Спустошені кишені аграріїв: чи буде Україна та світ з хлібом - фото
Партнерський проєкт

Спустошені кишені аграріїв: чи буде Україна та світ з хлібом

14 листопада, 17:37

Заміновані поля, окуповані території, дорогі виробничі ресурси, нетипові природно-кліматичні умови, дешеве зерно та обмежені можливості експорту, як наслідок — відсутність ліквідності аграрія — фактори, які визначатимуть подальший розвиток сільського господарства України.

Відео дня

Ключову роль зіграє і осіння посівна. В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» порахували, що вартість основних складових посівної з початку війни суттєво зросла: на ЗЗР — від 5% до 20% в залежності від групи препаратів, паливо — +43%, добрива — в середньому +51%. На рішення сіяти чи не сіяти впливає і невизначеність, чи вдасться продати збіжжя та за якою ціною, а також незаплановані витрати на зберігання минулорічного урожаю.

За прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства, озимі зернові планують засіяти на площі 4,75 млн га, або 80% від площі сівби минулого року. Крім того ще майже 1 млн га буде засіяно озимим ріпаком. Це без урахування тимчасово окупованої території Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей.

Станом на 17 жовтня, аграрії засіяли вже 2,4 млн га озимої пшениці (61% від прогнозу) та 0,26 млн га ячменю (39% від прогнозу). Сівбу озимого ріпаку було завершено в повному обсязі, більш того, остаточна площа навіть на 3% перевищила прогнозні очікування.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює підвищену цікавість сільськогосподарських товаровиробників до ріпаку високою ціною та більше ефективною логістикою в розрахунку на тонну.

У цілому, недосів культур зараз матиме часовий ефект, тому що наступного року зберуть менше. На попередні об'єми українські аграрії вийдуть мінімум через два роки. Для внутрішньої продовольчої безпеки експерти проблем не бачать. «Раніше Україна сіяла 6−7 млн га озимих зернових. Якщо в цьому році засіємо 4 млн га, то при середній врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — рахує Тарас Висоцький.

Для зовнішньої продовольчої безпеки потенційний мінус складе 10−12 млн т. Як для експорту, це може бути суттєво. Особливо ефект на собі відчують найбідніші країни, які залежать від поставок зерна ООН.

Не виключено, що частину полів використають під ярі культури. Але що чекатиме навесні, самі аграрії загадувати не беруться, бо горизонт планування з класичних 18 місяців чи маркетингового року скоротився до двох тижнів. «Щось продали, щось отримали — вже добре», — констатує гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса.

depositphotos

Фото: depositphotos

Цінове піке

Окрім активних бойових дій, прямо відбивається на площі та структурі посівів економічний стан агрокомпаній. Виростивши експортоорієнтовані культури — кукурудзу, соняшник, пшеницю, сою — виробники зіткнулися з проблемою доставки врожаю кінцевим покупцям. В Україні утворився значний перехідний запас минулорічного врожаю, а зараз ще додався врожай нового року. Це призводить до значного зниження ціни на внутрішньому ринку. Значне зростання вартості логістики, відшкодування всіх ризиків українською стороною при здійсненні експорту ще більше знижує ціну для господарства, яке вирощує продукцію.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Український фермер недоотримує близько 155 $/т при реалізації пшениці на світовому ринку та 100 $/т при реалізації кукурудзи в порівнянні зі своїм французьким колегою», — констатує аналітик УКАБ Світлана Литвин. Ці тенденції спостерігаються абсолютно по всіх товарних групах, котрі в значних кількостях вирощуються в Україні та призначені для подальшого експорту. І це спустошує кишені аграріїв та їх здатність вести подальшу діяльність.

«У нас велика кількість локальних проблем. Поряд з цим ми бачимо тренд на падіння вартості commodity у світі. І якщо зараз ми ледь виживаємо, то падіння commodity — це вирок», — вважає генеральний директор HarvEast Holding Дмитро Скорняков. На його погляд, наступний рік буде набагато гіршим за нинішній.

