Як релокувати виробництво в інший регіон України та про що треба пам’ятати підприємцю, який переїжджає - фото
Партнерський проєкт

Як релокувати виробництво в інший регіон України та про що треба пам’ятати підприємцю, який переїжджає

24 листопада, 16:44
Цей матеріал — частина спільного проєкту НВ, Mastercard та Дія.Бізнес «5 нагальних тем для підприємців», у рамках якого ми розбираємо найактуальніші потреби малого та середнього бізнесу в Україні.


Відео дня

Сергій Пивовар ­­— власник кондитерського бізнесу, вимушено переніс своє виробництво з Донецької області до Львова після початку повномасштабної війни. На новому місці він швидко орендував приміщення та змонтував власне обладнання, але чимало процесів довелось розбудовувати з нуля: шукати постачальників, налагоджувати логістику, шукати та завойовувати довіру покупців. Та Сергій впорався і вже активно веде роботу, а перші клієнти лишають гарні відгуки про товари підприємця.

«Попри те, що ми виготовляємо продукцію для широкого вжитку, за смаковими та якісними характеристиками вона не поступається тій, яку пропонують відвідувачам кафе чи кав’ярень. Ми розглядаємо можливість розширити коло замовників нашої продукції та долучити місцеві заклади громадського харчування», — розповів керівник компанії Сергій Пивовар.

Сергій Пивовар не єдиний, хто був змушений релокувати своє підприємство після 24-го лютого. За даними Міністерства економіки, на середину серпня зареєстровано близько 1,8 тис. заявок на переміщення бізнесів. 745 переміщено, і 558 з них уже працюють. Для близько 300 підшуковують відповідну локацію або спосіб транспортування. Найчастіше, за даними відомства, підприємства переїжджали до Львівської (25%), Закарпатської (16%), Чернівецької (11%), Тернопільської (8%) та Івано-Франківської (7%) областей.

Змінити «прописку» найчастіше готові підприємства у сфері гуртової та роздрібної торгівлі — понад 40% від загальної кількості, 30% — переробної промисловості, 7% — інформації й телекомунікацій, 6% — професійної, наукової й технічної діяльності, 4% — будівництва, йдеться в дослідженні Мінекономіки, що надали на запит НВ Бізнес.

freepik

Фото: freepik

«Програма релокації — це комплексна підтримка підприємств на їхньому шляху до відновлення діяльності. І вона не завершується після фізичного переміщення усіх виробничих потужностей. Держава допомагає з монтажем обладнання та налагодженням діяльності. Разом з підприємцями ми шукаємо, де вигідно придбати сировину та найняти кваліфікований персонал, як організувати логістику та куди продати вироблену продукцію, надаємо підтримку з побудови експортних ланцюгів», — зазначила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

Як підтримують підприємців

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Згідно з результатами дослідження Mastercard SME Index, більшість українських підприємців (61%), попри війну, складнощі з логістикою та зменшення обсягів бізнесу, продовжують працювати, а 91% з тих, хто призупинив діяльність, готові відновитись у майбутньому. Це свідчить про те, що український бізнес сильний і налаштований на продовження роботи, але потребує вагомої підтримки. Релокація в регіони України, де немає постійних обстрілів, дає змогу відновлювати виробництво та знаходити нові ринки збуту для своєї продукції — і нині працюють програми, спрямовані на допомогу у переміщенні бізнесу.

Так, скористатися програмою релокації бізнесу від Міністерства економіки може будь-яке підприємство з регіонів, що постраждали від бойових дій. Щоб взяти участь у програмі, потрібно подати заявку на переміщення та вказати спеціалізацію підприємства, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у виробничому приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування. Заявки розглядають від 1 до 3 днів для підприємств, що мають першочергове значення для оборонного комплексу, життєдіяльності населення та підтримки економіки у воєнний час. Всі інші вивчають до 5 днів. Коли позитивне рішення ухвалено, підприємство отримає пакет державної підтримки, що включає:

  • підбір місця розташування для потужностей підприємства в одному з дев’яти регіонів (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області);
  • допомогу з перевезенням на нову локацію силами Укрзалізниці чи Укрпошти, або ж підприємець може зробити це самостійно;
  • сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників.
freepik

Фото: freepik

Окрім того, релоковані підприємства, що орендують приміщення державної чи комунальної власності, сплачують за них 1 грн за кв. м у перші пів року роботи.

