», М1, М2 (StarLightMedia); «Інтер», НТН, К1, К2, «Enter-фільм», «Мега», Zoom, «Піксель» (Inter Media Group); «Україна», НЛО TV, «Індиго TV» («Медіа Група Україна»).

Однак цього не сталося: дату кодування перенесли на 28 січня. З кількох причин. Перша, офіційна — медіагрупи «врахували труднощі офіційних операторів супутникового телебачення через велике навантаження, пов’язане з великою кількістю запитів з підключення послуги» і пішли на поступки. Друга (яку учасники ринку обговорюють, але не наважуються озвучити відкрито) — технічні проблеми.

За даними НВ Бізнес, частина САМ-модулів для декодування сигналу каналів однією з медіагруп виявилися несумісні з обладнанням ТВ-провайдерів. На заміну САМ-модулів потрібен певний час. 28 січня, запевняють в медіагрупах, сигнал «вже, напевно, точно» закодують.

Технічний контекст

DTH (Direct-to-home) — технологія доставки супутникового телевізійного сигналу телеглядачеві без участі кабельного оператора. Для прийому сигналу абоненту необхідна спеціальна приймальна антена і відповідний пристрій (ресивер, декодер, САМ-модуль). Комплект обладнання дозволяє абоненту приймати відкритий сигнал і, за допомогою спеціального обладнання, купленого у оператора DTH, дивитися закодовані платні телеканали. У більшості випадків, згідно з правилами мовника, один комплект обладнання відповідає одному телевізору в домогосподарстві.

Кардшерінг — вид піратського доступу до контенту супутникового оператора, коли одна карта доступу до закодованих телеканалів використовується декількома користувачами. Кодування 23-х телеканалів медіагруп системою умовного доступу Verimatrix знімає питання кардшерінгу (принаймні для цих каналів), оскільки не передбачає використання карт доступу.

ОТТ (Over the Top) — метод надання відеосигналу через Інтернет від провайдера контенту на пристрій користувача (приставку, комп’ютер, мобільний телефон, смарт-ТВ). Часто — без прямого контакту з оператором зв’язку. В Україні близько десятка ОТТ-сервісів, що офіційно надають легальний доступ до фільмів, серіалів та різних (зокрема й закодованих) телеканалів — Megogo, OLL. TV, Divan. TV, Omega TV, Lanet TV, YouTV, Sweet. TV, Prosto TV, Kyivstar TV, Volia Smart TV і Youtube.

IPTV (Internet Protocol Television) — стандарт цифрового телебачення в мережах передачі даних за протоколом IP, що використовується телеком-операторами, які надають доступ до мережі інтернет.

САМ (Conditional Access Module) — модуль умовного доступу в системі прийому цифрового/супутникового ТБ. Для роботи необхідний приймач і телевізор з CI-слотом.

DVB-T2 (Digital Video Broadcasting — Second Generation Terrestrial) друге покоління європейського стандарту наземного цифрового мовлення DVB-T.

Чому сигнал будуть кодувати

Олександр Глущенко

медіаексперт

«Кодування супутника — одне з головних прохань і, якщо хочете, претензій ринку платного телебачення. Ринок давно вимагав зменшити можливість аудиторії отримувати безкоштовний доступ до телеканалів — за які провайдери платять гроші. Не так давно з України пішов Discovery. Пішов тому, що тут немає грошей, — нагадує медіаексперт Олександр Глущенко. — До листопада 2019 року як такого ринку платного супутникового телебачення комерційному його розумінні) в Україні не було. Умовно, телеперегляд в Україні було розділено на три частини: третина дивиться ефір, третина — користується супутником (95% — відкритим), третина — послугами кабельних операторів. Тобто, лише третина телевізійної аудиторії країни — абоненти провайдерів програмної послуги. Такі провайдери отримують ліцензію Нацради з питань ТБ і радіомовлення, платять податки, платять правовласнику в одній технології (наприклад, кабель або Інтернет), а споживач супутникового і ефірного ТБ ці ж канали дивиться безкоштовно.

