Як війна спонукала фермерське господарство зайнятися переробкою сировини

25 листопада 2022, 15:53
Партнерський проєкт
Маргарита Антохіна, головна бухгалтерка підприємства «ЛАН»

Маргарита Антохіна, головна бухгалтерка підприємства «ЛАН»

Цей матеріал — частина проєкту Corteva Agriscience, у рамках якого ми розповідаємо історії жінок, які відновлюють фермерство під час війни та допомагають своїм громадам досягти продовольчої безпеки.

Війна, розв’язана росією проти України, негативно вплинула на українських фермерів, навіть тих, які працюють у відносно безпечних місцях далеко від фронту. Проблеми з логістикою, зруйнована інфраструктура, блокований експорт, а, відповідно, низькі закупівельні ціни — багато фермерських господарств в 2022 році опинилися в скрутних умовах. Ці перешкоди значно впливають на забезпечення українців якісними та доступними продуктами харчування. За даними щорічного Глобального індексу продовольчої безпеки, яку розробляє аналітичний підрозділ видання The Economist у партнерстві з міжнародною сільськогосподарською компанією Corteva Agriscience, Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем продовольчої безпеки або 71 сходинку серед 113 країн світу.

Відео дня

Сільгоспвиробники шукають вихід з ситуації, аби мати можливість продовжувати сіяти та збирати врожай. І інколи цей пошук призводить до нового рівня розвитку господарства.

Агрокомпанія ПП «ЛАН» з Дніпропетровщини вирощує зернові, бобові, кукурудзу, соняшник, які до війни поставляли на переробку, наприклад, для виробництва олії відомого бренду, а також продавали трейдерам. Директор господарства — Леонід Янківський — народився в сім'ї агронома та відповідально ставиться до роботи на землі. Підприємство брало кредити, купували техніку, будували склади, а також пробували вирощувати нові культури. Наприклад, експериментували з нутом, а зараз почали сіяти горох.

Маргарита Антохіна, головна бухгалтерка підприємства «ЛАН»
Фото: Маргарита Антохіна, головна бухгалтерка підприємства «ЛАН»

Однак через війну переробні підприємства не працюють. Ціни на зернові зменшились вдвічі, що значно впливає на фінансові результати господарства. Собівартість виробництва зростає: наприклад, добрива минулого року коштували 20 тис. грн, а вже цього — 50 тис. грн за тону. Але, незважаючи на усі проблеми, потрібно виконати зобов’язання перед постачальниками, кредиторами та пайовиками — власниками землі. Багато хто з них втратив роботу, тому пайові - це єдиний дохід для багатьох людей.

Та головна проблема, з якою стикнулось підприємство — поставка продукції. Відкриття одеських портів не змогло вирішити проблеми аграріїв з усієї України, оскільки через них експортується відносно невелика частина зерна. Окрім того, фермерам невигідно возити продукцію до Одеси, бо це біля тисячі кілометрів, логістика дуже дорога. Раніше користувались портами Дніпра, до якого усього 120 кілометрів, однак через можливі обстріли вони закриті. Сільгоспвиробники сподівають, що у найближчий час відкриються порти у Миколаєві.

Цього року, окрім війни, погодні умови також не сприяють розвитку сільського господарства. Минулого року «ЛАН» зібрав врожай до 15 жовтня, а цього року кукурудза ще досі на полі. На 80% змолотили соняшник. Через те, що поля ще зайняті, фермери могли посіяти тільки частину з запланованої озимої пшениці, адже сіяти її треба було максимум до 25 жовтня, щоб вона змогла зійти та підготуватися до зимівлі.

Я вважаю, що фермерство має бути основою розвитку України, бо наша земля дуже родюча і, якщо ми правильно працюватимемо на ній, використовуватимемо державне регулювання, ми все відродимо, все відновимо після Перемоги

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Щоб покращити становище, в господарстві почали замислюватися над впровадженням нового напрямку діяльності — виробництво круп. Закупили обладнання, але шукали кошти на придбання пакувальної лінії. Водночас, головна бухгалтерка підприємства Маргарита Антохіна проходила навчання на інноваційній освітньо-грантовій програмі TalentA, яку в Україні вже третій рік поспіль впроваджує міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience. Прослуховуючи лекції з антикризового управління, Маргарита разом з менторами розробила проєкт, який допоможе ПП «Лан» розпочати переробку і таким чином не просто пристосуватися до умов роботи під час війни, а й забезпечити село доступною крупою. За результатами грантової частини програми Corteva підтримала ідею Маргарити і виділила грант на розвиток виробництва. Про шлях від ідеї до реалізації Маргарита Антохіна розповіла в цьому інтерв'ю.

Про роботу під час війни

Агрокомпанія ПП «ЛАН» є середнім за розміром фермерським господарством в Україні, що розташоване у Дніпропетровській області. Наші землі та потужності знаходяться на межі з Харківською областю, тож місце не можна вважати цілком безпечним. Але ми не зупиняємось і не збираємося переїжджати, і хоча раніше мали довгострокові задуми, то зараз не плануємо наперед, бо не знаємо, що буде далі. Щодня радіємо, що живемо не в окупації. Намагаємось робити те, що хочемо сьогодні, бо завтра може не бути. Поки наші воїни на передовій, ми у межах своїх можливостей допомагаємо тут. І доки ми будемо працювати, будемо допомагати їм, сплачуючи податки чи надсилаючи благодійні внески.