У певній мірі рятівною соломинкою для сектору стали «зернові коридори» та ініціатива «шляхи солідарності» між урядами України та Польщі. Станом на середину жовтня, із портів «Великої Одеси» вийшло 325 суден, експортовано 7,2 млн т зерна. Аграрії сподіваються, що після грудня відкриються й інші порти, зокрема, Миколаїв. Це розширить можливості експорту та зробить сільськогосподарське виробництво більш ліквідним. Інакше — не буде за що купувати газ та проводити весняно-польові роботи.

Одночасно, розвиток експорту через сухопутні коридори Польщі, Румунії та Словаччини, виглядає більш надійним напрямом, оскільки важіль відкритих портів Чорного моря використовується росією як засіб політичного та економічного тиску та намагання контролювати експорт з України в ручному режимі.

depositphotos

Фото: depositphotos

Міжурядова співпраця щодо експорту є пріоритетом на даний момент, і це не стосується лише зерна як сировини (хоча саме тут криється велика конкурентна перевага України на світовому ринку), але й органічної продукції, інгредієнтів, готових продуктів, вважає посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України, координатор Ради експортерів та інвесторів Ольга Трофімцева.

«Зважаючи на профіцит зерна на ринку, площі під зерновими у короткостроковому періоді скоротяться. Аграрії аналізують економічну доцільність, ніхто собі в мінус сіяти не буде», — прогнозує вона.

Тим часом, не дивлячись на низку проблем, пов’язаних з війною, на ринку з’являються ситуативні переваги — наприклад, профіцит зерна і дешеві корми стимулюють до розвитку тваринницьку галузь. Експорт вершкового масла та сухого молока в країни Європейського Союзу вже показує ріст, адже Україна значно виграє за собівартістю.

Понад $400 мільйонів інвестицій чи підтримки агро під час війни

Проте для розвитку тваринництва потрібен час. А збирати врожай та сіяти озимі потрібно вже зараз. Звичайний алгоритм — виростити продукцію, продати, вкласти прибуток у розвиток — не працює, і учасники ринку докладають величезних зусиль, щоб зрушити ситуацію з місця.

Серед них — міжнародні компанії «Сингента» та «Адама», які влітку разом з Мінагрополітики підписали Меморандум, згідно з якого до кінця 2022 р. інвестують в аграрний сектор України $400 млн. «Український агробізнес — це інновації, фахові спеціалісти, сприятливі природні умови та географічне розташування. Ми віримо в те, що робимо, розширюємо свою діяльність попри воєнні дії, і готові надавати комплексну підтримку аграріям України», — коментує регіональний директор EAME компанії «Сингента» Александра Бранд.

Александра Бранд,

регіональний директор EAME компанії «Сингента»

Окрім цього, компанія спрямувала $1,2 млн в закупівлю спеціалізованих залізничних контейнерів для експорту надлишків зерна до східних країн Західної Європи. Вагони уже курсують між Україною і Польщею, вивезено перші 50 тис. т зерна — кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку. Далі у планах компанії - реконструкція потужностей для зберігання та придбання ще більше рухомого складу, залучення інвестицій для збільшення експортних можливостей українських аграріїв, та інші проєкти, на меті котрих є оперативне реагування на динамічні зміни сектору, каже керівник підрозділу ЗЗР в Україні компанії «Сингента» Лідія Озерова.

Лідія Озерова,

керівник підрозділу ЗЗР в Україні компанії «Сингента»

Подібна підтримка агросектору від лідерів ринку стає неабияк доречною. І часто — чи не єдиним виходом продовжити сіяти та збирати врожай. На фоні недостатніх обсягів експорту ситуацію з доступом до оборотних коштів могло б виправити банківське кредитування. Проте банки обмежили кредитування агробізнесу, а також переважно не розглядають зерно як заставу по кредитам.