Станом на листопад у тій же Росії за супутникове телебачення платив кожен сьомий, — 20 млн абонентів платного ТБ, тільки у «Триколор» — 13 млн абонентів, в Україні — кожен 800-й.

За останні 15 років в Україні було багато спроб запуску платного ТБ — «MyTV», «Поверхность-плюс», «Либідь ТБ». Всі вони зазнали невдачі в нерівній боротьбі з відкритим супутниковим мовленням, піратством і ментальністю.

«Супутниковий телевізійний сигнал можна поділити на 2 категорії: транспортний сигнал телеканалу і сигнал у складі супутникових платформ (DTH — те, що призначене для кінцевого споживача), — продовжує Олександр Глущенко. —

Телеканалам телекомунікаційні супутники були необхідні як транспорт для доставки сигналу провайдерам і на мережу ефірних передавачів. На цей момент більше 90% аналогових ефірних передавачів в Україні відключені і питання доставки сигналу своїм передавачем практично відпадає — «Зеонбуд» (оператор, цифрової ефірної мережі наземного телебачення в Україні стандарту DVB-T2) окремо піднімає сигнал на супутник в закодованому вигляді виключно для власних потреб і роздає сигнал тільки на мережу передавачів Т2. Тому питання з ефірним покриттям, по суті, закрите. Більшість же великих провайдерів сигнал отримують від телеканалів за IP-протоколом, у цифровому форматі. Після кодування, якщо провайдеру потрібен сигнал з супутника, він звертається до правовласника, у якого, на додачу до договору, отримує САМ-модулі, що дозволяють відкрити тільки телеканали правовласника з програмної послуги «Віасат Україна» або «Екстра ТВ» з супутника для ретрансляції їх власним абонентам у мережу".

Відкритий супутниковий сигнал — це ще й додаткові проблеми і витрати при спілкуванні телеканалів і правовласників.

Наталія Клітна

Голова правління Асоціації правовласників і постачальників контенту

«Кодування дає додаткові інструменти для контролю телеканалів і протидії несанкціонованому використанню програм, додаткову гарантію дотримання умов ліцензії як щодо держави, так і щодо правовласників, які надають телеканалам право використовувати контент інших виробників, — пояснює голова правління Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна. — Комерційні українські телеканали укладають з правовласниками угоди на використання контенту (фільми, розважальні шоу тощо), де обов’язково передбачаються умови поширення сигналу з супутника. Одна з обов’язкових умов — це територія поширення сигналу, трансляції, ретрансляції або будь-якого іншого способу використання. Чим ширше територія, тим вище ціна».

Особливо прискіпливі правовласники під час трансляції преміального спорту. Права на трансляцію таких подій продаються виключно в конкретну країну, виключно одному мовнику і за великі гроші.

Один з найважливіших аргументів прихильників кодування — формування конкурентоспроможного телевізійного ринку в Україні.

«Кодування супутника зміцнює позиції вітчизняного телебачення. Той „телевізор“, який ми маємо зараз, оплачений власниками і рекламодавцями. Глядач на нього не впливає. Комерційне телебачення має бути комерційним і не залежати від „хазяїна“. Воно стане таким, коли доходи від абонплати хоча б зрівняються з рекламними доходами. У телеканалів повинні з’явитися власні гроші для того, щоб зробити ставку на виробництво більшої кількості локального контенту саме для України не як раніше — для Росії, а Україна за залишковим принципом), адже їх сила саме в ньому, — говорить Олександр Глущенко. — У нинішньому вигляді ТБ в Україні — це не бізнес, а валіза без ручки. Власник використовує його настільки, наскільки йому дозволяють гроші, а гроші він змушений давати постійно. Комерційний актив повинен бути цінним і зобов’язаний заробляти, йти за глядачем. В Україні дуже часто говорять про Netflix, який створює якісний контент і збирається в 2020 році витратити рекордні 17 мільярдів доларів. Відмінний показовий приклад, куди йдуть гроші глядачів/абонентів. Кодування сигналу — початок етапу, коли телевізором управляє глядач. Якщо телеканал не будуть дивитися, контент буде нудним і нецікавим, мовник не буде встигати за ринком, трендами і споживачем — він піде зі складу програмної послуги».