Докладніше ознайомитися з усіма наявними державними програмами допомоги бізнесу, зокрема для тимчасово переміщених підприємств, можна на порталі Дія.Бізнес у розділі «Підтримка бізнесу в умовах війни».

Обласні військові адміністрації розробляють і власні програми. Наприклад, в Закарпатській військовій обласній адміністрації розповіли, що запустили чат-бот для координації процесу перенесення евакуйованих підприємств, спеціальну анкету-опитувальник для допомоги з працевлаштуванням та анкету-опитувальник для релокованого та місцевого бізнесу з питань працевлаштування. В регіоні створили перший в Україні «земельний банк», тобто місця під будівництво тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. Він містить земельні ділянки, об'єкти та приміщення для релокованих підприємств і технопарків, а також землі під сільськогосподарський кластер.

Додатково центр підтримки підприємців Дія.Бізнес в Ужгороді разом із Новою поштою запустили допомогу бізнесу в перевезенні обладнання чи продукції під час релокації з можливістю отримати до 10 000 грн на свої потреби в логістиці. Для отримання допомоги бізнес має бути зареєстрованим на територіях, де тривають або тривали активні бойові дії: Чернігівська, Сумська, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Донецька, Луганська, Київська, Одеська області.

У Львівській області затвердили програму підтримки бізнесу на період воєнного стану для тих підприємств, які зареєструються в регіоні. Усі виробництва можуть отримати допомогу у розмірі 100 тис. грн. Додатково 100 тис. грн можна отримати, якщо підприємство створить не менше ніж 20 нових робочих місць. Мікро-, малий бізнес та експортери додатково можуть отримати кошти для просування своєї продукції (до 50 тис. грн) та на проведення сертифікації для її експорту (до 80 тис. грн). Власник бізнесу має витрачати на ці цілі не менше ніж 30% суми від загальних витрат. Підприємства харчової, легкої, машинобудівельної промисловості можуть отримати допомогу у розмірі до 500 тис. грн на закупівлю обладнання. Вони мають створити не менше ніж 5 робочих місць.

Рівненська військова обласна адміністрація відкрила call-центр (0 800 500 078) з питань релокації підприємства, а також запустила спеціальну платформу з переміщення бізнесу, розповідає заступник голови адміністрації Сергій Гемберг. Цей інструмент дає змогу всім українським підприємствам з територій, охоплених бойовими діями, оперативно отримати інформацію про об'єкти нерухомості, придатні для оренди або продажу. В області створена база даних земельних ділянок та об'єктів нерухомості, які можуть бути запропоновані представникам бізнесу постраждалих регіонів України для тимчасового чи постійного розміщення виробничих потужностей.

В Івано-Франківській області створили центр підтримки бізнесу Save Business Now, де можна знайти загальну синхронізовану базу, яка спростить процес переміщення та адаптації компаній. Додатково можна звернутися з проханням про консультативну допомогу до центру.

Щоб легше адаптуватися до умов нового регіону чи навіть країни після вимушеного переїзду, можна також звертатися до Віртуального центру Дія.Бізнес. Фахівці центру допомагають українцям, які здійснили релокейт у межах України або до однієї із 7️ країн ЄС (Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччини, Словенії, Литви та Німеччини) з питаннями пошуку житла, школи чи дитсадка, оформлення документів для тимчасового перебування, працевлаштування, а також — надають підтримку у відновленні бізнесу закордоном, його переміщенням і подальшим поверненням в Україну.