Держава запровадила програму портфельних гарантій за виданими кредитами для сільськогосподарських виробників та часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами, однак без міжнародної підтримки державних ресурсів недостатньо для покриття потреби під посівну кампанію, аналізує аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Продовольча (не)безпека

До економічних факторів додалися погодні. Майже по всій території України місяць йшли дощі. Як результат — соняшника зібрано мізер, урожай псується на полі, гниє та втрачає якість. «Резерви, що були закладені на сушіння кукурудзи, підуть на сушіння соняшнику. Вологість — 15−17%, при тому що її потрібно буде доводити до 7−8%. Це великі витрати, бо ціна газу останні місяці коливається між 40−55 тис. грн за м куб.», — говорить Алекс Ліссітса.

Через затримку збору соняшнику відкладається і посівна озимих. Про це говорять аграрії з різних регіонів України. Руслан Пушкаш, головний агроном ТОВ «МТС Ятрань», яке обробляє у Кіровоградській області 2000 га землі, вказує, що загалом дуже мало хто посіяв озимі, так як через погодні умови ще не зібрані пізні культури. «Багато виробників сіють озимі без добрив через надзвичайно високу вартість ресурсів», — ділиться він.

depositphotos

Фото: depositphotos

На Харківщині ситуація теж невизначена через соняшник. Головний агроном ТОВ «Агропром 17», в обробітку якого 4000 га, Олександр Черкаський прогнозує скорочення озимих на 20%. Але і цей прогноз не остаточним. Головним викликом сезону фахівець називає вартість виробничих ресурсів. Наприклад, паливо не є дефіцитом, але постає питання в ціні. ТОВ «Агропром 17» також у цьому році буде сіяти без добрив.

З початком воєнних дій в Україні багато хто планував скорочувати площі посівів. Хтось говорив, що взагалі не буде сіяти. Зараз виробники більш стримані і з відносно безпечних територій виходять, можливо, і не на ті об'єми, з якими працювали раніше, але всі виїжджають на в поля.

«ТОВ «Вільний Посад», що на Дніпропетровщині, від планів не відмовився. «Ріпак ми уже посіяли, отримали сходи. Зараз сіємо озиму пшеницю і плануємо сіяти озимий ячмінь», — додає головний агроном підприємства Микола Скамарохов.

Нові алгоритми

Воєнна та погодна дійсності змушують аграріїв підбирати більш економічно доцільні рішення, тож уміння швидко випробовувати та впроваджувати нові технології вже не просто необхідне, воно критично необхідне.

Мова йде, наприклад, про диверсифікацію внесення ЗЗР, включаючи біопрепарати та використання цифрових технологій і штучного інтелекту, селекцію насіння, що дозволить аграрію від зернини боротися зі зміною клімату.

«Рекордні температури стануть новою „нормою“, тому виробникам, які прагнуть подолати виклики, пов’язані зі зміною клімату, вже зараз треба думати про це. Серед інших, у портфелі компанії є природній біостимулятор Квантіс®, який мінімізує негативний вплив посухи та високих температур та покращує врожайність польових культур. Cropwise дозволяє фермерам прогнозувати врожай, отримувати оновлення в реальному часі щодо поточного стану поля та врожаю та отримувати миттєві сповіщення, якщо щось не так. Interra® Scan допоможе перевірити стан ґрунту з високою роздільною здатністю», — констатує Александра Бранд.

depositphotos

Фото: depositphotos

Нові, адаптовані до українських умов технології, як показує практика, дають ефективний фінансовий результат, що нині вкрай актуально для аграріїв. І тут не варто рахувати, скільки «раундів» пройдено в екстремальних умовах, попереду — невідомість, тому руки опускати аграрії не звикли, тим більше, що попит на українську продукцію є, і він великий.

«Критичним лишається питання експорту і логістики як фізичного процесу, відсутності інфраструктури та доставки товару до покупця. Всі розуміють, що ситуація не вирішиться у найближчі тижні, і це ще більше стимулює гравців ринку по-іншому працювати, перебудовуватися, шукати нові можливості та інакше приймати ключові управлінські рішення», — резюмує Лідія Озерова.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X