«Від кодування виграють не лише українські комерційні телеканали, а й офіційні цифрові провайдери інших технологій, відмінних від супутника: IPTV і OTT. Глядачі останніх платять за споживання контенту розважальних українських телеканалів з 2016 року. Таким чином, кодування долає дискримінацію глядачів інших технологій у порівнянні з супутниковими абонентами», — впевнена Наталія Клітна.

Контекст: кому належать єдині офіційні супутникові ТВ-оператори.

Оператори, що дожили до кодування, — максимально близькі до самих медіагруп і українських олігархів. Так, тепер уже народний депутат і почесний президент 1+1 media Олександр Ткаченко, згідно з його декларацією за 2018 рік, ще недавно контролював через ТОВ «СОЛЮШНС» компанії ТОВ «ВІЖН ТБ» і ТОВ «ВІЖН МЕДІА» (Бренд Viasat), але 16 серпня минулого року продав 51% акцій ТОВ «СОЛЮШНС» бізнесменові Тимуру Міндічу. На поточний момент, згідно з останніми опублікованими даними, Тимуру Міндічу належить 70% супутникового оператора Viasat, ще 11% — нинішньому гендиректору 1+1 media Ярославу Пахольчуку, 19% — Віктору Скибі.

Супутниковим оператором Xtra TV володіє Медіа Група Україна Ріната Ахметова


Після кодування супутникового сигналу, прогнозує Сергій Бойко, медіагрупам варто очікувати певного падіння показників телеперегляду: «Очікується якийсь спад телеперегляду, оскільки далеко не всі ті, хто зараз дивиться безкоштовний відкритий супутник, відразу ж перейдуть на інший тип споживання — буде певний час трансформації таких глядачів або в абонентів платного ТБ, або в глядачів безкоштовного ефірного телебачення. Однак спад телеперегляду не буде вимірюватися десятками відсотків».

Що робити глядачам

У глядачів відкритого супутника є кілька варіантів дій.

1. Перейти на «офіційний супутник». Щоб легально дивитися закодовані телеканали через супутник, глядач може стати абонентом одного з двох офіційних операторів супутникового ТБ — Viasat або Екстра ТВ. Для цього необхідно придбати відповідний тюнер обох операторів він коштує однаково — 1100 гривень), вибрати тарифний план (мінімальний тариф — від 59 гривень/місяць) і укласти договір з оператором. Цей варіант найкраще підійде тим, хто не може відмовитися від телеканалів медіагруп і, при цьому, з якихось причин не може дивитися їх в цифровому телеефірі.

Ряд пристроїв, доступних абонентам, дозволяє перемикатися між Viasat і XtraTV за бажанням абонента.

Настільки убогий вибір постачальників легального супутникового сигналу медіаексперти пояснюють реаліями українського ринку:

«У нас взагалі немає інших супутникових ТВ-провайдерів: всі інші „померли“ дорогою до 2019 року. У цьому бізнесі багато хто поховали свої гроші, оскільки споживач не бажає платити за телебачення, коли можна отримувати його безкоштовно», — говорить Олександр Глущенко.

2. Дивитися те, що залишиться. «Ймовірно, що якась частина глядачів не захоче щось міняти, і 23 розважальних комерційних телеканали, про які йде мова, стануть недоступними їм після кодування. Але тут слід мати на увазі, що за даними звіту Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, на кінець 2018 року супутникове телевізійне мовлення здійснювали 101 українська телекомпанія і 4 радіокомпанії, серед яких — ПАТ „НСТУ“, яка фінансується з державного бюджету. Отже, такі глядачі не залишаться без доступу до вітчизняних ЗМІ», — говорить Наталія Клітна.