Як змінилась оренда приміщень

За сім місяців після початку війни попит на оренду комерційної нерухомості в регіонах на заході країни зріс удвічі проти довоєнного періоду. Найчастіше бізнес шукає склади площею 150−350 кв. м, запити надходять від продавців побутової техніки та продуктів харчування. Представники IT-індустрії шукають офіси. Час від часу бізнес шукає приміщення для відкриття виробництва, наприклад, швейного цеху. У всіх західних регіонах, особливо у великих містах, спостерігається дефіцит приміщень, зазначає президент Асоціації спеціалістів з нерухомості Юрій Піта. Однак знайти приміщення можна в передмісті або на відстані декількох десятків кілометрів від обласних центрів.

freepik

Фото: freepik

Через дефіцит та підвищений попит вартість оренди за останні сім місяців зросла щонайменше на 20%. Наприклад, склад у Львові, за інформацією місцевих рієлторів, можна орендувати за $7−8/кв. м на місяць. Офіси коштують $10, а за оренду торгових приміщень на площі Ринок доведеться заплатити $90−110/кв. м. У спальних районах із великими транспортними потоками вартість нижча та становить $30−40/кв. м.

В Ужгороді орендувати офіс можливо від $5/кв. м на місяць. В Івано-Франківську й Тернополі оренда складів коштує $7−8/кв. м і $3−4/кв. м на місяць відповідно. Виробничі приміщення у Чернівцях можна орендувати за $2/кв. м на місяць, зазначають у місцевих агенціях з нерухомості.

Юридичні нюанси: про що треба пам’ятати підприємцю

Саме юридичні питання часто можуть перешкоджати бізнес-діяльності, а нехтування ними чи відкладання їхнього вирішення «до кращих часів» можуть спричинити низку проблем. Українські підприємці розуміють це, і, відповідно до дослідження Mastercard SME Index, ті МСБ, що продовжують сьогодні працювати, потребують консультаційної підтримки саме в юридичних питаннях (52%), а також у питаннях логістики та виробничих приміщень (43%).

Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», радить врахувати декілька нюансів у разі оренди та придбання приміщення у новому регіоні:

1. Детально вивчити правоустановчі документи на об'єкт. Після такого аналізу не має бути сумнівів, що перед вами власник нерухомості. Варто переконатись, що право власності належно оформлене та не буде оскаржене протягом строку його оренди (якщо йдеться про неї). Якщо ж питання стосується купівлі нерухомого майна, то історію об'єкта та переходів права власності на нього необхідно вивчити ретельно від самого початку його існування або ж настільки глибоко, наскільки це можливо в цій ситуації — для того, щоб пересвідчитись, що відсутні обґрунтовані ризики втратити власність після її придбання.

2. Перевірити права на землю та як вони оформлені, наприклад, якщо йдеться про окрему будівлю під виробництво, офіс тощо. Також важливо поцікавитись цільовим призначенням земельної ділянки, зокрема тим, наскільки воно співвідноситься з розміщеною на ній спорудою і чим планує займатися підприємець. Нецільове використання земельної ділянки іноді є підставою для припинення прав на неї. У таких випадках корисно ознайомитися з містобудівною документацією на місцевому рівні, якщо бізнесмен планує щось будувати чи реконструювати на цій землі, а також опрацювати інформацію з державних реєстрів: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо можливих обтяжень, Єдиного державного реєстру судових рішень щодо судових спорів навколо нерухомості або землі тощо.

3. Необхідно визначити, чи є якісь особливості нерухомого майна. Наприклад, якщо будинок належить до об'єктів культурної спадщини, то на його продаж чи оренду знадобиться погодження відповідного органу охорони культурної спадщини, як і на подальші дії з ним (ремонт, реконструкція тощо).

Юристи рекомендують детально проаналізувати усю діяльність потенційного контрагента: партнера або підрядника — від моменту створення компанії та формування статутного капіталу до зміни складу учасників.