Про навчання

Я постійно розвиваюся і намагаюся вчитися, бо маю тримати руку на пульсі. Маю знати про інноваційні препарати, що з’являються на ринку, нові способи обробітку землі, вивчати різні сільськогосподарські культури. Під час війни це було також дуже важливо, адже я розуміла, що моїх знань може не вистачати і варто шукати людей, які можуть наштовхнути на цікаву думку. Тому влітку я подала заявку на участь в інноваційній освітньо-грантовій програмі TalentA, яку спеціально для жінок-фермерок проводить міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience. І вважаю, що це одне з найбільш вдалих моїх рішень за останні пів року.

Минулого року я також навчалася на цій програмі і вважаю, що TalentA — унікальний освітній продукт. Цього року, як і минулого, були дуже сильні викладачі-практики, які розповідали актуальну інформацію для підприємниць, наприклад, як прорахувати фінансову роботу — працювати із постачальниками за розстрочкою чи за передоплатою. Багато говорили про технології, які можуть використовувати агрономи. Ми отримали інформацію, яку не знайдеш у відкритому доступі, і я дуже ціную можливість бути дотичною до такої цікавої групи фермерок, яких об'єднала Corteva — в кожної з них можна чогось повчитися та дізнатися нового. Під час війни навчання проходило місяць, ми збиралися три рази на тиждень по дві години. І я залюбки відвідувала всі лекції.

Взагалі мені імпонує Corteva, яка заснувала програму TalentA, — велика компанія приділяє стільки уваги розвитку локального бізнесу, я й не думала, що в Україні так багато жінок-фермерок. З початку війни Corteva пішла з російського ринку, підтримує Україну — для мене це дуже важливо.

Про грант від TalentA

В Україні є цікава ніша — продаж круп для внутрішнього ринку. Вартість зерна, яке купують посередники, знизилась удвічі. Однак на полицях магазинів ціни не змінились. Тож ми вирішили зайнятися переробкою, а прибуток вкладати у розвиток землі. Крім того, до війни наше фермерське господарство «ЛАН» підтримувало деякі соціальні програми і ми могли собі це дозволити. Цього року ситуація погіршилася і треба було щось вирішувати.

Самі ми б не впоралися з таким переобладнанням виробництва — придбали усе необхідне обладнання, але потрібна була ще пакувальна лінія. Тому, коли після навчальної програми TalentA можна було взяти участь в грантовій програмі, я ризикнула. Мені дуже допомагали викладачі, які показали шаблони, передивлялись чернетки та увесь час нас підтримували. До останнього не вірила, що перемогла.

Маргарита Антохіна, головна бухгалтерка підприємства «ЛАН»
Фото: Маргарита Антохіна, головна бухгалтерка підприємства «ЛАН»

Ми вже почали реалізацію цього проєкту — розпочали переробляти горох та перловку, однак поки їх не фасуємо. Розробляємо логотип, упаковку та реєструємо торгову марку. Трохи пізніше плануємо випускати пшеничну та кукурудзяну крупи. Спочатку плануємо продавати наші крупи у магазинах, що розташовані у обласних центрах. І вже потім плануємо зайти в мережі. Добре пам’ятаю, як на курсах нам говорили: «щоб з'їсти рибу, треба поділити її на частини».

Особисто мені приємно ще те, що ми зможемо допомогти односельцям нашим проєктом. Коли розпочалась війна, ми побачили, що люди в селах, які дають нам землю в оренду, не мають змоги поїхати в найближчий супермаркет та купити продовольство. До Дніпра їм більше 100 км, а в магазинах у селах ціни завищені. Ми зможемо продавати свій товар в місцевих точках продажу за приємною ціною.

Про вибір своєї справи

Аграрний бізнес — дуже непростий, багато залежить від погоди, добрив та ситуації з урожайністю у світі. Але мені ця сфера дуже подобається. Ще після завершення навчання у Дніпровському національному університеті влаштувалась на роботу та підробляла в «ЛАН». І з часом зрозуміла, що мене приваблює аграрний бізнес і це частина мого життя. Я отримую задоволення, коли спостерігаю, як росте пшениця чи кукурудза, або як новий врожай їде до споживача. Тож не дивно, що з часом я приєдналась до фермерського господарства «ЛАН» і пішла зі своєї основної роботи. З 2004 року я працювала бухгалтером, а з 2010 року — головним бухгалтером. Мене досі надихає ця робота.

Хороший спеціаліст має знати усе — вміти не лише рахувати, а й розумітися на тому, як відбувається весь процес. Це допомагає оцінювати рентабельність тієї чи іншої культури. Саме через це я почала вивчати агрономію — і тепер розумію, наприклад, скільки потрібно добрив для тієї чи іншої культури.

Я вважаю, що фермерство має бути основою розвитку України, бо наша земля дуже родюча і, якщо ми правильно працюватимемо на ній, використовуватимемо державне регулювання, ми все відродимо, все відновимо після Перемоги.

Показати ще новини
Радіо NV
X