Сергій Костинський

Член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

Як розповів НВ Бізнес член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, зараз «на супутнику» 117 українських телеканалів. Після кодування 23-х телеканалів медіагруп і виходу з ринку «Громадського» (канал через фінансові причини припинить супутникове мовлення 1 лютого — Ред.), понад 90 телеканалів (нішевих, інформаційних, громадських, регіональних) залишаться доступними.

«Інформаційного контенту у відкритому доступі сьогодні з надлишком. Зате після кодування буде дефіцит розважального контенту. Якщо сьогодні інформаційні та громадські медіа будуть давати більше розважального контенту (фільмів, серіалів), то, думаю, вони від цього тільки виграють і отримають нову аудиторію», — говорить Костинський.

3. Перейти на Т2. Один раз заплативши за тюнер DVB-T2, користувач отримує в середньому 32 канали цифрового ефірного телебачення в SD-якості. Більшість з них — ті, які 28 січня зникнуть з відкритого супутникового доступу. У деяких регіонах у цифровому телеефірі каналів більше — так в Одеській області їх 40, у столиці — 56.

4. «Змішувати». Глядачі можуть отримувати доступ до закодованих телеканалів з цифрового ефіру, а інші канали продовжувати дивитися з «відкритого супутника». Для цього можна купити (якщо у вас вже є супутникова антена) звичайну «Т2-приставку» перемикатися вручну), або комбо-приймач, що сполучає в собі функції супутникового і Т2-ресивера. «Комбо» можуть стати популярні у абонентів, які звикли до супутника, але не хочуть за нього платити і мають можливість приймати ефірний сигнал.

5. Спробувати іншу модель споживання контенту. Більшість українських інтернет-провайдерів надають послугу IPTV. Якщо інтернет-провайдер не надає послуги ТБ, можна підключитися до одного з ОТТ-сервісів — в Україні близько десятка ОТТ-сервісів, що офіційно надають легальний доступ до фільмів, серіалів і різних (зокрема й закодованих) телеканалів — Megogo, OLL. TV, Divan. TV, Omega TV, YouTV, Sweet. TV, Prosto TV, Kyivstar TV, Volia Smart TV і Youtube, Ланет та інші.

Контекст: яке обладнання купують українці напередодні кодування

За словами представника інтернет-магазину Agsat, що спеціалізується на реалізації обладнання для прийому ефірного, супутникового та інтернет телебачення в цифровому форматі, попит на ТБ-тюнери має сезонний характер, що варто враховувати при аналізі. Наприклад, попит на подібне обладнання в березні і грудні може відрізнятися в 2−3 рази. Винятком став 2018 рік, коли ефірне телебачення мігрувало з аналогового в цифровий формат.

Відключення аналогового ТБ відбувалося в серпні-вересні. Як правило, в цей сезон крива попиту починає повільно розвертатися вгору, але в зв’язку переходом «на цифру» в той момент з’явився стрибкоподібний інтерес до Т2-приставок. Попит зріс до 6 разів, порівняно з таким же періодом роком раніше, — кажуть в магазині. — Не дивлячись на те, що перехід стосувався ефірного телебачення, в той момент багато абонентів вибрали супутниковий прийом, відмовившись від наземного ефірного мовлення. Характерно, що після ажіотажного попиту кінця літа — початку осені 2018 року попит на ефірні приймачі істотно знизився аж до грудня 2019.

У грудні-січні в інтернет-магазині спостерігається протилежна картина — кодування супутникового телебачення призводить до підвищеного інтересу до Т2-приставок. Також великою популярністю почали користуватися Android бокси для перегляду телебачення через інтернет. В такому випадку потрібен стабільний канал інтернет.

«Окремо відзначимо такі пристрої, як комбіновані ресивери. Вони дозволяють на одному пристрої приймати ефірне та супутникове ТБ, керувати одним пультом, мати загальні списки каналів. Таким чином споживач залишається з потрібними йому супутниковими каналами, кодування яких не торкнулося, а загальноукраїнські бере з відкритого Т2 ефіру», — повідомляють в Agsat.