Радимо перевірити усі дані про компанію в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на порталі Судової влади щодо судових спорів, які веде контрагент. І варто дізнатись, чи відкриті проти нього кримінальні справи. Дослідити важливо й виконавчі провадження контрагента та їхній стан. У цьому питанні в пригоді стане єдиний реєстр боржників та автоматизована система виконавчого провадження.

Також краще максимально «закрити» всі юридичні питання на старому місці, зокрема питання оренди нерухомого майна, кадрові питання тощо. Адже всі вони ще довго можуть переслідувати підприємство, якщо залишити їх без уваги.

Чи важко знайти працівників сьогодні

У довоєнні роки знайти працівника, особливо вузької спеціальності, було дуже важко. Однак зараз ситуація змінилась. Наприклад, у Work.ua кажуть, що до війни у них було 90−100 тисяч вакансій, наразі — 43 тисячі.

«Варто розуміти, що зараз в Україні ринок роботодавця. Маємо дефіцит вакансій і великий попит на роботу з боку шукачів. Якщо порівняти з весною цього року, влітку середня кількість відгуків на вакансію дещо знизилася, проте цього липня конкуренція була учетверо вища, ніж у липні минулого року. Тож для роботодавців зараз вдалий час наймати фахових працівників», — зазначають у Work.ua. На заході України конкуренція шукачів нижча проти інших областей. Згідно з дослідженням ринку праці за липень, менше одного відгуку на вакансію на день спостерігається у Закарпатській та Чернівецькій областях.

Керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслана Березівська розповідає, що найчастіше у західних областях шукають менеджерів з продажу та працівників у сфері торгівлі. У Львові на другому місці за попитом представники робітничих професій, які, наприклад, у Києві (осередку найбільшої кількості пропозицій роботи) не увійшли до десятки найпопулярніших спеціалістів. У Дніпрі (ще одному місті з трійки лідерів активності пошуку працівників) робітничий персонал на п’ятій сходинці за затребуваністю. Активний пошук персоналу у західних областях відбувається також у будівельній сфері, у галузі транспорту та логістики, у медицині та фармацевтиці. Є вакансії також для ІТ-спеціалістів, у сільському господарстві, у маркетингу та PR.

depositphotos

Фото: depositphotos

Щоб знайти свого майбутнього працівника, підприємці, які релокували бізнес, можуть скористатись кількома підказками:

1 Розмістіть вакансію на порталах пошуку роботи з промоцією показів для кандидатів у обраному регіоні. Через внутрішню міграцію чимало людей лишились без роботи, тому на новому місці шукають відповідні своїм вмінням пропозиції від роботодавців.

2 Зверніться до представників центрів громади, до якої перевезли бізнес. Громади ведуть облік ВПО включно з інформацією про статус потреби працевлаштування людей, які до них переїхали.

3Відвідайте центр зайнятості та подайте запит на наймання співробітників із повною інформацією про потрібну кількість осіб, яких можете працевлаштувати, їхню освіту, професію та відомостями щодо наявних вакансій.

4 Для оптимізації процесу пошуку вакансій та потенційних працівників адміністрації окремих регіонів створили спеціальні чат-боти, які можуть допомогти потенційному роботодавцю або пошукачу роботи. Наприклад, Закарпатською ОДА створено чат-бот @RobotaVZakarpattiBot, завдяки якому можна знайти співробітника або роботу, не відвідуючи центр зайнятості.

5 Також можна звернутися до Федерації роботодавців України із заявкою про відкриті вакансії. Федерація опублікує їх у своєму кабінеті на порталі grc.ua. Сервіс grc.ua також може надати підприємцю консультаційну та технічну допомогу з підбору персоналу.

Ми бачимо, як бізнес поступово відновлюється, навіть у воєнний час. Останні сім місяців є підтвердженням стійкості українських підприємців, а також свідченням сили єдності українців на всіх фронтах — як на лінії вогню, так і у спільній роботі на відновлення країни.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X