За даними аналітичної служби компанії ROZETKA, за останні три тижні січня 2020 попит на ТБ-тюнери серед українців зріс на 92% у порівнянні з аналогічним періодом роком раніше.

«Перший сплеск купівельної активності було зафіксовано в липні 2019 року, оскільки українці почали замислюватися про підготовку до нового формату мовлення заздалегідь, а попит на ТБ-тюнери збільшився на 79% у порівнянні з місяцем раніше. Далі сплеск купівельної активності припадав на четвертий квартал минулого року: в листопаді продажі ТВ-тюнерів виросли майже на 93%, а вже в грудні — на 128% у порівнянні з місяцем раніше. Наступний сплеск продажів очікується на початку лютого поточного року і пояснюється кодуванням супутникового сигналу чотирма українськими медіахолдингами», — повідомили в маркетплейсі.

До кого і коли підуть аудиторія та гроші

Ще в листопаді минулого року загальна кількість абонентів двох офіційних операторів супутникового телебачення, за різними оцінками, становила 50−100 тисяч клієнтів. За тиждень до кодування супутникового сигналу, згідно з отриманими НВ Бізнес даними, ця цифра наблизилася до 200 тисяч абонентів.

«Згідно з нашими попередніми дослідженнями, близько 10−15% глядачів, які дивляться телебачення на супутнику, необхідно буде вибрати офіційного оператора для легального доступу до послуги після кодування. Ми очікуємо, що половина цих абонентів вибере саме Viasat, незважаючи на те, що на ринку супутникового ТБ у нас є конкурент», — обтічно прогнозують динаміку зростання абонентської бази в Viasat.

На таку ж частку ринку розраховують і в Xtra TV. Там говорять про половину з 500 тисяч нових абонентів:

«Після кодування сигналу приблизно 500 тисяч домогосподарств оберуть DTH, ще 500 тисяч залишаться на безкоштовному супутнику. Приблизно 1 мільйон вибере Т2, а ще 2 мільйони перейдуть або на кабель, або на супутник. Ми очікуємо отримати до 50% від загальної кількості нових клієнтів DTH (близько 250 тисяч абонентів), — заявили в Xtra TV».

Аналогічне зростання абонбази офіційних супутникових операторів пророкує й Олександр Глущенко: до кінця 2020 року сумарна кількість абонентів платного супутникового ТБ досягне позначки в 500 тисяч користувачів.

Більш обережний у прогнозі Сергій Бойко: кодування дасть, сумарно, зростання на 500 тисяч домогосподарств на всіх платформах платного телебачення. Засновник Big Data UA прогнозує, що завдяки кодуванню вітчизняний ринок платного ТБ у грошовому вираженні виросте в 2020 році не менше ніж на 16% у порівнянні з минулим роком. Приплив грошей на ринок забезпечать нові абоненти і збільшення абонентської плати провайдерами послуг платного телебачення.

«Дохід медіагруп від роялті також збільшиться — не менше ніж на 25−30% у порівнянні з 2019 роком. З іншого боку, дохід від телевізійної реклами тимчасово зменшиться на 15% за рахунок втрати тих глядачів, які залишаться дивитися безкоштовний відкритий супутник, — прогнозує Сергій Бойко.

За його прогнозами, за 2020 рік більша частина власників супутникових тарілок — більше 2 мільйонів домогосподарств — перейде на безкоштовний цифровий або аналоговий ефір, ще півмільйона — поповнять ряди абонентів платного телебачення, а решта (1,2 мільйона) залишаться дивитися відкритий супутник.

Ярослав Пахольчук

Генеральний директор і директор напряму платного телебачення групи 1+1 media

Схожі цифри й у медіагруп. Один з головних ідеологів кодування супутникового сигналу, генеральний директор і директор напряму платного телебачення групи 1+1 media Ярослав Пахольчук ділиться попередніми підрахунками, проведеними медіагрупою перед кодуванням сигналу:

«За нашими попередніми підрахунками, перерозподіл абонентів після кодування буде виглядати так: 13% абонентів супутника, які до кодування споживали його безкоштовно, виберуть DTH, 18% — кабель, 14% — IPTV або OTT. І ще близько 14% залишаться на безкоштовному супутнику, 27% — будуть дивитися телеканали через безкоштовний цифровий ефір, а 14%, які раніше використовували кардшерінг, теж повинні будуть вибрати варіант із запропонованих легальних способів перегляду. Система умовного доступу Verimatrix, якою буде закодований сигнал супутника, є безкартковою, тому таке явище, як кардшерінг, стане неможливим після кодування».

Проте, кажуть учасники ринку, поглинути весь пиріг з чотирьох мільйонів українських домогосподарств супутниковим операторам не вдасться. І не тільки тому, що абоненти після кодування сигналу будуть дивитися те, що залишиться або перейдуть на «цифру». Загальносвітова тенденція показує, що сама технологія доставки телесигналу DTH — застаріла і стає нецікава глядачеві. Згідно з даними Kagan (підрозділ S&P Global Market Intelligence), за підсумками 2018 року технологія IPTV за загальною кількістю передплатників обігнала безпосереднє супутникове телемовлення. А дослідницька компанія Dataxis (див. Графік) з 2015 року фіксує падіння доходів у сегменті DTH. У Dataxis прогнозують, що до 2023 року найбільший внесок у темпи зростання абонентської бази платного ТБ в Європі внесуть IPTV (+13.1 мільйона абонентів) і OTT (+6.6 мільйона абонентів).

Джерело: Dataxis

Українські медіексперти також ставлять на ОТТ.

«Через кілька років з Т2 і безкоштовного супутника можна очікувати масовий відтік абонентів до ОТТ. Цьому сприяє збільшення проникнення широкосмугового доступу до мережі Інтернет, особливості самої технології, а також її дешевизна і зручність для споживача. Наявність додаткових сервісів: відеотеки, доступ до архіву і відкладений перегляд, пауза, можливості інтерактиву, геймінгу та паралельних аудіовізуальних сервісів з однієї „коробочки“. У будь-якому випадку, вінець телевізійної еволюції — це ОТТ. І ті споживачі, хто відразу перейде на Інтернет телебачення — заощадять час, гроші, нерви, отримуючи доступ до сучасних технологій» — резюмує Олександр Глущенко.

Питання національної безпеки і окупованих територій

У Нацраді з питань телебачення і радіомовлення немає єдиної позиції стосовно відключення відкритого супутникового сигналу медіагруп: одні члени Нацради підтримують кодування сигналу, інші — вважають його несвоєчасним. Сергій Костинский належить до другої групи, кілька разів підкреслюючи в розмові, що це його особиста, приватна думка:

«Я проти кодування, поки ми не повернемо окуповані території. Несвоєчасне кодування зменшить вплив української держави на інформаційний простір тимчасово окупованих територій, спровокує відкат у наших досягненнях щодо забезпечення українських громадян доступом до українських ЗМІ. Говорити про кодування супутникового сигналу ми можемо лише за умови завершення робіт з організації цифрового мовлення на окуповані території і підтвердження, що більшість населення отримує український сигнал. Ще одна умова — потужний суспільний мовник, який транслює якісний конкурентноздатний контент, завдяки якому активно зростає аудиторія. Поки що двох телеканалів Суспільного мовлення недостатньо, щоб задовольнити всі потреби наших громадян. Суспільне телебачення як потужний медіахолдинг зменшує обсяг ризиків для національних інтересів при кодуванні сигналу медіагруп — людям є що дивитися, якщо вони не мають доступу до цифрового телебачення, не хочуть платити за контент сьогодні і переходити на якісь приватні платформи. Але поки не завершена робота з організації мовлення на окупованій території, а сьогодні UA: Культура і UA: Перший ще не є телеканалами, які мають свою велику аудиторію і перевагу перед російськими або проросійськими ЗМІ.

Костинський каже: багато українців, які живуть у Криму або на території ОРДЛО, відверто розчаровані тим, що відбувається.

«Навіть наші компенсаційні дії (ми зараз розпланували заходи, які повинні компенсувати кодування) не дозволять охопити всю тимчасово непідконтрольну територію. Цифрове і аналогове телебачення є локальним і цей сигнал не здатний охоплювати всі окуповані території. Супутникова технологія — універсальна і дозволяла нам надавати доступ до українських телеканалів у будь-якій точці тимчасово окупованих районів, — говорить член Нацради.

Я не вірю в те, що наші громадяни з Севастополя, Сімферополя або Євпаторії масово поїдуть на Херсонщину купувати тюнери і будуть платити абонентську плату.

Як зазначає Костинський, проблема також у тому, що значна кількість домогосподарств зробить вибір на користь «того, що залишилося» -— на користь нішевих українських телеканалів, (зокрема, новинних — «Прямий», «112», «Еспрессо», які контролюються політиками — Ред.) і російських телеканалів, які залишаються у вільному доступі. Якщо для вітчизняних новинних телеканалів це шанс наростити аудиторію, то для тих, що ведуть мовлення у відкритому доступі (як правило, фінансованих російським урядом), телеканалів країни-агресора — шанс закріпитися в українському інформаційному полі.

Проте, втручатися в процес Нацрада не має права, адже це може бути розцінено як незаконне втручання в господарську діяльність приватного медіа.

«Кодування — суто приватна історія і держави в ній немає. Ніколи приватні канали не відповідали за державну політику інформування населення. Та й не хотілося б щоб відповідали. Але, завдяки, м’яко кажучи, не дуже сильним позиціям Національної телерадіокомпанії України, яку гробили останні 28 років, у обивателя склалося уявлення, що комерційні телеканали є загальнонаціональними і „умовно державними“ точки зору інформування). Але це не так. НСТУ повинна відповідати за інформування громадян, бути максимально доступною „з будь-якої праски“, а головне завдання комерційного мовника — заробляти гроші», — говорить Олександр Глущенко та пояснює: український телеглядач буде дивитися український контент на супутнику і після кодування сигналу медіагруп.

«Коли говорять, про те, що українського телебачення на супутнику не буде — це неправда. Як і заяви про те, що глядачі будуть дивитися російське — це емоції. Можливість дивитися російське ТБ у відкритому відео з супутника була й до кодування. Безглуздо заперечувати цей факт. Наші глядачі живуть в українському інформаційному полі і канали з Росії у них були як розвага. У цей момент в Росії відбуваються аналогічні процеси, як і в Україні: відключено аналогове ефірне мовлення, федеральні версії телеканалів активно йдуть із супутників (він їм як транспорт також не потрібний) — оригінальна версія «Первого канала» закодована на всіх супутниках присутності, як і каналу «Росія-1». Відключено мовлення усіх тимчасових версій каналу «НТВ», в середині січня супутникове мовлення припинив телеканал «Рен ТВ». Така ж доля чекає решту 20 каналів, які транслюються в російській цифрі. З супутникової позиції HotBird, де розміщувалися міжнародні версії російських каналів, ставку на перегляд яких роблять всі, хто голосно заявляють: «ми будемо дивитися халявну росію», в 2020 році також чекають зміни. Всі комерційні мовники залишать цей борт. Телеканал «СТС International» на початку січня вже пішов з цієї супутникової позиції. Із закінченням контракту, припинять роботу й інші російські канали. Якщо це не пропаганда, проплачена Кремлем, бізнес не бажає оплачувати чужі розваги, навіть російський.

Над нагнітанням ситуації навколо кодування телеканалів активно працюють російські ботоферми. «Ольгіно» активно включилося в процес

Над нагнітанням ситуації навколо кодування телеканалів активно працюють російські ботоферми. Якщо проаналізувати орду коментаторів і тих, хто розганяє «зраду», можна помітити величезну кількість ботів, котрі не приховують своє російське походження. «Ольгіно» активно включилося в процес керованого хаосу і маніпуляцій. Росія, звичайно, подразник для багатьох, але український телеглядач буде дивитися українське ТБ", — констатує Олександр Глущенко.

Наталія Клітна навіть бачить в кодуванні сигналу шанс послабити позиції російського телебачення:

«Сьогодні всі українські супутникові домогосподарства мали і продовжують мати можливість дивитися російське телебачення, так само як і українське. За різними оцінками, тільки 2,4% з них користується послугами офіційних українських супутникових провайдерів, які отримали відповідну ліцензію Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення та дотримуються обмежень з ретрансляції російського телебачення. При всіх рівних умовах, кодування збільшить відсоток глядачів, які користуються послугами офіційних провайдерів, діяльність яких контролюється з боку держави».

Не бачать загроз і в медіагрупах.

«Кодування супутникового сигналу не несе загрози інформаційній безпеці країни. Важливо розуміти, що після кодування 23 розважально-комерційних каналів у відкритому доступі на супутнику продовжать вести мовлення близько 90 нішевих каналів, серед яких є громадські, регіональні, державні та інформаційні, — говорить Ярослав Пахольчук. — Наприклад, серед інформаційних каналів буде доступний міжнародний телеканал 1+1 International, програма передач якого включає випуски ТСН і новини УНІАН ТБ. Кодування стосується виключно розважальних телеканалів. Це означає, що в будь-якому випадку жителі тимчасово окупованих територій матимуть доступ до актуальної та достовірної інформації».

У Медіа Групі Україна заспокоюють: левова частка їх контенту буде доступна користувачам і на окупованих територіях.

«Медіа Група Україна залишає незакодований свій новий інформаційний телеканал Україна 24 (16 січня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення задовольнила нашу заяву про видачу супутникової ліцензії). Канал вестиме мовлення на супутнику в некодованому вигляді. Всі актуальні новини, авторські програми будуть доступні на всій території України — без виключення окупованої території, — говорять у прес-службі МГУ. — Крім того, всі телеканали групи, а також багато програм („Реальна містика“, „Говорить Україна“, окремий YouTube-канал для серіалів і новин „Сегодня“) мають власні канали на YouTube. У 2019 контент групи на YouTube переглядали 368 млн годин (або 1, 2 млрд переглядів), і цей контент залишається доступним. Деякі наші програми йдуть в прямій трансляції на YouTube — наприклад, „Свобода слова Савіка Шустера“. Після кодування залишаються широкі можливості для нелінійного перегляду наших програм, який для багатьох глядачів стає все більш комфортним».

Що у підсумку

Кодування супутникового сигналу медіагруп спочатку планувалося провести ще 15 років тому, але тоді вони не змогли домовитися між собою. Друга спроба, в кінці нульових, також не була успішною — канали просто не змогли визначити собі ціну. У 2017 році була оголошена нова дата кодування — листопад 2018 року, але технологічна неготовність і відсутність приставок знову вплинули на реалізацію. Наступною «вже точно датою» був призначений травень 2019 року, але чергові президентські вибори активна участь власників ТВ-груп у передвиборчій кампанії) призвели до перенесення фінального рішення на січень 2020 року (одна з медіагруп була категорично проти кодування восени 2019).

Дискусія навколо впливу кодування сигналів медіагруп на інформаційну безпеку країни почалася ще в 2017 році і за цей час сторони так згоди й не дійшли: медіагрупи відразу після виборів запустили підготовку до процесу, а влада — почала розробляти компенсаційні заходи. Наскільки вони будуть ефективними, можна буде зрозуміти через певний час після кодування.

Володимир Кондрашов, для НВ Бізнес

Редактор: Олег Іванцов

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X